П’ятниця, 27 Січня, 2023
Головна > ГАЗЕТА > БЕСIДИ,ІНТЕРВ'Ю > Віск для окопних свічок від жителів Олександрівки

Віск для окопних свічок від жителів Олександрівки

І знову зранку приємності, а вони тоді, коли відчуваєш добро всіма фібрами свого серця. До редакції з Олександрівки Бурбулатівського старостату Ольга Колобиліна та Володимир Рєзніков привезли велику сумку воску та ще тканину для маскувальних сіток.

Ольга працює соціальним працівником Близнюківського Центру надання соціальних послуг та обслуговує п’ятьох підопічних.

Вона каже: «Маю роботу, яка відповідає моєму характеру. Я люблю людей і не проти їм допомагати. Мої підопічні чудові люди, то перед тим, як взятися до професійних обов’язків, ми з ними обов’язково спілкуємося. Моїм одиноким бабусям це потрібно, а мені – в задоволення».

Чоловік Ольги Олег з серпня служить у лавах Національної гвардії, то хвилюванню жінки немає меж. «Звичайно, щохвилини думаю про нього, бо ж війна. Робота по господарству відволікає, адже корівку утримую та й іншу живність, а ще город в 30 соток. До війни чоловік займався бджолярством, ось тому віск і залишився. Нехай піде на добрі справи. Можливо, і моєму Олегу хтось допоможе в скрутну хвилину».

Сама Ольга – людина великої душі. З квітня у неї в домі живе товариш сина Володя Рєзніков з Краматорська, який і приніс віск до редакції, бо сумка досить важка. «Я народився в селі Торське Донецької області, де і зараз живе моя мама та менший братик Іван. Старший брат Саша в лавах ЗСУ захищає Соледар. А я навчався у КТТ в Краматорську, а в квітні переїхав до Олександрівки, та так тут і живу, дякуючи Колобиліним, які мене прихистили. Чим можу, допомагаю, бо виріс в селі і мені ця робота до душі».

На запитання, чим займатиметеся, коли закінчиться війна, здивовано відповідають: «Як чим? Відбудовуватимемо Україну!».

І сумніватися в їхніх словах навіть на думку не приходить, бо видно, що це працьовиті щирі люди.

Через деякий час до редакції знову заглядає Володя Рєзніков із запитанням: “А дітям, які живуть в нещодавно деокупованих теориторіях Харківщини або ж військовим, солодощі передати можете?”. Почувши ствердне “Так!”, юнак зникає за дверима і через декілька хвилин повертається з пакунком зі смаколиками… Ось так, до сліз…

УКРАЇНЦІ НЕЙМОВІРНІ!

Ірина ВОРОНКІНА

Від редакції: віск отримають лукашівці для виготовлення окопних свічок, тканину передамо в Олексіївку бригаді Карини Гавриш, а смаколики для військових забере Ірина Орлова.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *