23 вересня 2026 року в межах Мультидонорської ініціативи Skills4Recovery відбулася презентація Дорожньої карти для активації та реінтеграції вразливих груп на ринку праці. Документ розроблено ГО «Українська Асоціація Маркетингу». Онлайн-захід зібрав представників державних органів, міжнародних партнерів, бізнесу, громад та громадянського суспільства.
Дорожня карта була сформована на основі даних дослідження, яке тривало понад пів року і охопило понад 140 державних і міжнародних ініціатив та більше 100 успішних кейсів у різних регіонах України. За результатами роботи розроблено понад 60 практичних документів, зокрема 45 шаблонів для впровадження дуальної форми здобуття освіти в закладах профосвіти.
Про дорожню карту: як створювався документ
Розробка Дорожньої карти почалася з простого запитання: чому, попри величезну кількість ініціатив підтримки, стільки людей досі залишаються поза ринком праці.
Пошук відповіді базувався на широких консультаціях із представниками державних органів, бізнесу, закладів освіти, громадських організацій та людьми, які стикаються з бар’єрами на ринку праці. Консультації й польові дослідження відбувалися, зокрема, у Києві, Миколаєві, Дніпрі, Тернополі, Полтаві, Івано-Франківську та Вінниці.
Дослідження виявило понад 100 успішних кейсів та більше ніж 140 державних та міжнародних ініціатив підтримки вразливих груп – і водночас суттєві прогалини в координації між наявними можливостями підтримки. Людям бракує інформації про наявні можливості та конкретних інструкцій щодо реалізації можливостей, які пропонуються для вразливих груп населення. Так цю ситуацію окреслив один з представників вразливих груп:
«Люди випадають між цими прогалинами», – розповів Ігор, представник вразливої групи, під час однієї з фокус-груп проєкту.
На основі досліджень команда описала шлях людини до працевлаштування як сім послідовних кроків: поінформованість, оцінка готовності, орієнтування та мотивація, вибір траєкторії, адаптація та супровід на новому робочому місці, і, нарешті, забезпечення довгострокової результативності. Автори наголосили, що в більшості випадків підтримка зупиняється на моменті працевлаштування, тоді як супровід людини після виходу на роботу є так само важливим.
На основі цього аналізу сформульовано три ключові тези дорожньої карти:
- Підтримку вразливих груп треба перестати ділити за розрізненими програмами для окремих категорій – потрібна єдина, зрозуміла система супроводу.
- Україні не бракує успішних кейсів – бракує їх масштабування.
- Кінцевим результатом має бути не лише факт працевлаштування, а стала зайнятість, економічна самостійність і добробут людини.
Серед прикладів для масштабування, представлених у презентації, — модель єдиного вікна (мережа громадських організацій підтримки ВПО, що працює в Україні з 2022 року), модель диференційованого кейс-менеджменту (кейс ГО «Епіпросвіта», яка перенавчила понад 450 жінок із показником працевлаштування 80%), а також практики великого бізнесу, який гарантує збереження робочих місць мобілізованим (569 ветеранів повернулися на роботу), тристороння співпраця бізнесу, закладів освіти та корпоративних академій (приклад – компанія DTEK) і кейс перенавчання 54 жінок на технічну спеціальність у межах співпраці «Алівстрой» та Немішаївського фахового коледжу та інші.
У межах Проєкту розроблено 60 практичних документів, зокрема 45 шаблонів для впровадження дуальної форми здобуття освіти, які вже розміщені на онлайн-платформі DualUA, а також порадники з інклюзивного навчання та комунікації з вразливими групами.
Позиція учасників
Президентка Української Асоціації Маркетингу Ірина Лилик підкреслила гуманітарний і водночас економічний вимір проблеми:
«Це не витрати, а насамперед інвестиції в людський капітал, в економічну безпеку і перспективу України».
Ірина Шумік, очільниця Директорату професійної освіти МОН України подякувала команді проєкту за «тривалу і глибоку роботу» та розповіла, що Директорат був залучений до підготовки документа на всіх етапах:
«Ми, як Директорат, були активно залучені в цей процес, брали участь в дискусіях і працювали над фінальною версією пропозиції по Дорожній карті».
Вона також підкреслила, що Міністерство освіти і науки України, розуміючи важливість індивідуальної траєкторії як в освіті так і в працевлаштуванні, розвиває сьогодні інститут кар’єрного радництва в закладах професійної освіти.
Говорячи про виклики впровадження інклюзії в закладах освіти, Ірина Шумік звернула увагу на потребу адаптації фізичного простору й кадрового забезпечення:
«Освітній простір теж має бути сформований і адаптований під потреби осіб з особливими потребами – навіть на рівні того, як сконструйовані робочі столи для зварювальників чи електриків».
На завершення дискусії Ірина Шумік сформулювала умову довгострокового успіху ініціатив:
«Проєкт тоді буде успішним і матиме сталість, якщо ми одразу на старті розуміємо, як у подальшому це буде реалізовано».
Директор Департаменту зайнятості Міністерства економіки та довкілля України Богдан Матвійчук окреслив ключові дисбаланси, виявлені дослідженням, – між попитом і пропозицією робочої сили, освітою та потребами роботодавців, а також бар’єрами доступу вразливих груп до підтримки. Він наголосив на людиноцентричному підході, який поділяє й Мінекономіки:
«Не людина ходить за послугою, а послуга ходить за людиною».
Керівник компонентів Мультидонорської ініціативи Skills4Recovery Олексій Олексюк зазначив, що цінність Дорожньої карти полягає у її доказовій базі та підході «знизу вгору», який враховує реальний досвід людей, громад і роботодавців.
Успішні кейси бізнесу та громад
Протягом заходу були продемонстровані успішні кейси, які надихають та показують практичне вирішення питань залучення представників вразливих груп населення до праці.
Ірина Губарєва, керівниця групи взаємодії з військовими ветеранами західного хабу компанії МХП, розповіла про створений усередині компанії центр підтримки – сьогодні це майже 40 фахівців (координатори, юристи, аналітики, менеджери ветеранських проєктів) та програма «МХП Поруч», за якою за кожним мобілізованим працівником закріплено особистого координатора. Вона навела приклад ветерана Олександра Шумлянського, який після поранення втратив зір, знайшов новий сенс через спорт (Federation of Strongmen України) і перекваліфікувався на масажиста – компанія облаштувала йому робоче місце та оплатила навчання:
«Сьогодні Олександр є повноцінним працівником компанії… він спортсмен, і вже прямо з великими здобутками» – Олександр щойно увійшов до збірної України на Strong Spirit Games 2026 в Австрії.
Компанія також розробила безкоштовний онлайн-курс «Над люди» на платформі Prometheus про комунікацію з ветеранами та інклюзію. Колега Ірини, Ксенія Моторіна, додала, що МХП активно залучає до навчання й релокованих студентів професійних закладів із Сумщини, Харківщини та Дніпропетровщини.
Представниця ДП «Ліси України» Ксенія Григор’єва повідомила, що підприємство зберігає робочі місця за абсолютно всіма мобілізованими працівниками та має показник повернення демобілізованих на роботу на рівні 90%. Компанія також працевлаштовує ветеранів з інших сфер через державну платформу «Кар’єра ветерана» – зокрема пана Артема Мартиновського, який після важкої травми хребта отримав посаду в закупівлях автозапчастин відповідно до свого попереднього досвіду. Соцпакет підприємства передбачає надбавку +20% до окладу для демобілізованих, компенсацію дров на суму 8 тис. грн, компенсацію ліків до 50 тис. грн, компенсацію на операції – близько 100 тис. грн, і щорічну премію 15 тис. грн. Окремо компанія за власний кошт організовує рекреаційний проєкт «Вікно у ліс» для військових із інвалідністю.
Гощанський селищний голова Микола Панчук розповів, що ветерани сьогодні обіймають ключові посади в органах місцевого самоврядування громади, а релокований з Бахмута заклад професійної освіти (нині – 700 учнів, зокрема 300 із сусідніх громад) отримав нове найсучасніше обладнання від німецьких партнерів. За його словами, попит бізнесу на випускників зараз перевищує пропозицію:
«Бізнес стоїть під кабінетом керівника і просить спеціалістів – дайте, дайте, дайте».
Громада також ініціювала будівництво житлового кварталу для внутрішньо переміщених осіб «Квартал відродження» орієнтовною вартістю 150 млн євро, частину фінансування якого вже надала Бахмутська військова адміністрація.
Засновниця соціального підприємства «Сенсорі кафе» у Дніпрі Ганна Кириченко розповіла про шлях від реабілітаційного центру для дітей з особливими освітніми потребами до соціальної кав’ярні. Вона звернула увагу колег на потребу реальної, а не декларативної безбар’єрності бізнесу:
«Чи готові вони забезпечити цю безбар’єрність не на словах? Все треба вивчити, щоб це не перетворилося у певний хайп».
Співзасновниця соціального підприємства й голова благодійного фонду «Це Крафт» Вікторія Кулакова розповіла про власний револьверний грантовий фонд для мікро- та малого бізнесу з малих громад – перші гранти становили 20 тис. грн і йшли саме на обігові кошти, а не на обладнання. Серед прикладів – ветеран-сировар Олександр, який отримав 70 тис. грн на закупівлю молока для відновлення виробництва після повернення зі служби. Вона підсумувала філософію фонду так:
«Ми даємо людям вудочку, щоб вони самі собі заробляли».
Заступниця директора Київського міського центру комплексної підтримки учасників бойових дій «Київ Мілітарі Хаб» Людмила Черкашина розповіла про грантову програму підтримки бізнесу ветеранів від міста Києва (понад 250 консультацій і близько 50 наданих грантів цього року), а також про мережу з понад 200 фахівців супроводу ветеранів у столиці. Вона наголосила на важливості коректної термінології:
«Ветерани дуже не люблять, коли ми їх називаємо вразливою категорією… це надзвичайно сильні і потужні люди».
Міжнародна експертиза
Старший економіст Світового банку Шіро Накато зазначив, що перехід від пілотних проєктів до системних рішень вимагає належного оцінювання результатів і достатніх ресурсів – фінансових і кадрових, – оскільки «між імплементацією пілота і імплементацією масштабування є дуже великий розрив».
Довідково: проєкт «Дорожня карта для активації та реінтеграції вразливих груп на ринку праці» впроваджується ГО «Українська Асоціація Маркетингу» в межах Мультидонорської ініціативи Skills4Recovery, яка спільно фінансується Європейським Союзом, Німеччиною, Польщею, Естонією та Данією та реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH і Solidarity Fund PL (SFPL).
Повний текст виступів дивиться на YouTube каналі Української Асоціації Маркетингу: https://www.youtube.com/@uma9341