Головна > ВІЙНА > ГЕРОЇ СЕРЕД НАС (Page 2)

Стійкість, загартована війною: шлях командира Євгена Щербака

113 окрема бригада Сил територіальної оборони ЗСУ Регіональне управління Сил територіальної оборони "Схід" ЗСУ пише про Євгена Щербака. Березень 2022 року розірвав звичний плин часу, наче грім розтинає весняне небо над степом. З того дня для Євгена почалася не просто служба - почалася відповідальність за кожен клаптик землі, де колись проходило його дитинство. Він народився у Криштопівці - там, де горизонт широкий, а люди прямі, як польова дорога. Земля навчила його головному: якщо стоїш - то міцно, якщо працюєш - то до кінця. У 2017 році Щербак закінчив Павлоградський коледж Державного вищого навчального закладу «Національний гірничий університет». Він знав, що

Читати далі

Я й сьогодні готовий іти до війська – каже 90 річний Анатолій Синиця

У чорну для українського народу дату — четверту річницю початку повномасштабного вторгнення росії в Україну — до редакції газети «Нове життя» завітав особливий гість - Анатолій Андрійович Синиця. Цьому чоловіку вже 90 років, та в його поставі, у твердості голосу й погляду — незламність, яка не підвладна вікові.У 2022 році, коли московити розпочали повномасштабний наступ, вже 25 лютого, цей мужній чоловік, якому тоді було 86 років, прийшов до Близнюківського військового комісаріату з наміром мобілізуватися.  Не для символічного жесту — а з реальним бажанням стати до строю. «Я й сьогодні готовий іти до війська, — каже Анатолій Андрійович. — Я ж

Читати далі

ТОВ «Гуманітарна безпека»: як Харківщина власними силами відновлює розмінування після окупації

По всій території Харківської області, особливо на землях, що пережили окупацію, сьогодні триває складний і довготривалий процес повернення до життя. Йдеться не лише про поля й підприємства, які роками оброблялися місцевими агровиробниками, а й про цілі громади, інфраструктуру, соціальні об’єкти. Після деокупації окремих територій стало очевидно: масштаби мінування і руйнувань такі, що чекати виключно на державні ресурси означало б відкласти відновлення на десятиліття.Саме тому у Близнюках було створено товариство з обмеженою відповідальністю «Гуманітарна безпека». Одним із його засновників є Максим Миколайович Сліпченко. Він розповідає:«У 2023 році швидких рішень і системних програм щодо очищення територій від вибухонебезпечних предметів фактично не існувало.

Читати далі

Кохання, що сильніше за війну

Війна рідко залишає місце для ніжності. Вона стирає напівтони, змушує жити короткими рішеннями і швидкими рухами. Але саме в таких умовах найчіткіше видно справжнє - те, що людина не здатна сховати за маскою. Ця історія не про романтику у класичному розумінні. Вона про вибір бути поруч, коли боляче, страшно і здається, що шансів вижити майже немає. Олена та Станіслав в гостях у редакції Станіслав Сямтомов і Олена Дубина - військові Національної гвардії України. Їхнє кохання не народжувалося у кав’ярнях чи парках, воно з’явилося серед вибухів, криків поранених і гарячого металу. Кохання вистояло там, де смерть була на відстані кількох метрів. Шлях воїна Станіслав

Читати далі

«Я мав вижити»: 15 днів під завалами, 15 місяців полону і дорога додому

Він лежав у воронці, засипаний землею, з солоним присмаком на губах - і був певен, що помирає. Над ним гудів ворожий дрон, поруч вибухали міни, а в голові звучала лише одна молитва: «Боже, дай мені вижити заради дітей…». Іван Продан вижив. А його історія - свідчення того, що людська воля сильніша за війну. «Перше, на що я звернув увагу, коли зрозумів, що нас обмінюють, - це відмінність російських полонених від нас, - наголосив Іван Продан. - Вони були у своїх військових формах, ситі, не биті й нахабні. Повна противага нам - дистрофічно худим, щодня битим, принижуваним і заляканим». Саме з

Читати далі

Більше, ніж папір: чому слово «на шпальтах» гріє душу воїна

У вік цифрових технологій, коли новини розлітаються миттєво через месенджери та соціальні мережі, здавалося б, друкована газета мала б стати історією. Але в редакції «Нового життя» ми щодня бачимо зворотне. Наші двері часто відчиняють люди в пікселі — захисники та захисниці. Вони не шукають тут Wi-Fi, вони шукають газету. Для людини на фронті газета — це не просто джерело інформації. Це фізичний зв'язок із мирним життям, це запах типографської фарби, який нагадує про дім, і можливість бодай на мить відволіктися від гуркоту артилерії. Історії з передової: Роман та Павло Кожен військовий, який заходить до нас — це окрема доля та своя історія боротьби.

Читати далі

Талант, натхнення і світло творчості

Традиційний творчий конкурс до Дня енергетика для дітей Харківщини цього року став справді рекордним — участь у ньому взяли 530 юних талантів. Захід був організований адміністрацією та профспілкою АТ «Харківобленерго» і вкотре довів: енергетика може надихати не лише професіоналів, а й дітей. У своїх роботах учасники поєднали святковий настрій, фантазію та енергетичну тематику, демонструючи креативне бачення професії енергетика і значення світла в нашому житті. Малюнки, аплікації, поробки — кожна робота вирізнялася щирістю й дитячим поглядом на важливу галузь. Приємно, що серед учасників був і наш юний земляк із Нововолодимирського — Олександр Чермошенцев. Хлопчик представив на конкурс аплікацію, яка була високо оцінена журі

Читати далі

Олег Ткач: «Я хочу дожити до Перемоги…»

Олег Ткач - людина, чиє життя не раз змінювалося кардинально. Вокаліст, працівник галузі культури, держслужбовець, відповідальний секретар редакції газети «Нове життя», викладач театрального мистецтва, а тепер – військовослужбовець. Його історія про мужність, витримку та шлях, який війна змушує проходити простих українців. У Близнюках знають Олега Анатолійовича Ткача, бо часто бачили його на сцені, де він виконував пісні часто в дуетах з талановитими близнюківцями, завжди брав участь в інсценівках під час культурно-масових заходів. Протягом 10 років працював відповідальним секретарем редакції нашої газети, пізніше був викладачем класу театрального мистецтва у Близнюківській школі мистецтв. 27 грудня 2023 року життя Олега Анатолійовича різко змінилося. Він був

Читати далі

Зустріч із захисником, про якого писали у 2022 році

Завжди особливо хвилюючі миті — це коли до редакції заходять герої наших публікацій. Ті, про кого ми писали, чиї історії підтримували, надихали, змушували задуматися читачів. У такі хвилини розумієш: журналістика — це не просто тексти. Це живі долі, реальні люди, чиє життя іноді кардинально змінюється.Нещодавно до нас завітав один із військових, про яких ми писали у  липні 2022 року, – Анатолій Усиченко. Тоді він разом з Юрієм Максимівим, Леонідом Каленковим та Василем Поковбою — далекобійниками, які стали на захист України, — ділився своєю історією й планами на майбутнє. Усі четверо служили у складі батареї обслуговування гармат, залишаючись прикладом сміливості, вірності

Читати далі

Світло попри темряву

Президент України Володимир Зеленський нагородив українських енергетиків за вагомий внесок у розвиток і забезпечення діяльності енергетичного комплексу в умовах воєнного стану. Серед відзначених - Дмитро Степанов, майстер АТ «Харківобленерго», який отримав Орден «За мужність» ІІІ ступеня за самовіддану роботу в прифронтових зонах. Орденом «За мужність» ІІІ ступеня за самовіддану роботу в прифронтових зонах нагороджено Дмитра Степанова, майстра АТ «Харківобленерго» Коли війна принесла темряву в міста та села Харківщини, саме енергетики стали тими, хто повертав людям світло — і в прямому, і в переносному сенсі. Один із них - Дмитро Степанов, який уже дев’ять років працює в АТ «Харківобленерго» і не раз

Читати далі