Головна > ГАЗЕТА > НАМ ПИШУТЬ

НАМ ПИШУТЬ

О С І Н Ь…

admin_nove НАМ ПИШУТЬ 0

Ранок. Восьма. Поспішаю.Вибігаю до воріт -І, красуню зустрічаю : Здрастуй, Осене, привіт !!!Господи, яка ж ти гарна,Мов вогонь горить краса,Поливати його марно,Від води він не згаса !Лиш, безжальний час погаситьЦю чарівність золоту.Як морозом серце вразить -Враз відчуєш самоту .Та, це потім. Ну, а заразТи - царівна на землі !Бачиш, як розперезалась :Раді старші і малі.Ось, схилившись на дорогу,Немов, справжній джентельмен,Сипле золото під ногиМолодий красунчик Клен. А Бузок, що біля хати,Ще в зеленім кафтанці,Люблять в ньому жартуватиНепосиди горобці.Обважніла горобинаЗаніміла від краси,Налилась, розчервоніла,Просить Вітра : Не труси,Похизуюся ще трішки,Ну , а потім так і буть :Вкрию ковдрою доріжку,Бо не жарко їй , мабуть.А, ось

Читати далі

Те, що мало стати великим кіно…

admin_nove НАМ ПИШУТЬ 0

Кажуть, війни рухають історію, не дають їй стати одноманітною, марудною, нудною. Можливо, тому сьогодні деякі вельможі, зухвало мріючи про необмеженість своєї влади й підтримуючи цю неоднозначну думку, крешуть своїми підборами біля кордонів моєї України. Поки не розумію цього вислову й навряд чи колись його сприйму, незважаючи на те, що вчу шкільний предмет – історію – як той, що через край сповнений людським стражданням, убивствами, насиллям. Червоний колір кишить у цих підручниках і не від краси вечірнього заходу сонця… Дякуючи моїм дідам, я не бачив війни, але складається враження, що вона живе в моїх відчуттях, емоціях, якихось неймовірних спогадах. Але звідки вони?

Читати далі

На луки туман опустився. Наталія Літвінова

admin_nove ГАЗЕТА, НАМ ПИШУТЬ 0

На луки туман опустився. День літній поволі згасає.І сонце, за день натомившись,За обрій спочити лягпє. Над ставом верба похилилась,В задумі вдиаляючись в воду…Що бачиш у темних глибинах,Загублену юність, чи вроду ? Купаються зорі в воді,І місяць, як човен на хвилях,Гойдаючись, лине тудиДе юність верби загубиоась… У темнім гаю соловейЗворушує піснею душу.І рветтся вона із грудейКоханій єдиній назустріч… …А вранці роса упадеВербі сивиною на коси.І зникне це дійство нічнеЗ промінями першими сонця…

Читати далі

Вибір у темряві місцевої міфології

admin_nove НАМ ПИШУТЬ 0

26 червня цього року у клубі села Алісівка відбулася подія, яка підвела риску під 95-річним періодом історії села. Це той час, коли 1 вересня 1926 року відкрила свої двері і прийняла перших учнів нововідкрита початкова школа 1-4 класів. Для неї було спеціально збудоване нове приміщення на краю північної частини Алісівки, яка ще й зараз називається Шпиль. Школа дістала назву Червоношпилянська. Місце для її будівництва було вибране таким чином, щоб діти менших сіл, а саме: Дяконова, Крута Балка і Безпальцеве, які знаходилися далі на північ і північний схід на відстані 2, 4, 5 км, - теж могли ходити до школи. Цих сіл давно

Читати далі

Поради батька

admin_nove ГАЗЕТА, НАМ ПИШУТЬ 0

Приємні спогади — це найцінніше, що зберігається в серці.Особливо це стосується найкращих моментів. І найбільше в пам’ять вкарбовуються кольорові роки дитинства, де ще молоді й щасливі мама з татом, коли за веселою безтурботністю ми не помічали проблем, які так легко і вміло розв’язували старші, коли із захопленням слухали розповіді, що здавалися вигадками і ніби межували з фантастикою…Та насправді (розуміння цього приходить у зрілому віці) - це і є історія сім’ї, яка й складається з епізодів спільного буття, родинних свят, спільної праці та щоденного спілкування.Складені в сімейну скарбничку теплі спогади та сімейні історії – в майбутньому це найбільша

Читати далі

З газетного рядка в історію рідного села

admin_nove НАМ ПИШУТЬ 0

Всеукраїнський день краєзнавства відзначається 28 травня. До цього свята в Острівщинській сільській бібліотеці–філії представлена викладка «З газетного рядка в історію рідного села». Матеріал для неї маємо завдяки натхненній праці Бутко Валентини Мефодіївни. У 1959 році після закінчення Львівського культосвітнього технікуму 19-річна дівчина приїхала працювати до нашого села. Люди залюбки йшли в бібліотеку, адже їх зустрічала щира, душевна людина. Валентині Мефодіївні вдавалось об’єднувати та зацікавлювати відвідувачів різних поколінь. Впродовж 57 років бібліотекар приділяла значну увагу краєзнавству: досліджувала історію села, формувала папки газетних статей. А чого варті фотоальбоми! Кожна фотографія – це мить, яка увійшла в історію на роки, це привіт нашим нащадкам

Читати далі

Король, П’єха і Соломон

admin_nove НАМ ПИШУТЬ 0

Словом король в деяких країнах називають одноосібного правителя – монарха. Є й інші значення цього слова. Наприклад, в шахах - це головна фігура. Він один, і весь сенс гри полягає в тому, щоб всілякими силами за рахунок жертв іншими фігурами захистити свого короля і «знищити» короля противника, - поставити йому мат! А ось в гральних картах королів аж чотири, та вони не є головними, над ними є головніші – тузи. Є й переносне значення слова – король чого-небудь, найкращий, неперевершений у якійсь справі. До речі, із більше 200 сучасних країн світу - 18 є королівствами. Монархів значно більше, та інші

Читати далі

Людина живе доти, доки про неї пам’ятають…

admin_nove ГАЗЕТА, НАМ ПИШУТЬ 0

Війна забирає кращих…. Сьогодні, 29 травня, Олегу Чепеленку виповнився б 34 роки… якби не війна… Згадайте, пом'яніть нашого земляка, колегу, друга. Він назавжди в нашій пам'яті залишився 28 річним юнаком, вчителем Лукашівської школи. Вічна пам'ять Герою! Низький уклін мамі Героя - Любов Чепеленко.

Читати далі

Вишивання долі

admin_nove НАМ ПИШУТЬ 0

Вишивка – один із давніх видів народного мистецтва. Мабуть, ми ніколи не зможемо довідатися, хто і коли вперше здогадався втілити в мереживний мотив красу рідної природи, свої переживання та почуття. Відомо, що у ХІ столітті княгиня Анна Всеволодівна, онука Ярослава Мудрого та сестра великого князя Київського Володимира Мономаха, започаткувала навчання вишивки в монастирських школах. Упродовж віків у кожному регіоні України вироблялися своєрідні прийоми художнього вирішення одягових та інтер’єрних тканин, навіть у межах сусідніх сіл існували місцеві варіанти, які передавались від покоління до покоління. Ми, сучасні люди, кажемо, що жити важко й вишивати нема коли. Послухаймо людей старших. Ольховська Євдокія Дмитрівна народилась

Читати далі