У школі завжди є те, що не виміряєш кількістю учнів, перемогами на конкурсах чи обладнанням, це – атмосфера. Відчуття, що тебе тут знають, чують і чекають. Саме такою залишається школа у Добровіллі – нині Добровільський ліцей, історія якого у його сучасному вигляді бере початок із 1975 року.
Сьогодні тут навчаються 78 дітей. І ця цифра, на жаль, щороку зменшується приблизно на 20 учнів. Працюють 15 педагогів – колектив у такому складі почав формуватися з 2016 року. А директорка Наталя Ковалевська знає цю школу не лише з кабінету керівника: загалом вона працює у Добровільському ліцеї вже 23 роки. Саме у 2016 році пані Наталя стала виконувачкою обов’язків директора, а із січня 2017-го очолила заклад.
За ці роки змінилося багато. Але незмінною залишилася здатність знаходити спільну мову між учителями, дітьми, батьками навіть тоді, коли це зовсім непросто. «За роки роботи у школі я зрозуміла одну просту річ: директор – це не тільки про документи, накази чи організацію навчального процесу. Це передусім про людей. Треба вміти почути дитину, знайти підхід до батьків, підтримати колегу. У кожного свій характер, свої обставини, свої переживання. І наше спільне завдання – залишатися командою», – говорить Наталя Ковалевська.
Школа, яка змінилася разом із країною
Повномасштабна війна докорінно змінила українську школу. Тепер це не лише місце, де дитина отримує знання. Це ще й простір безпеки, підтримки, спілкування та адаптації до нової реальності. У Добровільському ліцеї з 1 вересня 2026 року освітній процес організовано у змішаному форматі. Навчання пристосоване до безпекових умов. Цьогоріч у ліцеї побудували протирадіаційне укриття, розраховане на 200 людей. Під час повітряної тривоги уроки можуть продовжуватися безпосередньо в укритті, де облаштовані навчальні зони з партами, дошками, освітленням, інтернетом та вентиляцією. Ліцей також має генератори, що дають змогу підтримувати роботу закладу під час відключень електроенергії.
Дистанційна складова навчання давно стала звичною частиною шкільного життя. Учителі використовують Google, Zoom, Google Meet, «Всеосвіту», а в минулому навчальному році для роботи обрали платформу «Мрія». Уроки проводяться у синхронному форматі: наживо з учителем та асинхронному – коли учень самостійно опрацьовує матеріал. Педагоги також записують відеоуроки.
Для учнів 1–11 класів організоване безкоштовне гаряче харчування, яке до ліцею постачає фабрика-кухня з Лозової. Але за всіма цими технічними рішеннями є головне питання: як повернути дітям відчуття звичайного дитинства і повноцінного навчання після років війни? Директорка зазначає: «Нам довелося дуже швидко навчитися працювати по-новому. Діти тривалий час отримували знання дистанційно, а це неминуче позначилося і на знаннях, і на спілкуванні, і на психологічному стані. Тому сьогодні ми намагаємося не просто дати дитині програмовий матеріал. Нам важливо повернути їй інтерес до навчання, віру у власні сили, бажання спілкуватися і розвиватися».
Шість років дистанційки — це не просто цифра
Один із найбільших викликів для ліцею – освітні втрати. Перерви через повітряні тривоги, відключення електроенергії, дистанційне навчання та психологічне напруження не могли не позначитися на дітях. Шість років діти навчалися дистанційно у різних формах і з різною інтенсивністю. За цей час змінилися самі підходи до освіти. Педагогам доводиться надолужувати прогалини у знаннях учнів, шукати індивідуальні підходи, проводити додаткові заняття. Окрема проблема – психоемоційне виснаження дітей і дорослих, викликане війною. «Сьогодні вчитель має бути не лише педагогом. Він часто ще й психолог, мотиватор, організатор, – зазначає директорка ліцею. – Ми бачимо, коли дитина втомилася, коли їй важко зосередитися, коли вона переживає через події, які відбуваються навколо. І самі вчителі теж втомлюються. Але ми працюємо, бо розуміємо: дітям потрібні дорослі, на яких вони можуть спертися».
Є й технічні труднощі – не всі діти та педагоги мають сучасні гаджети, необхідні для якісного дистанційного навчання. Тому одним із завдань ліцею залишається закупівля мультимедійного обладнання та створення цифрових бібліотек, які допоможуть забезпечувати якісний змішаний і дистанційний освітній процес.
Знання і не тільки
Попри всі виклики, у Добровільському ліцеї не відмовляються від роботи з обдарованими дітьми. Учні беруть участь у мовно-літературних конкурсах, предметних олімпіадах, творчих конкурсах, флешмобах та фотоконкурсах. І мають хороші результати. Серед досягнень – перемоги на ІІ етапі ХІV Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка, ІІ етапі ХХV Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика, а також у ІІІ Всеукраїнському конкурсі дитячо-юнацької творчості до Дня Незалежності України «Барви Незалежності» та ІІІ Всеукраїнському конкурсі дитячо-юнацької творчості «Чарівна осінь».
Особливе місце у житті ліцею займає національно-патріотичне виховання. Учні активно долучаються до Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»).
У 2025–2026 навчальному році команда ліцею посіла ІІ місце серед команд Близнюківської громади. «Ми хочемо, щоб наші діти не тільки добре знали шкільні предмети. Важливо, якими людьми вони виростуть. Повага до своєї країни, відповідальність, людяність, готовність допомогти іншому – це теж освіта. І, мабуть, сьогодні вона важлива як ніколи», – переконана очільниця освітнього закладу.
Професійно зростають і педагоги. У 2026 році вчителька української мови та літератури ліцею успішно пройшла всі етапи сертифікації.
Учитель під час війни
Сьогодні професія вчителя має особливу вагу. Освітяни тримають свій фронт – навчають дітей тоді, коли навколо нестабільність, повітряні тривоги, обстріли, відключення світла й постійне психологічне напруження. Вони продовжують працювати, освоюють цифрові інструменти, шукають нові методи, навчаються самі. Бо розуміють: країні потрібні освічені, сильні, думаючі діти – ті, кому належить її майбутнє відновлювати. І, можливо, саме тому День працівників освіти сьогодні значно більше, ніж професійне свято. Це день людей, які щодня заходять у клас і продовжують робити свою справу. Директорка Добровільського ліцею Наталія Ковалевська каже: «Дорогі колеги, учні, батьки та всі, хто серцем причетний до нашої спільноти! День працівників освіти – це свято не лише про професію. Це про покликання, спільну працю та віру в майбутнє. Хочу побажати педагогам наснаги, терпіння, творчого натхнення і професійного задоволення від своєї роботи. Учням – допитливості, сміливості пізнавати нове, справжніх друзів і впевненості у власних силах. Батькам – мудрості, терпіння та радості від успіхів своїх дітей. А всім, хто підтримує наш ліцей, – щира подяка за небайдужість і віру в нас. Бажаю усій нашій освітянській родині мирного неба над головою, міцного здоров’я, єдності та нових спільних перемог і звершень!»
Ірина ВОРОНКІНА
