Головна > нам пишуть

Вірші, що з’єднують минуле і сьогодення

У школі діти традиційно вітають мам зі святами листівками чи віршами, щиро й по-дитячому зворушливо вкладаючи у них свої почуття. Саме такі рядки написав у 2018 році восьмирічний Кирил Удовитченко з Покровська: Я люблю свою матусю, бо вона одненька,За її ласкаві очі, за її серденько.Це мій янгол-охоронець, він оберігає.Я ще тільки думаю, а мама — все знає.Як відверто так сказати, буваю я різний:І слухняний, і не дуже, іноді — аж злісний.Та матуся все прощає, бо вона рідненька,Як і наша Україна – наша мила ненька.Коли стану я дорослим — буду їх охороняти,Щоб не чули слів таких, як слово «гармати».Твій Кирилко. 8 років.

Читати далі

Із читацького конверта. Лист з Далекого

У лютому я - Л.Д. Конарєва із Далекого потрапила на лікування до Близнюківської ЦРЛ. Мене привезла бригада екстреної медичної допомоги. Коли я трішки оговталась, то очам своїм не повірила, адже лікарня змінилась до невпізнаваності. В палаті чисті стіни, пластикові вікна, зручні ліжка. Я лікувалась у терапевтичному відділенні. Завідувачка Надія Ананіївна Назаренко щира душею людина, прекрасна лікарка, яка до кожного пацієнта знаходить індивідуальний підхід. Старша медсестра відділення М.І.Огар і медичні сестрички відділення – це професійний колектив чуйних милосердних людей, які з добротою та розумінням ставляться до хворих. До всього, пацієнтів забезпечують триразовим харчуванням. Все смачне, свіжоприготоване. То у Близнюківській лікарні  на лікуванні

Читати далі

Вікторія Бербенко: “Цей допис – лист вдячності людям, які не дають таким родинам, як моя, впасти за межу розпачу”

Мама сімох дітей Вікторія Бербенко із села Миколаївка Друга, що в Криштопівському старостинському окрузі, написала до редакції газети «Нове життя» лист. "Цей допис – лист вдячності небайдужим, щирим людям, які не дають таким родинам, як моя, впасти за межу розпачу. Їхня допомога, підтримка та людяність стали для нас справжнім дарунком у важкий час. Тому хочу, щоб про це знало якомога більше людей. Завдяки директорці Комунальної установи «Інклюзивно-ресурсний центр» Віті Пономарьовій, моя сім’я, у якій виховуються діти з особливими освітніми потребами, одна з яких є дитиною з інвалідністю, отримала необхідну допомогу від закордонного благодійного фонду. Нові комфортні ліжка, столи, шафи стали частиною

Читати далі

Значно більше, ніж просто читання. Це перший книжковий клуб у Луцьку, який заснувала переселенка

«Людина усвідомлює, що вона не одна» — так Аліна Іванова розповідає про досвід, який отримує кожен після прочитання книжки.Психологиня переїхала з Миколаєва на Волинь та вирішила вперше з початку повномасштабної війни почати читати й ділитися думками з іншими. Для цього вона створила книжковий клуб, який навіть тоді, коли переселенка повернулася додому, не перестав працювати — у міській бібліотеці досі збираються жінки та запрошують на зустрічі авторів. Як психологиня вперше об'єднала прихильників літератури в Луцьку, розповідає ШоТам. Аліна Іванова, психологиня, засновниця книжкового клубу «Читаюча молодь» у Луцьку Три валізи на чотирьох 24 лютого о 5 ранку наша сім’я прокинулася від звуку вибуху. Чоловік говорив, щоб

Читати далі

Фах і людяність

Моя розповідь про медичних працівників Близнюківської лікарні. Так вже сталося, що з квітня по жовтень 2024 року я лікувалася у Близнюківській ЦРЛ. Спочатку була вдома на амбулаторному лікуванні і мною опікувались лікарки Лариса Володимирівна Полікова і Тетяна Володимирівна Огульцева, а в червні – я лікувалась у Ангеліни Валеріївни Плішан. Весь цей час медпрацівники приділяли мені увагу, надаючи професійну допомогу. Завжди ввічливі, привітні, попри те, що у кожної є своя особиста доля та сімейні проблеми. А хірургу В’ячеславу Юрійовичу Пивовару довелось рятувати моє життя. Приємно, що ніхто з лікарів/лікарок та іншого медперсоналу жодного разу не натякнув на мій поважний вік. Колись і

Читати далі

Бажаймо добра один одному

Ніна Миколаївна Клименко, очільниця ветеранської організації, написала до редакції «Нового життя» листа. Ранок. Збираюся на роботу плести маскувальні сітки для ЗСУ, виходжу з дому, і якесь дивне передчуття охопило душу. Виходжу на широку вулицю, а переді мною йде військовий: невеличкого зросту, худенький, з наплічником на спині. Якась важкість відчувалась від постаті чоловіка. Наздоганяю його і цікавлюсь, чим він заклопотаний. У відповідь почула, що він ніяк не може оформити документи після поранення на фронті. Розговорилися. Я побажала йому удачі і Божого благословіння у розв’язанні проблем. Потому і розійшлися. Минуло чотири дні. Знову йду до своїх волонтерок, а назустріч цей же хлопчина-військовий, але вже

Читати далі

Ті, що народжуються раз на століття, вмерти можуть кожен день!

Моє знайомство із Сергієм Васильовичем Масловським розпочалось у вересні 2014 року.  На той час у місті Лозова об'єднались небайдужі патріоти, які з початком АТО виявили бажання бути волонтерами і допомагати тим, хто цього потребує. Була створена Громадська Організація "Жіночий Легіон Лозівщини", і починали ми свою діяльність із допомоги біженцям з Донбасу, але через деякий час нами було прийнято рішення про те, що ми спрямовуємо свою діяльність на допомогу ЗСУ, нашим хлопцям - добровольцям, які пішли захищати нас і Україну. Робота нашого осередку полягала в тому, що у кожної з дівчат - волонтерок були свої списки підопічних військових. Мені дістався список 92 ОМБР,

Читати далі

Пічники чи шахраї ?

До редакції «Нового життя» завітала Ірина Фомівна Михайліченко, яка проживає в Близнюках в провулку Сонячному. Жінка розповіла, що вже втретє до її квартири приходять пічники, які вимагають гроші за перевірку, але актів не дають.То що ж то за «пічники» наразі ходять вулицями селища та інших населених пунктів Близнюківщини? – дізнавались журналісти «Нового життя». Законодавча й адміністративна неврегульованість перевірок димових та вентиляційних каналів приватних житлових будинків призводить до трагічних наслідків (виникнення пожеж та отруєння чадним газом) та породжує шахраїв. Форуми в інтернеті рясніють повідомленнями про шахрайські схеми, серед яких не останнє місце посідають перевірки димових та вентиляційних каналів у приватних та багатоквартирних будинках.

Читати далі

Пишаємось нашим захисником

До редакції надійшов допис від Даші Шавкуненко, яка розповіла по свого брата, адже для неї він герой і для всіх, хто розуміє, що кожен захисник та захисниця, які пройшли пекло війни чи зараз знаходяться там, – герої сьогодення! Мій братик Шавкуненко Олександр родом з Семенівки. В цьому селі він народився та виріс. На захист Батьківщини став 16 травня 2023 року. Відсвяткував своє тридцятиріччя в колі сім'ї 15 травня, а 16 – вже був серед захисників. Завжди боровся і бореться за чесність та свободу. Пройшов навчання та потрапив на самий нуль, де справжне пекло. За час служби Олександр дуже змінився. Особливо вражають його

Читати далі

Чари зими

За високими-високими горами, за глибокими синіми морями, в сніжному королівстві жила красуня Зима з довгими білими косами і холодною посмішкою. Вона була дуже гордою, любила білосніжну чистоту і порядок. Навколо королівства стояв колючий морозяний захист. Жодна жива душа не могла сюди потрапити. А хто порушував кордони королівства, відразу ж перетворювався на крижану статую. В королівстві завжди панувала Ніч. Розкинувши своє зоряне покривало, вона наспівувала солодкі сни. Сивий північний Вітер грав на чарівній скрипці, а Хуртовина, танцюючи, здіймала білий шлейф, який розсипався загадковими перлами. Молодий, рум'янощокий Морозенко був закоханим у красуню Зиму. Але не мала красуня у серці теплих почуттів. Зима варила в

Читати далі