Головна > ВІЙНА > ПЕРЕСЕЛЕНЦІ

«Життя, мов перекотиполе»: історія переселенки

Людмила Павлівна Сук народилася в селі Удачне Покровського району. Там минули її дитинство і молодість, там зростали діти. В Удачному пані Людмила прожила більшу частину життя. Вона каже: «Це село – моя доля, яку зруйнувала війна. Я працювала на будівництві Красноармійської західної шахти №1. У наш час це Шахтобудівельне управління «Покровське», хоча наразі росіяни все знесли з лиця землі. Десять років тому чоловік помер, доньки вийшли заміж та перебралися до Покровська. А мені з роками все важче було жити в селі, де опалювальний період розпочинався із вересня, а закінчувався у квітні. Тому рідну хату я продала, хоч і з болем

Читати далі

У Лозовій запрацював логістичний центр для переселенців

У Лозовій, що на Харківщині, відкрили новий логістичний центр, який допомагатиме з евакуацією жителів Донецької області. Він працює з 18 серпня, приймає людей та допомагає їм переїхати до безпечніших регіонів України. За словами голови Харківської обласної військової адміністрації Олега Синєгубова, цей центр уже функціонує, і влада планує розширювати такі можливості для підтримки сусідніх областей у процесі евакуації. На місці працюють представники міжнародних організацій, які надають усю необхідну допомогу. Центр може прийняти щонайменше 300 осіб. Куди звернутися з питань евакуації: 0 800 339 291 — безплатна цілодобова гаряча лінія від благодійної організації «Координаційний гуманітарний центр» Харківської області. 093 177 64 58 — гаряча лінія громадської організації

Читати далі

Виїхала з окупації, а тепер руйнує стереотипи про людей зі Сходу України

Найбільше стереотипів про «східняків» Індіра Урусова чула в таксі. Таксисти вважали дивним, що дівчина розмовляє українською, якщо вона з Маріуполя.  З рідного міста дівчина виїхала вже під час повномасштабного вторгнення, і тепер її завдання - розповідати правду про український Схід. Індіра поділилася з “Пульсом” тим, як її проєкт з листівками «KRYLATI» переріс в історичні лекції та зустрічі, і які стереотипи, попри війну, все ще сидять у головах людей.  Ніколи не вміла малювати, але створила листівку Я народилася й усе життя прожила в Маріуполі. Потім вступила у Київський національний університет культури і мистецтв (КНУКІМ) на івент-менеджмент. Хотіла займатися саме організацією подій: багато волонтерила на

Читати далі

Як переселенка в Дніпрі розвиває центр для 7000 жителів Донеччини

Інна Сорокіна працює в органах влади майже десять років. Жінка розробляла маркетингову стратегію рідного Торецька й робила так, аби про нього дізналися більше людей. А з початком повномасштабного вторгнення Інна є координаторкою центру «Ми разом» для переселенців у Дніпрі, куди переїхала у березні 2022 року. Інна розповідає про те, як об’єднує мешканців Донеччини в новому місті, мотивує літніх людей відвідувати психолога та мріє побачити маленьких відвідувачів центру в рідному Торецьку після перемоги.  Інна Сорокіна, координаторка центру підтримки переселенців «Ми разом», начальниця відділу інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю Краматорської районної державної адміністрації. Розвивала стратегію рідного міста після його перейменування Я почала працювати в міській

Читати далі

Вдячність за паливні пелети

На території Близнюківської громади наразі зереєстровано близько 5 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Серед них Валентина Олександрівна Корабліна, яка сьогодні завітала до редакції. Жінка народилась і виросла у Валер’янівці. Коли її тату було 33 роки, він помер, а мама залишилась з трьома дітьми сама. Закінчивши 8 класів Валер’янівської школи, Валя переїхала до тітки в Горлівку Донецької області і почала там будувати свою долю. Закінчивши в місті 10 класів загальноосвітньої школи, дівчина вступила до політехнічного інституту, але з часом перевелась на заочну форму навчання, бо треба було заробляти гроші на життя. Через декілька років забрала в Горлівку і свою середню сестру. З часом

Читати далі

Інна Жижка: «Поступово Близнюківська громада стає для нас рідною»

Інна Жижка та її родина – внутрішньо переміщені особи з Куп’янщини, які знайшли прихисток у Близнюках. Нещодавно за сприяння селищної ради, яка уклала меморандум про співпрацю з Асоціацією «Тріангль женерсьон юманітер», сім’я отримала паливні брикети. Про підтримку ВПО місцевою владою та про зміни в житті даної сім’ї після повномасштабного вторгнення московитів читайте в матеріалі. Село Берестове Куп’янського району зараз знаходиться на нулі – там ведуться кровопролитні бої з рашистами. Тут народилася Інна Жижка. З часом родина переїхала в село Піщане, яке зараз теж під нещадними обстрілами русні. Жінка каже: «Я закінчила Харківський торгівельно-економічний коледж. Вийшла заміж, народила сина Дмитрика. Чоловік з

Читати далі

Рідні сестри, різні долі, та випробування схожі

Серед внутрішньо переміщених осіб, які нині живуть на території Близнюківської громади,  є дві сестри – Анна та Олена. І так склались обставини, що  вони обидві працюють продавчинями. Та про все по порядку. Сестри Олена – старша із трьох сестер. Як побрались із чоловіком, оселились в селищі Зарічному, що неподалік Краматорську Донецької області. Вирішили збудувати власний будинок. Такий – про який мріяли. І от – закрутилось-завертілось… будівництво, господарство, робота та головне – двоє діточок росли в молодій сім’ї в любові й радості. Та біду принесли кляті вороги: в квітні 2022 року під час бомбардування ворожа бомба влучила в будинок. На щастя, всі залишились живими,

Читати далі

Пісковська Наталя: Близнюківська громада для мене стала рідною

Начальниця управління казначейської служби у Барвінківському районі Наталя Пісковська стала вимушеною переселенкою через бойові дії поблизу Барвінкового. Жінка не просто знайшла прихисток у Близнюках, а й продовжувала виконувати свої професійні обов’язки через управління казначейської служби у Близнюківському районі. Довоєнне життя Наталі було ясним і зрозумілим. Дружна сім’я: чоловік, двоє дорослих доньок, внуки, домашній улюбленець – кіт Кай, робота за фахом, а ще пісня. Наталя обожнює співати і є аматоркою сцени. Розмірений побут в одну мить розірвали московити, розпочавши повномасштабне вторгнення на територію України, а Барвінківщина опинилася в зоні ураження ворожими снарядами. Пісковська каже: «Страшно навіть згадувати ті дні. Наша квартира розташована на

Читати далі

Уряд спростив правила виплат ВПО

Уряд України ухвалив нові постанови щодо внутрішньо переміщених осіб, які врегульовують питання оформлення довідки про взяття на облік ВПО та виплат їм державної допомоги. Зокрема, тепер переселенці, які деякий час проживали за кордоном, можуть звертатися за призначенням виплат через 15 робочих днів після повернення в Україну. Це стосується тих, хто оформлює виплати вперше. Крім того, у разі повторного переміщення в результаті обов’язкової евакуації після 1 серпня 2023 року особи, які раніше отримували виплати, зможуть отримувати допомогу протягом ще 6 місяців. Але за умови їх включення до списків евакуйованих, які затверджуються обласними військовими адміністраціями. А у разі евакуації за допомогою волонтерів чи самостійно

Читати далі

“Ми влились в життя громади”

Серед внутрішньо переміщених осіб, які знайшли прихисток у Близнюківській громаді, родина Ірини Горбаньової та Сергія Словіка. Рідні Ірини живуть в селі Пришиб Балаклійського району, а молода сім’я, в якій підростає троє дітей, - поселилася у Балаклії. Під час повномасштабного вторгнення армії рф місто було окуповане з 3 березня 2022 року, а біля села Пришиб кілька місяців проходила лінія фронту. Населений пункт тривалий час перебував під постійними російськими обстрілами, будинки й дороги зазнали значних ушкоджень, кілька мешканців загинуло від обстрілів. Тільки у вересні 2022 року лінія фронту була відсунута від Балаклійщини в ході Слобожанського контрнаступу ЗСУ. На щастя, саме в кінці лютого минулого

Читати далі