Середа, 16 Вересня, 2026
Головна > НОВИНИ > «Скільки ще має бути жертв?» – у Близнюках зграя собак нищить домашню худобу, а люди бояться за дітей

«Скільки ще має бути жертв?» – у Близнюках зграя собак нищить домашню худобу, а люди бояться за дітей

У Близнюках проблема безпритульних собак набуває дедалі загрозливіших масштабів. Тепер йдеться вже не лише про страх людей ходити вулицями, а й про реальні втрати домашнього господарства. На очах у власників собаки нападають на кіз, розривають їх і залишають після себе скривавлені подвір’я.

Останній випадок стався у родині Тетяни Грищук. Увечері 15 вересня жінка прийшла до своїх кіз і побачила страшну картину: одну тварину собаки вже роздерли, інша була мертва. Ще дві кози, тяжко покусані та знекровлені, померли вже вдома. За словами Тетяни, тварини фактично не мали шансів на порятунок. «Учора загинули три мої кози. Одну з них собаки розірвали на місці.  Інша була мертва і до неї пси не пускали, оточивши жертву, розцінюючи її як свою здобич. Двох ми забрали з сусідом.  Сьогодні не вижила ще одна тяжко покусана коза. Четверта бореться за життя», — розповідає жінка.

За її словами, це не перший напад.  4 червня цього року ті ж собаки вже завдавали шкоди її господарству, а 15 вересня трагедія повторилася знову — цього разу наслідки стали остаточними. Тетяна наголошує: проблема не виникла вчора. За словами жінки мешканці вулиць Молодіжної та Складнєвої неодноразово зверталися до відповідних служб, писали заяви, збирали підписи, просили допомоги у вирішенні питання. Однак, конкретних результатів вони не бачать.

За наданою мешканцями інформацією, на вулицях Складнєвій та Молодіжній собаки загризли щонайменше дев’ять кіз. П’ятеро з них були на власних подвір’ях, тобто на території своїх домоволодінь. Подібні випадки, за словами людей, сталися і в інших господарствах в різний час. У родині Трушів на вулиці Віри Складнєвої загинули чотири кози. В Антонової — дві тварини: одна на пасовищі, інша у дворі. У Грищук — три кози, загибель яких стала черговим сигналом про те, що ситуація вийшла за межі звичайної проблеми з тваринами. Тетяна стверджує, що йдеться не просто про агресивних безпритульних тварин. За її словами, частина собак має власників, але вільно бігає вулицями та збирається у зграї. Коли ж люди намагались врятувати поранених кіз, собаки не підпускали їх до своєї «здобичі».

Окреме занепокоєння — безпека дітей. У Близнюках школярі щодня ходять до ліцею, адже навчання відбувається у змішаному форматі. Батьки та жителі селища кажуть, що діти бояться пересуватися вулицями, особливо вранці, увечері та в темний час доби. Люди опинилися у замкнутому колі: поліція радить звертатися до місцевої влади, а місцева влада — до поліції. Тим часом зграї бродячих собак збільшуються в кількості і залишаються на вулицях.  Тетяна Грищук заявляє, що має фото- та відеофіксацію наслідків нападів і не збирається замовчувати ситуацію.

Водночас варто нагадати, що робота над розв’язанням проблеми безпритульних тварин у громаді все ж ведеться. Ініціативу зі створення притулку для собак свого часу проявив ветеринарний лікар і волонтер Анатолій Ващенко. Саме він знайшов меценатів, готових підтримати цей проєкт. Серед них — Урбан Фрай зі Швейцарії, який співпрацює з Green Cross Switzerland — швейцарською екологічною та гуманітарною організацією, що допомагає людям, постраждалим від масштабних техногенних, промислових і військових катастроф. Нещодавно Урбан спілкувався з головою Близнюківської селищної ради і було досягнуто певних домовленостей щодо створення, відкриття та утримання притулку для бродячих собак. За словами Анатолія Ващенка, земельну ділянку для майбутнього притулку вже придбано. Незабаром він має запрацювати. Це важливий крок, однак сьогодні мешканці наголошують: чекати більше не можна. Бо поки триває підготовка до відкриття притулку, зграї собак продовжують бігати вулицями. І питання вже не лише у загиблій худобі. Йдеться про безпеку людей, дітей, які щодня йдуть до школи, та про відповідальність тих, хто має нарешті розірвати це замкнуте коло.

Мешканці просять не чергових відписок, а реальних дій.

Ірина ВОРОНКІНА

Залишити відповідь