У Близнюківській громаді на обліку перебуває близько 120 ветеранів Збройних сил та Національної гвардії України, серед яких 28 мають інвалідність. Для цих людей, які боронили державу, створено всі умови для адаптації, отримання пільг та психологічної підтримки.
Допомога – на всіх рівнях
Фахівець із супроводу ветеранів Андрій Ткач розповідає: найбільше звернень надходить від родин зниклих безвісти та сімей загиблих воїнів. Їм потрібні витяги з державних реєстрів, допомога з документами, які часто затримуються у військових частинах.
Ветерани з інвалідністю звертаються за допомогою у підготовці документів до проходження експертної комісії з оцінювання повсякденного функціонування особи (колишня МСЕК), а учасники бойових дій – із питаннями лікування, реабілітації та оздоровлення.
«Ми робимо все, що в наших силах. Але важлива й активність самих ветеранів, — зазначає Андрій Ткач. — Рекомендую зберігати всі документи від військових частин і шпиталів та якнайшвидше звертатися по допомогу. Я завжди на зв’язку, аби координувати дії і прискорити отримання державної підтримки».
Підтримка — не лише паперами
У громаді піклуються і про емоційний стан ветеранів. Організовують зустрічі з психологами та юристами, а також культурні та спортивні заходи, які допомагають побороти ізоляцію й тривогу.
Однією з таких ініціатив став перший рибальський турнір, проведений до Дня Незалежності України. Його учасниками стали ветерани та волонтери громади. Захід пройшов біля Надеждинського ставка — у теплій, дружній атмосфері.
«Для багатьох це була можливість відволіктися від буденності та знову відчути підтримку побратимів», — розповідає Андрій Фурман, помічник ветерана та сам учасник бойових дій.
Риболовля, переможці та… щука
За найбільший улов було передбачено грошові премії:
1 місце — 1000 грн,
2 місце — 500 грн,
3 місце — 300 грн.
Особливе враження на всіх справив юний рибалка Денис Пащенко, онук ветерана Вадима Терехова, який зловив щуку. Учасники віддали йому свої премії, щоб хлопчик міг придбати справжнє рибальське спорядження.
Фіналом дня стали польова каша, шашлики та виступ гурту «Кольори» з Новонадеждиного. Але найціннішим було — відчуття єдності.
Довіра, що лікує
Втім, як зізнається Андрій Ткач, не всі ветерани одразу йдуть на контакт:«Нелегко змусити себе вийти з дому, коли після війни навколо все здається чужим. Але ті, хто вперше приходить на такі заходи, дивуються теплу, підтримці й щирій вдячності з боку громади. Інакше й бути не може. Наші ветерани — це ті, хто віддав частину себе заради нас. Їм — уклін і шана. А тим, хто нині на фронті — підтримка. Загиблим — вічна пам’ять».
У Близнюківській громаді впевнені: турбота про захисників — не кампанія, а повсякденна справа честі. І в цій справі важлива участь кожного.
Підготувала Ірина ВОРОНКІНА
