Вітається осінь сумними дощами
Вітається осінь сумними дощами,Та, певно, не в осені сум…Війна всюди ходить і днями й ночами…У серці, в душі, поміж дум…Дощі, що любила, тепер лиш лякають,Бо воїни мокнуть в боях.І ночі в окопах про осінь співають,Тривожачи наших солдат.Підвали ще більш холоднішими стали.І як там ховатись тепер?Ті стіни, де діти малюнки чіпляли,Не гріють. Там холод завмер.Ти осінь-осіння… примхлива, я знаюТобі догодити — ніяк.Послухай лиш раз, що просити я маю, —Спини золотий свій вітряк.Хай вІтри спочинуть, дощі зачекають.Ще встигнеш змінити цей світ.Хай Воїни Світла русню відганяютьаж до потойбічних орбіт.А я обіцяю, що потім ще дужчеЛюбитиму сині дощі…І разом з тобою, чарівна красуне,Писатиму теплі
Читати далі
