Головна > ПРОЄКТИ > ЗАЛИШАЙСЯ ЖИВИМ

Проєкт завершено. Спецвипуск газети в редакції «Нового життя»

Завершився проєкт «Залишайся живим», в рамках якого під егідою «Слобідського краю» об’єдналися медіа «Нове життя», «Вісник Куп’янщини» та «Обрії Ізюмщини». Протягом десяти місяців журналісти цих видань спільно працювали над розкриттям теми проєкту та випустили три спец-номери, які були направлені до жителів Куп’янщини, Ізюмщини та Лозівщини. Наразі журналісти «Нового життя» роздають третій спецвипуск під назвою «Історії, що рвуть душу». До слова, на першій сторінці розповідь про нашого земляка з села Шевченкове Перше Віктора Пилипенка.Незважаючи на завершення проєкту «Залишайся живим», журналісти нашого медіа продовжуватимуть розповідати історії людей, долі яких і відображають сьогодення. Ми щиро дякуємо колегам із «Слобідського краю», які запросили нас до участі в

Читати далі

Перший обстріл Чугуєва: історія постраждалих мешканців «Авіатора»

24 лютого 2022 року росіяни вдарили по мікрорайону «Авіатор» у Чугуєві. Тоді фотографії з місця трагедії розлетілися усім світом. Історія Зінаїди Губарь, яка пережила обстріл у перший день повномасштабної війни та досі бореться з його наслідками. «Відчиняю двері, а Зіна вся у крові» Зранку 24 лютого 2022 року чугуївці прокинулися не від будильників, а від потужних вибухів. Мабуть, з кожного куточка міста було видно густий, чорний дим, який плавно розтікався небом. Тоді ворог ударив по Чугуївському аеродрому. У першу чергу вибух сколихнув жителів мікрорайону «Авіатор», адже він розташований за два кілометри від авіабази. Першими й постраждали жителі цих будинків. – Прокинулась від того,

Читати далі

Постійні обстріли та поступове відновлення: як живе прифронтова Золочівщина

За час повномасштабного вторгнення російські війська здійснювали три спроби захопити Золочівську громаду, що на Харківщині, однак усі атаки були відбиті. Унаслідок обстрілів та бойових дій 69 місцевих мешканців загинуло, 109 були поранені. Прикордонні села ворог продовжує постійно обстрілювати. Три російські наступи Золочівська громада має 50 кілометрів кордону з рф. Обстріли прикордонних населених пунктів відбуваються ледь не щодня.За час повномасштабного російського вторгнення на території Золочівської громади були окуповані два населені пункти – села Макарове і Турове. Крім того, ворог тричі намагався захопити Золочівську громаду, але всі атаки українські воїни відбили. – Перший раз наступ був 25 лютого, коли російська колона переплутала і не пішла

Читати далі

Медична сестра з Ізюма: Війна не привід полишити роботу

Світлана Ткаченко 33 роки працює медичною сестрою травматологічного відділення Ізюмської міської лікарні. Вона залишалася в окупованому місті, багато чого пережила, але жодного разу за всі роки у професії не пожалкувала, що стала медиком.  Від вчительки до медичної сестри У шкільні роки Світлана Ткаченко мріяла стати вчителькою української мови та літератури. Її надихала вчителька Лариса Володимирівна, котра дуже цікаво проводила уроки. Школярка багато читала, брала участь в олімпіадах, готувалася стати філологом. Та випадкова зустріч під час лікування гастриту в місцевій лікарні змінила життя. Познайомившись там із дівчиною, котра планувала вступати до медичного училища, Світлана вирішила теж спробувати і вступила без проблем. Улюблена вчителька засмутилася,

Читати далі

Допомога ЗСУ і землякам: як жителі Старовірівки стали волонтерами

У селі Старовірівка Шевченківської громади Харківської області росіяни жили майже в кожному порожньому будинку. Під час окупації з 24 лютого по 8 вересня 2022 року вони запевняли населення, що відновлять роботу птахофабрики та кар’єру. Місцеві не вірили обіцянкам, тож почали самоорганізовуватися, щоб вижити в складних умовах. Набутий досвід старовірівці використовують і після звільнення. Разом вони допомагають не тільки соціально вразливим категоріям земляків, а й ЗСУ. Вчорашні колеги стали ворогами До повномасштабного вторгнення Лідія Кучугура 25 років відпрацювала на залізниці. В ніч на 24 лютого вона чергувала на станції Куп’янськ-Сортувальний. Працівники підприємства до останнього не могли повірити в реальність війни, бо довгий час

Читати далі

Поранений боєць із Близнюківщини: Якщо буде треба, то піду воювати знову

Віктор Пилипенко із села Шевченкове Перше Близнюківської громади воював на Харківщині та Донеччині. Отримав поранення, зараз лікується. Але каже, що як буде треба, то піде воювати знову. Віктор Пилипенко має дружину Людмилу, яка хворіє вже 22 роки, та доньку – з нею життя розвело... Рідний брат чоловіка помер, тож опікуються ним та невісткою сестра Вікторія Дергачова і племінник Дмитро. Пилипенку 52 роки. Чоловік свій трудовий шлях розпочинав у Лозівському вагоноремонтному депо, свого часу пройшов службу в лавах радянської армії, де був стрільцем, а з 1993-го до 2000 року працював завгоспом у Надеждинській школі. Потім знову повернувся в рідне депо слюсарем-складальником. З 2017

Читати далі

Місто, де нічого немає: як ізюмчани жили на початку війни

Незадовго до війни компанією обговорювали, що нічого в Ізюмі немає. Ні кінотеатру, ні аквапарку, ні клубу. Хто ж знав тоді, що слова «нічого немає» можуть справдитися… Я тоді до розмови не долучився. Мені Ізюм, в якому прожив усі свої три десятки років, подобався. Маю тут усе необхідне для життя. Є робота, необхідні магазини та установи. Точніше, були, бо тепер ми всі побачили Ізюм, де насправді нічого немає. 23 лютого 2022 року була моя остання зміна. Вранці 24 лютого мене розбудив дзвінок від керівника: «В Україні – бойові дії, вночі обстріляли Харків. На роботу йти поки не треба, до розпорядження». Ще нічого не

Читати далі

В окупованій громаді на Куп’янщині ходив до церкви у вишиванці

Олег Гетта із села Петропавлівка вважає, що про своє життя в окупації треба написати книгу. До війни він щасливо мешкав з родиною у Петропавлівці, працював на залізниці, порався на городі, а до церкви ходив у вишиванці. Сповна своє колишнє щастя чоловік усвідомив, перебуваючи в російських застінках. Страшну звістку про початок повномасштабного вторгнення родина Олега Гетти почула, як і більшість українців, зранку по телевізору. Новини доповнилися вибухами, які жителі Петропавлівки почули в перший же день війни. До обіду чоловік сходив на роботу, а потім відправив сім’ю на Полтавщину. Розумів, що залишатися в селі їм небезпечно – дорослий син раніше воював в АТО,

Читати далі

Спецвипуск у Близнюківській громаді

Сьогодні близнюківці отримують спецвипуск газети "Слобідський край", задля випуску якого об'єдналися такі друковані видання як " Нове життя", "Обрії Ізюмщини", " Вісник Куп'янщини". Якщо й ВАМ цікаво прочитати статті про долі людей, які рвуть душу, заходьте до редакції газети " Нове життя" (вул. Свободи, 26), і ми подаруємо цей номер газети. Варто додати, що спецвипуск підготовано в рамках проєкту " Залишайся живим", а ми розповідали в ньому про роботу бригад ЕМД Близнюківського відділення. Ірина ВОРОНКІНА

Читати далі

Лікарка з Циркунів: дуже хочеться, щоб люди в окупації не втрачали надію

Сімейний лікар з Циркунів на Харківщині в окупації допомагала хворим, збирала для них ліки, навіть приймала пологи. І весь час чекала, що скоро прийдуть наші та звільнять її рідне село. Близько п’ятої ранку 24 лютого 2022 року родина лікаря загальної практики – сімейної медицини амбулаторії села Циркуни Людмили Вовк прокинулася від вибухів. Одразу постало питання: виїжджати чи залишатися? Порадилися з чоловіком та сином і вирішили залишитися вдома. У Циркунівську громаду окупанти зайшли у перший день повномасштабного вторгнення. Тоді медикиня ще пішла на роботу – по неї заїхав завідуючий амбулаторією. «Ми ж лікарі, як ми можемо не надавати медичну допомогу, тим більше що війна?» –

Читати далі