Головна > долі людські

долі людські

Виправити життя війною

nove.in.ua НАШІ ЗЕМЛЯКИ, НОВИНИ 0

Життя не завжди дає другий шанс. Але інколи люди самі його виборюють: через помилки, біль, втрати і віру. Історія 42-річної Олександри Воробйової про складний шлях, який привів до усвідомленого рішення стати на захист країни. Олександра родом з Одеси. Там минуло її дитинство до 90-х років, коли разом із батьками вона переїхала на Харківщину. Нове місце, нові обставини, нове життя - але, як часто буває, юність принесла не лише мрії, а й непрості випробування. Своє перше кохання вона зустріла у 15 років. Дуже рано стала мамою, народила старшого сина, якому нині вже 26. Згодом у її житті з’явився інший чоловік, і народився

Читати далі

Вікторія Гончарова: «Сергій завжди казав: ми ще багато встигнемо…»

nove.in.ua НАШІ ЗЕМЛЯКИ, НОВИНИ 0

Ці слова чоловіка Вікторія пам’ятатиме завжди. Їхня історія про любов, міцну родину і втрату, яка болить усій громаді. Сергій і Вікторія Гончарови Вікторія познайомилась із Сергієм Гончаровим випадково – у Лозовій, на початку 2009 року. «Я їхала до сестри в Харків, а він - здавати сесію, - згадує Вікторія. – Наші погляди зустрілися, і Сергій підійшов, щоб допомогти завантажити у вагон важкі валізи. Так до Харкова і їхали разом, розмовляючи про все на світі. Виявилося, що в нього є тітка у Лозовій, тож зустрічатися було легко. Ми спілкувалися, гуляли, закохалися… Через рік, у серпні 2010-го, одружилися». Сергій спочатку працював у колгоспі в Павлівці,

Читати далі

Потрійне щастя родини Жирових

nove.in.ua ГРОМАДА, НАШІ ЗЕМЛЯКИ, НОВИНИ 0

Народження дитини – це завжди радість, а поява на світ відразу трьох малюків – то в наш час диво. Саме така потрійна радість прийшла до родини Дмитра та Лілії Жирових з села Лукашівка.Історія будь-якого подружжя починається зі знайомства. Лілія родом із Миролюбівки, а Дмитро – з Лукашівки. Але з дитинства Лілія жила у бабусі Олени Антонівни в Лукашівці, то Дмитра знала змалечку, але особливої уваги на нього не звертала. «Кохання спалахнуло між нами неочікувано, - згадує Лілія. – Жили в одному селі, часто бачились, але одного разу наче очі відкрились. 15 лютого 2013 року ми одружились, і через деякий час

Читати далі

«Намагаємося виховувати еліту нації». Підприємиця відновила дитячий центр у Краматорську й відкрила нові на Франківщині

nove.in.ua КРАЇНА, НАМ ПИШУТЬ, НОВИНИ 0

18 березня 2022 року російська ракета поцілила в будівлю одного з дитячих центрів підприємиці Ганни Ощепкової в Краматорську. Жінка ще певний час волонтерила, а потім разом з дітьми виїхала та знайшла прихисток на заході країни — рівно за день перед обстрілом Краматорського вокзалу у квітні. За понад два роки великої війни Ганна створила мережу дитячих центрів у Коломиї, Калуші та Франківську, а також відновила роботу в рідному Краматорську. Для ШоТам підприємиця розповіла, як змогла перезапуститися на новому місці, як забезпечує роботою місцевих та переселенців і запроваджує іноземні методики на український лад. Свій перший дитячий центр відкрила на початку війни За своє життя я змінила

Читати далі

«Щоб почувалися красивими навіть під час війни»: переселенка відкрила в Харкові простір для жінок, які також втратили дім

nove.in.ua КРАЇНА, НАМ ПИШУТЬ, НОВИНИ 0

Раніше Валентина працювала в гарному колективі на швейному підприємстві, займалася благоустроєм міста, а ще організовувала свята в рідному Куп'янську. Та навіть після пережитої окупації жінка не зламалася, а змогла евакуювати людей до Харкова й запустити соціальний бізнес. ШоТам розповідає історію Валентини Нечволод, яка, попри втрату дому, знайшла в собі сили допомагати людям і за грант відкрила жіночий простір для переселенок у Харкові. Швейна фабрика, свята для дітей і громадський активізм До повномасштабної війни я працювала швачкою на фабриці та була ведучою свят у Куп'янську. Я обожнювала роботу ведучої — це була моя віддушина. Особливо мені подобалося дарувати радість дітям. А ще в моєму

Читати далі

Тепер в Івано-Франківську є море: переселенка з Маріуполя відкрила бізнес «із душею»

nove.in.ua КРАЇНА, НОВИНИ 0

У ранок відкриття в кав'ярні «Душа» в Івано-Франківську відвідувачів не було — райончик тихий. Тетяна Васильєва попрацювала годинку — нікого. Тож написала в групі переселенців у соцмережах, що вона приїхала з Маріуполя й відкрила заклад — мовляв, ходіть. І вони прийшли. «Досвіду в мене тоді було небагато. Руки трусяться: аби кави вистачило та смаколиків на всіх, аби молочко збилося», — пригадує свій перший день у кав’ярні Тетяна. Відтоді переселенка відкрила ще один заклад, знайшла друзів і звикла до нового життя за понад тисячу кілометрів від рідного дому. ШоТам поспілкувалися з підприємицею про те, як їй вдалося знайти кошти на кав’ярню та що

Читати далі

Пішки вирвався з Маріуполя: як кухар з Донеччини відкрив цех, де безкоштовно ремонтують одяг військовим

nove.in.ua КРАЇНА, НАМ ПИШУТЬ, НОВИНИ 0

Коли всі родичі Артема Болдирева в окупованому Новоазовську змінили у своїх будинках прапори на «флагі», у хлопця була лише одна мрія — виїхати з-під окупації та жити в Україні. Він поїхав у Маріуполь, але росія наздогнала його й там. Звідти евакуюватися зміг тільки в окуповані міста: «Я пішки вийшов з Маріуполя й дійшов до Бердянська за чотири доби. Чотири дні я нічого не їв — у мене навіть не було апетиту після того, що я побачив у Маріуполі». Для ШоТам Артем розповів, як після переїзду в Херсон організував цех, де шиють тактичний одяг і безкоштовно ремонтують спорядження для військових. З окупованого Новоазовська до

Читати далі

Усі працівниці — переселенки. Стару клініку цієї стоматологині в Сєвєродонецьку знищив снаряд, а вона відкрила нову в Києві

nove.in.ua КРАЇНА, НАМ ПИШУТЬ, НОВИНИ 0

Олена Паталаха будувала собі життя, яке хотіла: заснувала стоматологічну клініку, зібрала колектив професіоналів. Але втрутилася війна. Двічі її клініку хотіли знищити. У 2022 році в заклад у Сєвєродонецьку влучив ворожий снаряд — рятувати не було чого. У 2023 році — знову «привіт» від ворогів, уже в Києві, де вдалося відродити клініку та знову зібрати команду мрії:«Нас вирішили ще трохи випробувати, перевірити на міцність. Дістати ще раз. Не вийде».Обстріл у серпні 2023-го вселив у команду не страх, а тільки бажання рухатись уперед і відновлюватися, попри все. Як знайшла в собі сили відновити роботу та знову зібрати колектив з таких самих переселенок,

Читати далі

Пухкий хліб для містян і військових: як маленька пекарня в Харкові стала прихистком

nove.in.ua ГРОМАДА, КРАЇНА, НАМ ПИШУТЬ, НОВИНИ 0

Щоранку  Тетяна приходить у заклад Pakufuda в Харкові та їсть улюблену випічку зі своєї пекарні «Пухке», що розташована в підвалі закладу. Пекарі починають готувати ще вдосвіта, аби з 9 ранку містяни могли випити кави з круасанами, данішами зі свіжими фруктами чи солоними сендвічами.На початку повномасштабної війни цей заклад став прихистком для сорока харків'ян, а хліб і печиво полюбили захисники, які обороняють Харківщину та для яких Тетяна регулярно організовує збори. Для ШоТам Тетяна Сінюгіна розповідає, як її пекарня «Пухке» показує людям, що навіть у прифронтовому місті життя продовжується. У Парижі захопилася не вежею, а випічкоюЯ народилась у Кременчуку на Полтавщині, а до

Читати далі

«Можна сидіти й плакати, а можна продовжувати жити»: як жінка виїхала з окупації та захищає права дітей з інвалідністю

nove.in.ua КРАЇНА, НАМ ПИШУТЬ, НОВИНИ 0

«До мене підійшла медсестра, сказала: “Ви народили дауна” і вийшла з палати», — розповідає Ірина Ханікова з Херсонщини про день народження своєї пʼятої дитини.Замість того, аби скласти руки, вона вирішила боротися за те, щоб її син та інші діти з синдромом Дауна почували себе в суспільстві такими, як усі. Вона об’єдналася з іншими батьками та створила громадську організацію «Сонячні діти Херсонщини». Навесні 2022-го родина виїхала з окупації та опинилась у Вінниці. Для ШоТам Ірина розповіла, як вона продовжує допомагати дітям з інвалідністю вже в новому місті. Я бачила Артема уві сні — він був не схожий на інших дітей Лікарі можуть

Читати далі