Головна > ВІЙНА > ГЕРОЇ СЕРЕД НАС

П’ять діб на побачення з сім’єю

Сьогодення примушує переосмислювати безліч речей. Однак, вічним залишається непорушний зв’язок матері та сина. Нарешті отримала змогу обійняти свого молодшого синочка Інна Валько, яка не бачила його півтора року. Буря емоцій наповнювала тендітну жінку, яка ні на секунду не хотіла відпускати свого захисника. Василь Валько виріс у Новоукраїнці. В дитинстві допомагав батькові, який працює механізатором у ПСП «Червона Зоря». Закінчив училище у Краматорську і працював на заводі НКМЗ. Прийшла повістка, пішов служити. Потрапив до лав Національної гвардії. Юнак каже: «Я мріяв бути серед нацгвардійців. Так і вийшло. То, думаю, що гідно несу це звання. Коли почалася війна, я виїхав разом з частиною на оборону

Читати далі

Бійці у білих халатах: історії жінок з Близнюківщини, які рятують життя інших на фронті

Місія медичних працівників надавати допомогу і завжди стояти на варті здоров’я. Серед цих людей у білих халатах є справжні герої та героїні, які, залишивши сім’ї, пішли на фронт, щоб рятувати життя захисників, або ж підписали контракти і працюють в госпіталях. Три жінки з Близнюківської громади Харківської області, які мають  різні долі, сьогодні твердо стоять на варті здорового та мирного життя в Україні. З медсестри пологового – до лав військового госпіталю Ольга Алєксєєва народилася 24 серпня 1976 року. Вона виросла у Близнюках, закінчила місцеву школу і вивчилася у Красноградському медичному училищі на медичну сестру.  Першим місцем роботи Ольги стало пологове відділення Близнюківської центральної районної

Читати далі

Позитивні зміни в житті військової фельдшерки медичного пункту

Надзвичайно приємно, коли герої наших розповідей заглядають до редакції, щоб привітатися, дізнатися, як у нас справи, та поділитися приємними новинами. Так, сьогодні до нас завітала Аня Антощенко. Нагадаємо, що у 2020 році медсестра вирішила піти в армію і стала бригадним бойовим медиком. В лавах Збройних сил України знайшла і своє кохання – військового Олексія. Одинадцятого листопада 2021 року молодята розписалися, але війна не любить закоханих, то життя розкидало їх в різні боки. Захист Вітчизни – на першому місці, а кохання – на потім. Втім, життя непередбачуване, то сьогодні Аня працює разом зі своїм чоловіком. «Це неймовірне щастя бути поруч з коханим, -

Читати далі

Як житель Луганської області боронить Україну та паралельно здобуває вищу освіту

До редакції часто заходять неординарні люди, спілкування з якими відкриває реальність з іншого боку. Герой цієї розповіді військовий Андрій, який пережив три авіаційні удари, залишився живим, продовжує нести службу в лавах Територіальної оборони та ще й у вересні 2022 року став студентом Харківського вищого навчального закладу. Андрій родом з міста Первомайського Луганської області. Він розповідає: «У 2014 році моє рідне місто окупували росіяни, то жити там стало неможливо. Разом з мамою та сестрою того ж року я залишив рідний дім та переїхав до Харкова. Я так і залишився в цьому красивому величному місті, а мама обрала для місця проживання Чехію, де

Читати далі

Пранкі готувався до повномасштабного вторгнення кілька років

Боєць з позивним Пранкі чудово знає як відіпрати кров з будь-якого одягу. Він військовий медик, тож прати доводиться часто. «Найкраще допомагає перекис водню» - каже він. Пранкі готувався до повномасштабного вторгнення кілька років і підписав контракт резервіста з Харківською бригадою територіальної оборони. «Дружина довго злилася» - сміється боєць. Воно і не дивно – пару років без вихідних! Вільного часу майже немає – тренування, стрільби, тактика.24 лютого, після повномасштабного вторгнення РФ, знадобилися усі наявні навички. «В принципі я потрапляю у ціль розміром з тарілку з відстані у півкілометра – без жодної оптики» - розказує Пранкі. В принципі при таких навичках йому пряма

Читати далі

«Коли рятуєш життя людини, то про все забуваєш». Історії двох жінок, які пішли на фронт рятувати життя

Війна не тільки руйнує людські долі, а іноді й пов’язує їх навік міцною дружбою. Про те, як лікарка з Черкащини та фельдшерка з Полтавщини стали подругами на війні, - читайте  в нашому матеріалі. У грудні 2021 році на пункті постійної дислокації у мусті Новоград-Волинський познайомилися дві жінки, які несли бойову службу в лавах Збройних сил України: медсестра Аня та лікарка Оля.  З часом їх перекинули на схід України і відтоді ці дві зовсім різні людини є подругами, які разом проходять пекельні випробування, якими їх «обдаровує» війна. Сестринська підтримка одна одної дає наснагу і сили жити та боротися за перемогу далі. В один голос

Читати далі

Вручено нагороду захиснику Владиславу Шаповалову посмертно.

Близнюківець Владислав Шаповалов посмертно нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни», - відповідний Указ підписав Президент України Володимир Зеленський. Разом з нашим Владом були відзначені ще 214 військовослужбовців ЗСУ, 14 з них — посмертно. Зазначається, що нагороди присвоєно «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі». Керівництво навчального закладу, тренери та курсанти Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба вирішили особисто завітали до Близнюків, щоб вручити нагороду загиблого побратима його батькам – Людмилі та Ігорю Шаповаловим. Участь у нагородженні також взяв секретар селищної ради Сергій Володченко. Нагадаємо, 19-річний Владислав Шаповалов з Близнюків загинув у квітні під

Читати далі

Незламні жінки Луганщини

Війна прийшла в Луганську область у квітні 2014 року. Аня і Даша родом з Луганщини. Вони знають одна одну з дитинства. Дві подружки захищають цілісність держави в лавах Збройних сил України. Дівчата наближають перемогу над рашистами та переконані, що їхня рідна Луганщина обов’язково буде звільнена від окупантів. Аня – бойовий медик піхоти Медична сумка важить десять кілограмів. Вдвічі більше – бронік і каска. Однак, бойовий медик піхоти Аня, позивний Лисичка, вже не відчуває ваги військової екіпіровки, бо воює з 2014 року. Вона розповідає: « Я з Луганської області. Викладала східні танці. Останній автобус до мого населеного пункту відходив о 16-ій годині,

Читати далі

«Ми маємо просто виконати свою роботу». Юрист з Києва звільняє Донеччину від окупантів

Продовжуємо розповідати про людей різних професій та різних місць проживання, які з перших днів повномасштабного вторгнення росії на територію України взяли до рук зброю та пішли захищати Батьківщину. Олександру 48 років. Він з Києва. До війни працював юристом у правоохоронних органах. Зараз - артилерист Збройних сил України. Чоловік розповідає: «Я давно очікував, що росія піде на Україну, але не знав періоду часу. То 24 лютого всі необхідні речі були спаковані, і я пішов до Святошинського військового комісаріату, щоб стати в лави добровольців. Під час строкової служби був артилеристом, то мої знання згодилися. До слова, разом зі мною служать і мої колеги, яких

Читати далі

Герої мирного фронту

Село Якимівка розкинулось понад берегом річки Бритай в низині, то дощова негода для місцевих жителів завжди спричиняє проблеми. Ось і дощі, що ллють на цьому тижні, не тільки розквасили дорогу по вулиці села, а й нанесли на неї мулу. Не чекаючи чиїхось вмовлянь, взявся за роботу Андрій Терещенко. Цей чоловік на власному тракторі зумів самотужки розчистити вулицю та зробив дорогу проїжджою. Загалом Андрій завжди стоїть на варті благоустрою рідного села. Колись мальовничу Якимівку заселяло багато людей, а зараз там проживає осіб з п'ятдесят, та й то в більшості своїй - похилого віку. Ось Терещенко і опікується односельцями, допомагаючи їм жити в більш-менш комфортному населеному пункті. Взимку

Читати далі