Головна > ГАЗЕТА > БЕСIДИ,ІНТЕРВ'Ю > Безробіття. Як вирішити цю проблему у Близнюках – думки активістів

Безробіття. Як вирішити цю проблему у Близнюках – думки активістів

Проблем у жителів нашої громади багато, та головною є безробіття. Щодня збільшується кількість людей, які виїжджають за кордон або у великі міста в пошуках заробітку.

Заступник директора-начальник відділу надання соціальних послуг у Близнюківському районі Лозівського МРЦЗ Олена ЖЕРНОКЛЄЄВА розповідає:

В зв’язку з реорганізацією району з кінця минулого року до центру зайнятості почали звертатися вивільнювані особи із сільських рад та державних установ. В цілому під скорочення підпали більше 150 осіб. Відповідно, зросла кількість зареєстрованих безробітних та збільшився рівень безробіття.

За станом на 1 червня поточного року на обліку у відділі надання соціальних послуг у Близнюківському районі Лозівського міськрайонного центру зайнятості перебувало 319 осіб і щодня люди продовжують звертатися через скорочення. За весняний період вакансії в основному були від сільськогосподарських підприємств, а ось на даний час пропозицій дуже мало. 

Втім, ми запрошуємо наших безробітних на семінари, пропонуємо перенавчання робітничим професіям в центрах професійно-технічної освіти державної служби зайнятості, тимчасові – на громадські роботи.

Бажаючі безробітні можуть відкрити власну справу. Особи, старші 45 років, можуть отримати другу вищу освіту за рахунок ваучера. То служба зайнятості намагається максимально ефективно надавати послуги клієнтам Центру  в питаннях працевлаштування.

Про можливі шляхи розв’язання проблеми безробіття
розповідають наші земляки

Олена ЛЯПКАЛО
пенсіонерка з активною життєвою позицією (с.Лукашівка)

Безробіття для Близнюківщини давня і болюча проблема, бо живемо на  території, де є лише сільськогосподарське виробництво. Задля цілорічного забезпечення роботою сільських жителів раніше держава наголошувала на тому, щоб обов’язково розвивалися такі галузі, як рослинництво і тваринництво: влітку – робота в полі, взимку – на фермах. Сьогодні тих підприємств, які займаються розвитком тваринництва у нашій громаді, стає все менше. Та й  працюють на постійних робочих місцях люди, які добре себе зарекомендували раніше.

Молодь масово виїжджає із села, знижується народжуваність, школи закриваються, бо дітей немає, і виходить замкнене коло. Розірвати його, на мою думку, можуть лише інвестиційні вливання та діючі державні програми. Зараз в селах залишається багато порожніх будинків, то за бажання молодих спеціалістів легко забезпечити житлом.

Я працювала багато років в райдержадміністрації, то знаю, що на території нашої громади є багато неблагополучних сімей, в яких виховуються діти, позбавлені батьківської турботи і любові. То чому б на базі однієї із шкіл, що припиняють своє функціонування, але мають досить непогану матеріальну базу, не створити такий собі Центр для дітей з таких родин. Це дало б громаді декілька робочих місць.


Артем ВОВК
підприємець-початківець, який створює нові робочі місця (с.Слобожанське)

Я далекобійник  і вожу вантажі дорогами Європи – це мій основний заробіток, бо мрію розвивати малий бізнес вдома – в Україні. Розв’язання проблеми безробіття в  глобальному плані лежить на поверхні: треба перестати красти та зробити правила гри однаковими для всіх. Влада повинна підтримувати тих, хто хоче займатися підприємництвом, адже нас, загалом, одиниці. Необхідно мати стартовий капітал, а для цього бажано отримувати безвідсоткове кредитування на великі суми та хоч якісь заохочувальні дотації від держави.

Стосовно Близнюківщини, то в даному випадку вихід бачу у вірі, впертості, бажанні та щоденній праці. Тільки тоді можна чогось добитися, розвинути свій бізнес і отримувати з нього зиск. Ось, наприклад, я вирощую полуницю в себе на городі і міг би з часом створити декілька робочих місць, але лише за умови лояльного ставлення з боку відповідних органів.

Якщо держава повернеться до нас обличчям – то безробіття в Україні не буде. Ніхто ж не проти сплачувати податки, але це повинні робити всі і на рівних умовах.


Наталія МАНЗЮК
молодіжний лідер, громадський активіст ГО “Спорт для всіх” (с.Софіївка Перша)

Я живу в селі. Маю двох дітей. Чоловік приватний підприємець, а я маю роботу у селищній раді. Але наша сім’я скоріше виняток, ніж правило. В селах багато безробітних, які  мають вищу освіту та достатні фізичні сили. Саме для сільських жителів проблема працевлаштування стоїть дуже гостро.

Вихід бачу у перегляді законодавчої бази та підтримці малого бізнесу, який сьогодні держава просто вичавлює. Можливо, у містах знайти роботу легше, а в селі – майже неможливо.

Втім, на мою думку, вихід завжди можна знайти з будь-якої ситуації.  Якби  у Близнюках був реабілітаційний центр для дітей і спортсменів з хорошим тренажерним залом, то це, по-перше, дало б нові робочі місця, по-друге, збільшило надходження до бюджету, по-третє, здорове населення – це здорове мислення. У нашій громаді є фахівці, які могли б цим займатися.

Також добре було б відкрити училище для навчання робочим професіям не десь в Лозовій, а в Близнюках або в селах, що є поряд, а то скоро трактористів до «Червоної книги» занесуть.

У нас регіон сільськогосподарський, то потрібно, щоб було переробне господарство: або одне велике для всіх, або ж в кожного сільгоспвиробника власне. Головне, щоб функціонували вони на території Близнюківщини, тоді й податки знову ж таки йтимуть у загальну казну.

Я як сільська жителька була б рада місцевій птахофабриці, а то за курчатами десь їздити доводиться або ж купувати невідомо в кого.

Хочу сказати, що в нашій сім’ї багато талановитих людей, які власними руками можуть робити багато чого, але невідповідність оподаткування та можливого заробітку – забирає бажання відкривати підприємництво та розвивати його. А для нас це було б цікаво, наприклад, відкрити інтернет-магазин, пізніше взяти помічників, тобто створити нові робочі місця.

На жаль, поки що все це тільки мрії. В одному я впевнена на сто відсотків: молодих людей, які не хочуть їхати за кордон, а мріють про нормально оплачувану роботу вдома – безліч.


Ольга  ГОРБЕНКО
координаторка проєкту «Крила» у Близнюківській громаді (смт Близнюки)

Щодо подолання безробіття в громадах і в тих громадах, де мало можливостей для створення робочих місць. Вбачаємо, що майбутнє за самозайнятістю, створенням кооперативів. Якщо мова йде про роботу, то це айті-сфера та віддалені робочі місця. Бо треба чітко розуміти: ніхто не прийде в село і не буде будувати заводи-гіганти, де працевлаштують все населення.

Щодо малого бізнесу та самозайнятості, то, на жаль, до цього часу у багатьох людей дуже вузьке мислення, бо вони живуть минулим. Дуже важливо витягнути цих громадян з того оточення, де вони живуть, і умовно перемістити туди, де вони матимуть можливість по-іншому подивитися на певні речі. Тобто, почнуть пошук ресурсу в собі.

Не треба перекладати відповідальність на владу, на країну, а  створювати власне позитивне мислення і розуміти, що ти можеш досягти бажаного без допомоги інших. То наш проєкт і допомагає учасникам випрацювати впевненість у своїх силах.

Тоді у людини з’являються і ідеї, і віра у власні сили. Тому важливі певні інформаційні кампанії або подібні програми, які, в першу чергу, працюють над способом мислення, над сприйняттям себе і оточення.

Важливим аспектом сьогодні є інтернет-грамотність, без цього зараз нікуди. Можна якісно виготовляти будь-що, але не знати, як це збувати.  Виживають ті бізнеси, де поєднаний збут онлайн та оффлайн. Чим більше навичок людина має, тим є більш конкурентоспроможною і бачить для себе більше перспектив.

Звичайно, важливо, щоб у всіх населених пунктах було інтернет-покриття. Якщо казати про оточення, то це і обов’язкова підтримка громади. В багатьох Стратегіях розвитку прописані розділи щодо підтримки починаючих підприємців. Це не обов’язково стартовий капітал, це можуть бути податкові канікули, коли на перший рік підприємці-початківці взагалі звільняються від податків,  або надається на пільгових умовах приміщення, або призначається мінімальна оплата за електроносії тощо.  Все це разом і сприятиме створенню нових робочих місць.


Післяслово

Українське безробіття має свою специфіку, яка полягає в тому, що українська економіка значною мірою перебуває в тіні. І тому, за великим рахунком, важко говорити про реальні показники безробіття. З одного боку, тіньова економіка – це акумулятор безробітних.

Люди, не реєструючись і не сплачуючи податки, знаходять якісь варіанти зайнятості. Їх це цікавить з точки зору отримання доходу, а працедавців – з точки зору несплати податків, тобто економії безпосередньо на робочій силі.

Що стосується інструментів подолання безробіття, то вони тісно пов’язані з розвитком економіки країни в цілому і громади зокрема. Адже безробіття – це похідна від економічного стану. Якщо економіка динамічно розвивається, якщо заходять інвестиції, якщо бізнес насолоджується чудовим бізнес-кліматом, то зрозуміло, що розвиток економічної активності так чи інакше впливає на зменшення безробіття і на підвищення рівня зайнятості.

В будь-якому випадку зневіра – це найгірше, що може бути. Не треба чекати манни з неба, покладаючи відповідальність на державу чи місцеву владу, а вишукувати шляхи розв’язання проблеми, перебудовуючи своє мислення, вишукувати ресурс в собі та спонукати місцеву владу до внесення у Стратегію розвитку громади, яка зараз в процесі розробки, дієву підтримку підприємцям-початківцям у вигляді, як варіант, податкових канікул.

Ірина Воронкіна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *