газета "Нове Життя" Близнюки
Чергова непоправна втрата вірного сина України Едуарда Чапсієва спіткала Лозівський район. Народився Едуард 8 квітня 1977 року. Він був чудовою людиною, працьовитою, відданою та справедливою. Жив у Лозовій. 24 лютого разом з братом пішов добровольцем на фронт. 19 січня в бою під Соледаром Едуард загинув від осколкового поранення. Поховають героя в Олександрівці Близнюківської громади біля могили бабусі. Вічна пам’ять воїну!
Читати далі
Загинув ще один наш земляк - житель села Новонадеждине, солдат Василь Іванович Олексюк (15.08.1972 р.н - 21.01.2023 р.). Василь служив водієм 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини А7290. Загинув від наскрізного кульового поранення поблизу селища Благодатне на Донеччині, виконуючи бойове завдання по відбиттю збройної агресії з боку рф. Жодні слова не втішать біль рідних і близьких загиблого. Прийміть наші щирі співчуття!Спочивай з миром, воїне!
Читати далі
8 січня в Соледарі, захищаючи рідну землю, загинув наш земляк - Онишко Сергій Іванович. Чоловік народився 13 вересня 1983 року в селі Мар’ївка теперішнього Софіївського старостинського округу. Закінчив школу, створив сім’ю. Від самого початку повномасштабного вторгнення пішов добровольцем на фронт і ніс службу в лавах Національної гвардії України. Люблячий син, чоловік, батько двох дітей гідно виконав свій патріотичний обов’язок. 12 січня героя поховано в селі Мар’ївка, де проживають його рідні: бабуся та дідусь. Вічна пам’ять! Співчуття рідним та близьким загиблого!
Читати далі
31 грудня біля населеного пункту Новоселівське, що на Луганщині, загинув Олександр Сильченко з Верхньоводяного. Близнюківщина втратила вмотивованого воїна. Протягом трьох років Олександр брав участь у антитерористичній операції, а з першого дня повномасштабної війни без вагань став на захист України. Він був старшим солдатом, радіотелефоністом 1 мінометного взводу 2 мінометної батареї 1 механізованого батальйону військової частини А0501. Він був люблячим сином, чудовим батьком двох дітей, коханим чоловіком та надійним братом. Йому навіки залишиться 28 років. На жаль, словами важко загоїти в серці болючу рану втрати. Адже смерть найріднішої людини – велике випробування. В цю гірку мить поділяємо горе родини загиблого та схиляємо голову в глибокій
Читати далі
Редакція газети – це місце, куди стікаються струмочками новини про різні події. Рік 2022 назавжди вкарбувався у нашій пам’яті підлістю та підступністю сусідньої росії та біллю непоправних втрат захисників та захисниць України. Про тих загиблих, хто народився і похований на території Близнюківської громади, ми пишемо на шпальтах «Нового життя». Втім, є випадки, коли земля Близнюківщини просто тим чи іншим чином має відношення до доль військових, які поповнили небесне військо захисників України. Так, у Близнюках поховано Петрусенка Артема, який родом з Горлівки. Знайшов свій останній прихисток на Близнюківському цвинтарі Ващенко Володимир, який загинув 17 вересня у селі Мілове Харківської області. 10 травня вороги обірвали життя Єфіменка Євгенія,
Читати далі
Гідно боронячи Україну від російського окупанта, у віці лише 37 років, на полі бою загинув наш земляк - старший лейтенант ПІВЕНЬ МИКОЛА АНАТОЛІЙОВИЧ – командир 2 механізованого взводу 8 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини А0501. 29 листопада минає 40 днів його світлої пам’яті. Нехай увесь світ знає, який ти. Ти ніколи не жив за стандартами- тільки за власними принципами. А ще завжди з душею навстіж, яскраво, як в буденному житті, так і на полі бою. Тебе поважали за правду, яку говорив завжди прямо в очі, бо ти сміливий, мужній і надійний. Ти міг поставити на місце будь-кого і поділитися останнім, не залишаючи
Читати далі
Герої не вмирають. Вони захищають нас з небес. Близнюківська громада втратила ще одного вірного сина, який захищав Україну від російської навали.Поблизу селища Спірне на Донеччині 24 жовтня загинув уродженець села Новоукраїнки Олег Миколайович Тримбицький 1996 року народження. Олег був стрільцем-санітаром механізованого відділення механізованого взводу механізованого батальйону. Йому назавжди залишиться 26 років. Все життя було попереду, якби не війна.Доля не балувала Олега. Змалечку він разом з братом знаходився під опікою у Зенкіної Раїси Сергіївни. Коли бабуся померла, хлопці переїхали на постійне місце проживання в Лозову. Олег так і не встиг створити сім’ю та виховати дітей. Важко знайти такі слова, які б змогли зменшити душевну біль
Читати далі
Сьогодні в малому залі адмінбудівлі рідним загиблих Героїв - учасників бойових дій урочисто вручили державні нагороди (посмертно). Ордени «За мужність» ІІІ ступеня своїх синів отримали Абдуліна Галина Миколаївна та Ярошенко Катерина Леонідівна, а нагороду чоловіка - дружина Масловська Любов Миколаївна. Державні нагороді присвоєні згідно з Указами Президента України від 09.04.2022 р #224 та від 11.05.2022 #328 «За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» Церемонію вручення проводив майор Олексій Горбенко – начальник другого відділу Лозівського РТЦК та СП в присутності секретаря Близнюківської селищної ради Сергія Володченка та головного спеціаліста центру комплектування Асі
Читати далі
Житель Близнюків, солдат Володимир ВОЛОДИМИРОВИЧ КОКІН, який з 20 липня вважався зниклим безвісті, загинув внаслідок отримання поранення, несумісного з життям. Багато з нас бачили повідомлення його рідних у соціальних мережах з проханням надати будь-яку інформацію про Володимира. Він не виходив на зв’язок з липня. І сім’я, і всі ми дуже сподівалися, що не доведеться сповіщати про його загибель. На превеликий жаль, оператор першого протитанкового відділення протитанкового взводу третього механізованого батальйону військової частини А 0501 солдат Володимир КОКІН загинув поблизу населеного пункту Гракове Харківської області. Двоє дітей залишилося без батька, осиротіли мати та сестра, дружина стала вдовою. 20 серпня Володимиру мало б бути лише
Читати далі
І знову страшна звістка сколихнула Близнюківську громаду, яка втратила ще одного свого сина.Магінінець Андрій Сергійович 2000 року народження народився і виріс у селі Верхньоводяному. Юнак підписав контракт і пішов захищати рідну землю від російських окупантів ще до початку повномасштабного вторгнення армії рф на територію України. Гідно ніс службу у першому зенітно-ракетному взводі ракетно-зенітної батареї. Десятого вересня 2022 року Андрій загинув під час артилерійського обстрілу росіян біля Бухмутського району на Донеччині. Доброзичливий, сповнений сил, з прекрасною душею і добрим серцем життєлюб Андрій Магінінець загинув, захищаючи наше з вами мирне життя. Вічна пам’ять герою. Розділяємо біль батьків та брата, який сьогодні теж в лавах
Читати далі