Головна > герої серед нас

Ми не відступимо і не поступимось

«У мене дві доньки і син. Згідно з законом, можу звільнитися. Але набачився стільки жахів та людського горя, що не можу… Не можу покинути побратимів в такий відповідальний час для нашої країни. А головне -  не хочу, щоб наші діти бачили,  що таке справжня війна, що таке окупанти!» - каже наш земляк – Сергій Попов на псевдо ТАЛІСМАН. Після закінчення Садовської школи у 2000 році отримав посвідчення водія та в наступному році був призваний до лав ЗСУ. Спершу пів року проходив підготовку в начальному центрі «Десна», після чого служив у смт. Башкирівка, де був призначений на посаду старшого механіка водія першої

Читати далі

Пишаємось нашим захисником

До редакції надійшов допис від Даші Шавкуненко, яка розповіла по свого брата, адже для неї він герой і для всіх, хто розуміє, що кожен захисник та захисниця, які пройшли пекло війни чи зараз знаходяться там, – герої сьогодення! Мій братик Шавкуненко Олександр родом з Семенівки. В цьому селі він народився та виріс. На захист Батьківщини став 16 травня 2023 року. Відсвяткував своє тридцятиріччя в колі сім'ї 15 травня, а 16 – вже був серед захисників. Завжди боровся і бореться за чесність та свободу. Пройшов навчання та потрапив на самий нуль, де справжне пекло. За час служби Олександр дуже змінився. Особливо вражають його

Читати далі

Брати-близнюки із Богодарового: «У нас одна мрія на двох – ПЕРЕМОГА»

Брати-близнюки Максим та Андрій Земляки із Богодарового пішли на строкову військову службу осіннім призовом 2020 року. Службу проходили у Першій Президентській бригаді оперативного призначення імені гетьмана Петра Дорошенка. У березні 2022 року у них мав бути «дємбіль». Юнаки вже були за крок до повернення додому, вже будували свої плани на мирне життя……Атаки на Вишгород, де базувалася їх військова частина, почалися у перші години повномасштабного російського вторгнення.Бойовим хрещенням для братів стала оборона Київщини. Під постійним ворожим обстрілом брати Земляки на потужних броньованих «Вартах» підвозили на передову своїм побратимам боєприпаси. Кожен такий їх рейс «на нуль» – це подвиг. Ворог вів прицільний вогонь по

Читати далі

Велика війна змінила й продовжує змінювати наше суспільство

Працював у середній школі вчителем з фізичної культури. Робота завжди подобалась. Була необхідна кількість інвентарю для викладання і бажання виховувати дітей. Все змінило 24 лютого 2022 року. Почалась війна. Ворог почав руйнувати мирні міста та села нашої України. Володимир Полуянчик, позивний Фізрук, з сумом згадує ті дні: " Перша реакція на ті події – страх невідомості, невизначеності. А що буде з нами? З сім’єю, з друзями? З дітьми, яким викладав у школі? З Рідним краєм? Проте це була лише перша реакція. Потім прийшла впевненість в необхідності йти захищати Батьківщину. Ми не ті люди, ми не те

Читати далі

Люди повинні знати про щоденний подвиг наших захисників

Ганжа Олексій Володимирович народився у 1987році в селі Дубове, але потім сім’я жила у Вишневому. Дитинство, школа, потім служба в армії у прикордонних військах, сім’я, двоє синів. Життя котилося своєю стежкою: десь прямою, а десь звивистою. У 2014 році Олексія мобілізували. Він був командиром відділення, яке обороняло місто Щастя. Після демобілізації шукав роботу, і з 2020 року наш земляк проживав та працював У Чехії. Повномасштабне вторгнення московитів сколихнуло життя всіх патріотів, які на той час знаходились за кордоном. Небайдужим був і Олексій Ганжа. Вже 3 березня 2022 року він повернувся в Україну і відразу ж пішов на фронт захищати рідну землю. Харків,

Читати далі

Тепер лиш з фото я ловлю твій ніжний погляд

Ти був найкращим чоловіком, сином, зятем.Ти щастям, світлом, сяйвом був моїм.Для свого сина був найкращим татом.Як жити нам без тебе в світі цім?Сьогодні рік, як ти в бою загинув, -Рік нашого болю, смутку і страждань.Досі не вірю в те, що ти нас всіх покинув,Живу у всесвіті гірких розчарувань.Перед загибеллю приїхав ти додому,Сімейні фото залишились з того дня.Біль випалив у серці чорну пустку,У горі й розпачі уся твоя рідня Тебе немає…тільки фото залишилось,Всі твої грамоти за службу й ордени.Всі наші плани й спільні мрії – вщент розбилисьОб болісні й гіркі реалії війни …Тебе вже рік немає з нами поряд, Рік

Читати далі

Пригоди німецького письменника Крістофа Брумме продовжуються

Пам'ятаєте німця Брумме, який до війни велосипедом подорожував дорогами Європи та України?У Близнюках його "синій слон" (так він називав велосипед) поламався, і саме тоді йому на допомогу прийшов поліцейський Юрій Воронкін. З того часу розпочалася дружба між чоловіками. Юрій став військовим і пішов захищати рідну землю у лавах Національної гвардії. А Крістоф закохався в Україну, в наші традиції та щиросердність українців і тут створив сім’ю. Перед початком повномасштабного вторгнення армії рф Брумме завітав до редакції газети " Нове життя " та повідомив, що їхатиме в Німеччину. Вже прощаючись, на запитання журналістів, чи розпочнеться повномасштабне вторгнення? - відповів ствердно... Війна триває, а німецький письменник,

Читати далі

Стати військовим – його дитяча мрія

13-14 лютого всі телеканали та інтернет-медіа облетіла новина: «Збройні сили України збили ворожий літак Су-24 біля Бахмута. Саме з цього бомбардувальника ватажок “вагнерівців” Євген Пригожин викликав президента України Володимира Зеленського на повітряну дуель», «Над Бахмутом збито Су-24, який належав ПВК «Вагнер», «Над Бахмутом збито особливу «пташку» Вагнера»… Не могли не написати про цю подію й барвінківчани, а саме редактор газети "Вісті Барвінківщини" Ірина СТОЛБОВА. В цій військовій операції відзначився барвінківчанин Віталій ЧЕРНІК. Ніхто не сумнівався: Віталій буде військовим "Віталій змалку мріяв бути військовим, -говорить батько Вадим Валентинович. – І з роками ця мрія тільки утверджувалася. Про будь-який інший життєвий шлях не було й

Читати далі

Нонь Олег Петрович

НОНЬ ОЛЕГ ПЕТРОВИЧ – сержант Збройних сил України загинув 5.08.2022 року поблизу населеного пункту Великі Проходи внаслідок російського артилерійського обстрілу. Він служив водієм-санітаром медичного пункту. Народився Олег Нонь 16 березня 1967 року в селі Морокіне. Після отримання середньої освіти працював трактористом та водієм. Разом із сім’єю жив у селі Новонадеждине. Земляки його знають як добропорядного, чесного, працьовитого та життєрадісного чоловіка. Він дуже любив свою сім’ю: разом з дружиною виховали сина й доньку та діждались двох онуків. Захоплювався полюванням. 16 березня Олег зустрів своє 55-річчя. 22 березня отримав повістку, а 24 – пішов захищати рідну країну.Останні два тижні не виходив на зв’язок. Мав приїхати у

Читати далі

Власник маркетингової компанії нині танкіст

Це важко пояснити: після 24 лютого 2022 на передовій особливо швидко і яскраво проявляються військові здібності українських бійців. Просто талановито! Паша вперше танк вживу побачив на полігоні в березні і лише один раз вистрелив як навідник, щоб потім уже філігранно, люто, нещадно бити рашистську бронетехніку, ворожу живу силу… Три ворожих панцирника в одному бою на рахунку героя. Наприкінці лютого 2022 у своєму будинку у Тернополі він гостинно прийняв майже півсотні людей, котрі рятувалися від рашистських окупантів. Одні поїхали на захід

Читати далі