У Харкові відбувся Відкритий турнір з паркового волейболу, присвячений пам’яті видатного українського спортсмена Юрія Пояркова. Змагання зібрали на одному майданчику тих, хто вже сьогодні доводить: український волейбол має майбутнє.
Ім’я Пояркова – це ціла епоха в історії спорту. Дворазовий олімпійський чемпіон, бронзовий призер Олімпійських ігор, дворазовий чемпіон Європи, заслужений майстер спорту. Він став символом сили, характеру й відданості волейболу. Турнір його пам’яті – це жива естафета поколінь.
Цьогоріч у боротьбу вступили 15 команд дівчат та 6 команд юнаків. Серед учасників – три команди з Близнюків, дві команди із Златополя, представники волейбольних клубів «Арсенал», «Глорі», «Альянс», команда з Високого, ХФКС та «Валки». У юнацькій сітці змагалися команди ХФКСП, збірна Харківської області, «Валки», ВК «Арсенал» та ВК «Глорі».
З перших розіграшів стало зрозуміло: легких матчів не буде. Команди виходили на майданчик не «для участі», а за результатом. Юнацькі зустрічі вирізнялися потужною подачею, агресивною грою першим темпом і впевненістю у вирішальних моментах.
Та особливу увагу привернув жіночий турнір. П’ятнадцять команд – це серйозна конкуренція, де вирішальними ставали не лише фізична підготовка, а й тактичне мислення, взаєморозуміння в команді та психологічна стійкість.
Гідно представили свою громаду вихованки Близнюківської ДЮСШ. Під керівництвом тренерки Світлани Черкас наші спортсменки продемонстрували злагоджену, технічну й по-справжньому характерну гру. Вони боролися за кожен м’яч, показуючи, що близнюківська школа волейболу впевнено заявляє про себе на обласному рівні. В підсумку, одна з трьох команд Близнюківщини виборола впевнену перемогу.
Особливе визнання отримали й наші спортсменки в індивідуальних номінаціях: кращою нападаючою визнано Попович Лілію.
Приємно й те, що організатори відзначили наймолодшу учасницю змагань – близнюківку Злату Синельник 2016 року народження. Юна спортсменка вже сьогодні робить свої перші впевнені кроки у великому спорті, доводячи: у Близнюках зростає нове покоління волейболісток.
Такі турніри — це безцінний досвід гри під тиском, підтримка партнерів, перші великі перемоги й поразки, які загартовують характер. Пам’ять про Юрія Пояркова живе не в урочистих промовах – вона в потужних подачах м’яча, стрибках над сіткою, емоціях після виграшу.
Оксана ГРАЧ
