Понеділок, 7 Вересня, 2026
Головна > НОВИНИ > Фітнес за розкладом. Не йди, а біжи

Фітнес за розкладом. Не йди, а біжи

Що змушує людину одного дня вдягнути спортивну форму, прийти на перше тренування і сказати собі: «Починаю»? Для когось це бажання змінити фігуру, для когось – рекомендація лікаря, проблеми зі спиною чи суглобами, а для когось – необхідність позбутися напруги й стресу. Але справжня цінність фізичної активності відкривається згодом – коли спорт перестає бути тимчасовим проєктом і стає частиною повсякденного життя.

Фітнес-тренерка Оксана Сеневич, яка у Близнюках проводить заняття з людьми різного віку, каже: «Перший крок до занять найчастіше роблять через бажання покращити фігуру, проблеми зі спиною чи суглобами, рекомендацію лікаря або потребу скинути стрес. Але залишитися надовго допомагає зовсім інше. Коли людина перестає сприймати фітнес як «покарання» чи одноразову акцію і починає помічати зміни в якості життя: легкість у тілі, енергійність, відсутність болю та гарний настрій. Величезну роль відіграють комфортна атмосфера, підтримка тренера та відчуття «своєї» спільноти».

За словами Оксани, регулярні тренування змінюють не лише тіло, а й психологічний стан людини. «Фітнес насамперед змінює ментальний стан. Регулярні тренування чудово дисциплінують, підвищують самооцінку та впевненість у собі. Це потужний інструмент боротьби зі стресом і тривожністю. Після заняття людина виходить із перезавантаженою головою. І зовсім не обов’язково приходити у спортзал із метою схуднути чи наростити м’язи. Схуднення чи рельєф – це лише приємні бонуси, а головна функція руху – здоров’я та функціональність тіла, – наголошує тренерка. – Рух необхідний для нормальної роботи серцево-судинної системи, міцності кісток і суглобів, гарної постави та якісного сну. Фізична активність – це найкраща профілактика вікових змін та запорука якісного, активного життя в будь-якому віці».

Та, мабуть, найкраще зрозуміти цінність спорту можна тоді, коли він стає частиною власного життя. Особисто для мене фітнес і пілатес стали відрадою. Особливо під час війни, коли хочеться хоч щось контролювати у власному житті. Для мене це таке собі заземлення та обов’язок перед самою собою, бо я знаю, що на відповідну годину, у відповідні дні маю бути на тренуванні. Це вже своєрідний режим. Якщо немає нагальних справ і заняття в силі, я маю там бути. 

Погляньмо на рух і його роль у житті людини ширше. Ми постійно у ритмі: сім’я, дім та господарство, робота, покупки, відпочинок, друзі, хобі тощо. Це потребує енергії, особливо на тлі негативних новин та ворожих обстрілів, і постійного руху. Лежачи на дивані, ми б просто не змогли виконати нічого з цього списку, якщо тільки не командувати іншими.   Деякі мої приятельки, які теж відвідують спортивні заняття Оксани Сеневич, розповідають, як чують на свою адресу подібне: «Як у тебе ще вистачає сил ходити на фітнес? Ти що, на роботі не випрацьовуєшся?“. Але ми всі знаємо, що спорт – це зовсім інше. Це про підтримку і розвиток свого тіла, а ще – опори для ментального здоров’я.  Адже під час тренувань думки притупляються. Ти намагаєшся зосередитися на вправах, на власному диханні, і тривоги, які тебе мучили, на годинку затихають. Приємним бонусом є те, що перед заняттями і після них можна погомоніти зі своїми приятельками про останні новини. Тобто отримуєш не лише фізичне навантаження, а й позитивні емоції.

До слова,  чому люди обирають групові заняття, а не самостійні тренування? Особисто мені було складно змусити себе тренуватися вдома, а їхати на тренажери – тим паче. І тільки тоді, коли я почала ходити на групові заняття, сформувала звичку постійно відвідувати тренування.  Тож фітнес – це більше, ніж одне визначене призначення. Це підґрунтя, на якому можна побудувати кращу якість свого життя і відчуття власного тіла. Це первинна точка опори, до якої завжди можна повернутися. Це повернення до фізичної сили і міцності. Це те, що довше і краще може втримати нас на плаву в умовах мінливого життя у прифронтовій громаді. До всього, у Близнюках можна безкоштовно ходити на заняття  з професійною фітнес-тренеркою, яка має 30-річний досвід роботи.

Анастасія ВИПРИЧЕНКО, студентка ІІ курсу факультету журналістики, реклами і PR Харківського економічного університету імені Семена Кузнеця

Залишити відповідь