24 березня Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 317, якою затверджено Порядок розгляду заяв про визнання особою без громадянства, а 16 квітня вона набрана чинності.
Право на звернення до Державної міграційної служби із заявою про визнання особою без громадянства мають люди, які не можуть отримати паспортний документ через те, що не розглядаються як громадяни будь-якою державою, незважаючи на законність чи незаконність їх перебування на території України.
Власне заява про визнання особою без громадянства подається територіальному органу/ територіальному підрозділу ДМС за місцем проживання особи разом з наступними документами: документ, що посвідчує особу або надає право на в’їзд або виїзд з держави, виданий іноземною державою; документ, що засвідчує факт неперебування у громадянстві іншої держави, строк дії якого закінчився; інші документи, що підіверджують інформацію, викладену в заяві (наприклад, це можуть бути документи, що підтверджують факт народження особи, перебування її у шлюбі, наявність дітей, навчання в освітньому закладі України або іншої держави, паспорт громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року тощо).
Рішення про визнання або відмову у визнанні особою без громадянства приймається Міграційною службою впродовж 6 місяців з дати подачі заяви, в окремих випадках цей термін може бути продовжено, але не більше як до 12 місяців.
На час розгляду заяви особі видається довідка про звернення за визнанням особою без громадянства.
У разі прийняття рішення про визнання особою без громадянства, така людина зобов’язана протягом 10 днів звернутися до територіального органу/ територіального підрозділу ДМС за оформленням посвідки на тимчасове проживання в Україні.
Надалі, після 2 років проживання за посвідкою на тимчасове проживання, особа без громадянства має право на отримання дозволу на імміграцію в Україну та документування посвідкою на постійне проживання, а в подальшому – подати клопотання про прийняття до громадянства України.
Більше інформації на сайті ДМС