Головна > ГАЗЕТА > ІСТОРІЯ

Українське намисто: історія, символіка, види прикрас

Намисто – одна з найдавніших традиційних прикрас України. З давніх давен прикраси на шию виконували одразу дві функції – декоративну та захисну. Так, наприклад, найголовніші оберегові прикраси носились на тілі – хрестики, обручки. Браслети, а ті, що виконували більше декоративну функцію, носились поверх одягу й свідчили про достаток родини. Так, наприклад, вісім разків коралів коштували немало, як пара волів. Українки завжди були дуже вишуканими, а тому слідкували за модою і особливо цінували прикраси. Вважалось, що вийти на вулицю без намиста, те ж саме, що вийти голою. Тому в кожної газдині була велика кількість прикрас, стрічок, гердан. З плином часу та моди

Читати далі

В Україні святкують День народження Тараса Шевченка

9 березня – День народження Тараса Шевченка. Великий Кобзар був патріотом, великим письменником, поетом та художником. Для більшості українців ця видатна постать є національним героєм. Життя та творчість Тараса Шевченка були присвячені боротьбі за українську незалежність та свободу нашого народу. Тарас Шевченко народився на Черкащині у кріпацькій родині. Він рано осиротів, але завдяки власному розуму здобув освіту. У підлітковому віці був слугою в маєтку багатого поміщика Енгельгардта. Разом із паном, якому належав, він поїхав до Петербурга.  Юнак мав талант до малювання і отримав змогу займатися мистецтвом у петербурзького художника Ширяєва. Спілкуючись у творчих колах, Шевченко привернув увагу інтелігенції. Згодом художник Карл Брюллов та поет Василій

Читати далі

Уплатне – райцентр?

Самійлівський чи Близнюківський Досліджуючи історію адміністративно-територіального устрою Близнюківського району, я з’ясував, що районним центром спочатку було село Самійлівка колишньої Криштопівської сільської ради - відповідно і район був Самійлівським. Нагадую, що сам район було створено 12 квітня 1923 року. У грудні 1924 року центр перенесли з Самійлівки в Близнюки і район перейменували на Близнюківський. Згідно з топонімікою того часу, в усіх офіційних документах вказувалося Близнеці, а район - Близнецівський. З приводу Самійлівського району точилися дискусії, та були знайдені документи, які засвідчують існування даної адміністративної одиниці. Я гадав, що на цьому питання вичерпано, але виявилося, що ні. Уплатне – центр Близнюківщини Згідно з протоколом Павлоградської адміністративно-територіальної комісії

Читати далі

Життя родини в історії району

Кожен край пишається своїми людьми, які примножують його славу і успіхи своєю працею. Тож мені хочеться розповісти про добре відомув нашому селищі і районі родину Шевчунів.Прибула ця сім’я на Близнюківщину в далекому 1926 році в село Морокіно Близнюківського району Павлоградського округу Катеринославської губернії (в 1933 році Близнюківський район став відноситись до Харківської області). Виділили їм два гектари землі. Під заставу майбутнього врожаю Марко Іванович взяв державну позику для купівлі сівалки, молотарки, зерна на посів. Почали обробляти землю та розводити худобу і птицю. Селяни повинні були платити данину на кожну худобу в господарстві, навіть на кожне дерево і садовий кущ. Оскільки

Читати далі

Звідки єсть і пішла земля Близнюківська?

На межі столітнього ювілею неможливо оминути питання «Звідки єсть і пішла земля Близнюківська?» (вибачте автору за плагіат Нестора) але питання щодо походження назви селища Близнюки неможливо вважати закритим, допоки не були вивчені всі наявні джерела.Історію Близнюківщини досліджували місцеві краєзнавці-ентузіасти, але всі вони спирались лише на спогади старожилів та залучення досить бідної джерельної бази. І тільки поєднання картографічних та наявних матеріалів дають змогу деталізувати та візуалізувати вивчення історії селища Близнюки.Отже, почнемо.Територія Близнюківського району історично відноситься до зони заселення степових народів, саме тут проходив Муравський шлях. Ця обставина зумовила необхідність будівництва оборонної лінії, спорудження якої сприяло подальшій колонізації краю. Ізюмська черга української

Читати далі

Заказники Близнюківського району

На території Близнюківського району створено сім заказників місцевого значення, яким надано природоохоронний статус з метою збереження цінних природних комплексів регіону. ЗАКАЗНИКИ – це не просто природні території, створені з метою збереження і відтворення природних комплексів або їх окремих компонентів. Залежно від їх екологічної і наукової цінності заказники можуть бути державного або місцевого значення, являючись при цьому перлинами та першоджерелами живої природи (флори, фауни, тощо). Варварівський ентомологічний заказник Біля села Варварівка Близнюківського району знаходиться «Варварівський» ентомологічний заказник місцевого значення, який займає 3 га. площі. Статус був отриманий у 1984 році (рішення облвиконкому від 03.12.1984 року №56-г).     Означений заказник являє собою ділянку на південному степовому схилі балки. Рослинність території та

Читати далі

Близнюківський вальс

Із книги Петра Юхимовича Панасовського Музика – І. ДемченкаСлова – А. Провозіна Є на Харківщині тихе селище одне.Знають всі з дитинства в тому селищі мене.Рідні Близнюки, кохані Близнюки.Скрізь в районі в нашому у мене земляки Наш район – найкращий від усіх районів край,Тут мені знайомі і Самара, і Бритай.Вечори стоять – так хочеться співать.Ранки в нас вишневими пожежами горять. Там, де за райцентром кришталеве джерело,Нас удвох кохання синім вечором звело.В роки молоді, я вперше у життіПолюбив дівчину чорноокую тоді. І коли виходжу у поля я по весні –Хочеться на повні груди виспівать меніПісню степову про славу трудовуІ про те, що я в районі нашому живу.

Читати далі

Історія газети

Перший номер районної газети під назвою «Червона зірка» вийшов 25 серпня 1929 року і був віддрукований у Дніпропетровську накладом 200 екземплярів. Під назвою вказувалось: «Щомісячна газета Близнюківського РПК, РВК і РК ЛКСМУ». Першим редактором був Баторський (ініціали невідомі). А регулярно газета почала видаватися, починаючи з 22 травня 1930 року. Того ж року, з 20 червня, газета виходить під назвою «До нового життя», наклад - 4000 екземплярів, періодичність - два рази на тиждень. З 1934 року районка стала видаватися під назвою «Більшовик», а з 15 травня 1938 року змінено назву на «Комуніст». У період окупації району (з жовтня 1941 по 1944 рік)

Читати далі