Головна > вірші народжені війною

вірші народжені війною

Вірші Аліни Ламбової

nove.in.ua НАМ ПИШУТЬ, НОВИНИ 0

Ще вчора ти така щаслива!!!А сьогодні - просто жива...Після страшної темної ночі..Сльози ранок змиє з лиця..Дочекалися...мабуть не всі..Додзвонилися..ми не усім..Сльози змиють крики та втому!Тіло вкриє мурахами знову!Телеграм ні на мить не мовчить!!!Все кричить і кричить і кричить!Дві стіни!!!Всі в укриття !!!Знову наші під прицілом життя!!! Війна навчилаНа відстані любити..Війна навчилаБез дотиків жаліти..Війна навчилаКожен день радіти..Коли є злива чи немаєсили..Війна криваваТа і я не ціль!Оберігаю тебе я звідусільУ кожнім словіЧи у мовчанні крізьТебе тримаюУ кишені скрізь Аліна ЛамбоваХарківська область Дворічанський район С Колодязне Фото із сайту Білопілля сіті

Читати далі

Війна повісила перед життям завісу

nove.in.ua НАМ ПИШУТЬ, НОВИНИ 0

Ютились почуття у закутках душі,Все не могли дійти до компромісу..І плутались думки - свої й чужі..У чашці парував мій чай з меліси.Бажання спокою й душевного тепла Ішло від серця, лоскотало скроні.Стирались спогади, чиїсь слова,Як лінії з робочої долоні.І так хотілось простору в ту мить -Піднятись ластівкою в чисте, синє небо !..І хай летить, хай час собі летитьЙого не проживати - ж и т итреба :Сьогодні ! Зараз ! Бо, чи буде "потім"..Давно початок скрився в далині У клопотах, проблемах, у роботі.Ми йшли житами. Йдем вже по стерні.Печуть підошви, та нехай печуть,Вже ні до чого всі перестороги.Течуть рокИ, мов річечка, течутьІ

Читати далі

ПЕКЛА ВКРАЇНА ПАСКУ

nove.in.ua НАМ ПИШУТЬ, НОВИНИ 0

... Я бачив сон — пекла Вкраїна паску,Священний хліб пекла серед вiйни.🤍 Одягнена у свіжу вишиванку,Сховавши під хустинку сивину,Замішувала жінка тісто зранкуПід тиху пісню — довгу і сумну.І сипалося борошно у діжку,І молоко лилося, і вода,Вершкове масло, цукор, дріжджів трішки,Щоб сходила опара молода.🤍 Але була та паска особлива,Бо час жорстокий корективи вніс —В ній кpoв була, немов гірка олива,І попіл згарищ, і розпука сліз.Усе перемішалось в тому тісті —Біда і відчай, думи і жалі,Усе, що затаїлось в кожнім місті,І що завмерло в кожному селі.🤍 Все, що пекло, гнітило і бісило,Весь біль образ й приниження сторіч —Все Україна в тісті замісила

Читати далі

А час біжить…

nove.in.ua НАМ ПИШУТЬ, НОВИНИ 0

💔 ТРИ РОКИ горя, сліз, біди,Гріхів, жертовності, розрухи..- Куди йдемо, Боже, к у д и ?!?Чому Тебе ніхто не слуха ?!!..А час біжить ..Ще з автоматомРакети, дрони ППО..ВІЙНА зайшла у кожну хатуЗ тавром брехливим " СВО" !І ворог там, і ворог тут,І свій свого уже боїться!Перед життям - межа, редут !Таке, лиш, в снах може насниться.Немов злоякісна пухлина,Що в метастази одягласьІ нищить сонячну країнуЦя недолуга, підла МРАЗЬ !Ніщо нам рани не загоїть,Над' їла гусінь білий сад,Бо ми розбавлені русньоюЩе сотні літ тому назад...Це, як у мед поклали соліЙ ми втратили свій справжній смак..Ми на чужій зростали мові,А в кАзках був

Читати далі

СНАЙПЕРША

nove.in.ua ГРОМАДА, НАМ ПИШУТЬ, НОВИНИ 0

У темряві вдивлялася в прицілСпокійно так вдихаючи повітря.Із точністю собі обравши ціль,Щось шепотіла стомленому вітру.Земля гула. Стелив навколо дим.А смерть летіла кулями з гвинтівки.Торкала скроні клятих ворогів,Стікала кров'ю по броні й кінцівках.Вона спокійно тисла на курокМіняючи набої, з ними й цілі.Холодний погляд. Йшла за кроком крок.Жила ненависть у її прицілі.Емоцій нуль. Потрапила в мішень.Терпляче-сильна. Снайперша від Бога.Сховала вітер до своїх кишень,Для себе не залишивши нічого.Стікали кров'ю вбиті вороги.Вона свій погляд підняла до неба.Димілися вже спалені луги,Немов хрести з землі стирчали стебла.Навколо все покрив густий туман.Дівоче серце, як раніш, не рвалось. Переболіло від постійних ран,І назавжди в боях зарубцювалось. Автор:

Читати далі

Неслась машина з раненим бійцем,
а на сидінні Смерть стара сиділа..

nove.in.ua ВІЙНА, НАМ ПИШУТЬ, НОВИНИ 0

Неслась машина з раненим бійцем,А на сидінні Смерть стара сиділа,Всміхалася єхидно так тихцемІ щось незрозуміле бурмотіла…Водій кермо тримав, давив на газ…Колеса не торкалися дороги… Тримайся, хлопче, чуєш, це наказ…По рації я викликав підмогу… Ти її бачив? Ту .. стару .. в лахміттях… Я бачив… Чай у бліндажі із нею пив…Там… на "нулі"… у тих страшних жахіттях…Про всю красу життя їй розповів…Стара зайорзала незручно на сидінні…І зазирнула в очі до бійця… Я бачу… пульс у тебе не стабільний…І не надійсь на вправність водія…Не довезе… Хоч як би не старався…З тобою ми підпишемо контракт…Які б у тебе не були бажання…Та вже пора закінчити спектакль…І засміялась Смерть

Читати далі

Ракета випущена… Розпочався літ.

nove.in.ua НАМ ПИШУТЬ, НОВИНИ 0

... Вітер хитав невидиму фіранку...На підвіконні умивався кіт...Бабуся чайник гріла до сніданку...Ракета випущена... Розпочався літ.Бабуся клопоталася, й не знала...Що чайник її, вже не закипить...Кота погладжувала, із вікна не гнала...Подумала, та хай собі сидить.В пательні грінка смачно підгорає...А кіт не добре, щось нутром відчув...Бабуся снідання, біля стола ладнає...Враз за вікном, немов мотор загув.... Кіт першим її вздрів котячим оком...Холодну смерть заковану в метал...Яка летить на них... Не десь, не боком...Несе в собі озлоблений метал.Він у ту мить поглянув на бабусю...Хотів з вікна зстрибнути, та не встиг...Старенька глянула на нього - що котусю ???... І світ для них обох, ураз затих.Вони уже

Читати далі

Валентина Рябченко. “Мамо, я вже пішов”…

nove.in.ua ВІЙНА, НАМ ПИШУТЬ, НОВИНИ 0

Мамо, я вже пішов…Але ти ще про горе не знаєш, Ще в тривожній надіїЧекаєш від мене дзвінка…Знаю, в відчаї тиДо портрета слізьми припадаєш,Ще тебе не накрила пітьмоюЦя звістка гірка.Мамо, знай – там, де я, Вже нікого немає: ні правих, ні виннихТам, де я, - вже немає неправди буття.Там, де я, - серце скривдити вже не зуміють.Там, де я, вже безсилі слова каяття. Рідний край, Україну  святуюВід орди боронили, як тільки могли.Наші душі чекає остання дорога.Сподіваюсь, у рай, Бо у пеклі ми вже відбули…

Читати далі

Діана Сторчай. “МАЯК” 

nove.in.ua НАМ ПИШУТЬ, НОВИНИ, СЬОГОДЕННЯ 0

  Живеш в війні і наче зник…Звик до сирен, до зборів, до кошмарів.Не памʼятаєш, як ти жив до цього,А зверху затягнуло хмари…А ти все ловиш ті моменти, Аби лиш довести собі, що ти живеш,Що ти ж справляєшся,Ти можеш,Попри все...А тут тебе ще більше накриваєНе хвиля, і не шторм, і навіть не цунаміГірше…Земля з-під ніг і все навколо сіре!Ти загубився, ти пропавтобі не треба вже все те, що ти хотів і планував.Не треба зовсім вже нічого, Аби лише почути знов твій голос.Все сходиться лиш до одного:Аби ти вижив, аби ти бувБолить так дуже, що й не знаєш слів.Болить, що аж всередині

Читати далі

Хто вам сказав – герої не вмирають?

nove.in.ua КУЛЬТУРА, НАМ ПИШУТЬ, НОВИНИ 0

Хто вам сказав – герої не вмирають? Спитайте в посивілих матерів, Котрі щоночі і щодня чекаютьДодому неповернених синів.Їх душі в шибку стукають неначе – Надія стрепене примарним сном.А замість колискових – "плине качу", Цимбалить дощ у ринви за вікном.Спитайте у вдови – чи не вмирають Герої, на "Майданах", чи війні?Дітей спитайте, що батьків чекають, Як спрагле сім’я сонця навесні.Гукніть до неба, у лелек спитайте Про тих, що не родились, не зросли…Котрі б жили, та влучно стрелив снайпер І їх, лелеки в дім не донесли.Спитайте наречену, що чекала, – Чом в чорний вельон вкрита голова?На хрест рушник весільний пов’язала. Ще незаміжня,

Читати далі