Наша допомога воїнам-захисникам не перестає бути нагально потрібною, навіть навпаки – зараз є ще більш необхідною. Зокрема, не зменшується і потреба в маскувальних сітках. То до цієї важливої справи приєднуються все нові волонтери. Сьогодні розкажемо про людей, які організували плетіння масксіток у Близнюках.
Організаторка близнюківських павучих Людмила Шаповалова розповідає: «Пройшовши певні кола труднощів з виділенням приміщення, в короткий термін жінки згрупувались, а з часом до нас долучаються ще бажаючі.. Вчимося плести й працюємо майже щодня. Кількість людей різна – від 6 до 25 осіб. Окрім жительок громади, до плетіння сіток долучилися й переселенці. Обов’язки розподіляємо: хто ріже тканину, хто плете, хто сортує, хтось прибирає. Це все робочі моменти. Коли все налагоджено і матеріал є в достатній кількості, то сітку розміром чотири на шість метрів ми можемо сплести за один день».
Паралельно на іншій локації селища за ініціативи Євгенії Рябухіної та Анатолія Ващенка група небайдужих людей теж плела маскувальні сітки. Установивши рамку, придбавши основу та зібравши необхідного кольору тканину, трудилися не покладаючи рук жіночки з клубу «Крила-ti».
«Зазвичай жителі громади активно відгукуються на призиви про допомогу: приносять тканину та кошти на сітки, – розповідає Євгенія Рябухіна. – Але все-таки масксітки виходять важкуватими та й різнокольоровими, що не бажано для військових. То я домовилася про співпрацю із БО «Харкову мир», яку очолює наша землячка Надія Мороз».
З часом близнюківські волонтери вирішили об’єднатися, адже отримали від БО «Харкову мир» 5 сувоїв спеціальної тканини спанбон та ще й основи під сітки розміром 4х6 метрів. І, звичайно, дружно взялися за роботу. Рамки для плетіння виготовив Анатолій Ващенко, він займався і перевезенням тканини, та якось так вийшло, що й вирішувати інші організаційні питання випадає саме йому. «Я радий, що процес налагоджено, – зауважує чоловік. – Вдячний селищній раді за виділене просторе приміщення, вдячний людям, які, не рахуючись з особистим часом, щодня прямують на роботу. Я часто спілкуюсь з військовими, бо допомагаю їм з перших днів повномасштабного вторгнення русні, то знаю наскільки важливі легкі маскувальні сітки на фронті, особливо на лінії вогню. Вони допомагають захищати і техніку, і бліндажі, а отже – життя наших захисників і захисниць. То, незважаючи на деякі непорозуміння, разом ми робимо добру справу».
Слід зазначити, що декілька сувоїв тканини забрали жителі Бурбулатівського, Олексіївського та Самійлівського старостатів, адже там теж налагоджено роботу з плетіння маскувальних сіток.
Організаційні питання лежать на плечах тих, хто має в собі сили їх вирішити, а жіночки різного віку і навіть діти у свій вільний час поспішають до будівлі, де плетуть масксітки.
«Ми з хвилюванням слідкуємо за новинами з фронту, активно їх обговорюємо. Та як звичайні жінки, під час плетіння сіток можемо і посміятись, і поплакати, а якщо й мовчки працюємо – то значить з молитвою»– говорить Людмила Шаповалова. І додає: «Нагадуйте, будь ласка, на своїх медіаплатформах про необхідність цієї роботи. Робочі руки потрібні завжди – вони зайвими ніколи не бувають. Адже всі ми з нетерпінням чекаємо перемоги і радіємо успіхам ЗСУ… Для мотивації запитайте кожен себе: що я зробив чи зробила для наближення перемоги над московитами? І дайте чесну відповідь. Прикро, коли бачиш байдужість і невимовно боляче, коли чуєш звістки про загиблих синів та доньок України. Віримо, що наші сітки, сплетені з материнською любов’ю, накриють захисним крилом тих, хто щитом прикриває рідну землю».
Якщо ви хочете якимось чином долучитися до цієї благодійної справи, телефонуйте за номером:
095-044-38-50
Ірина Воронкіна
