6 червня російські військові підірвали Каховську ГЕС і цей теракт − найбільш масштабний вплив на природні екосистеми з усього, що відбувалось в Україні з 24 лютого 2022 року.
Вплив на рибне населення. Каховське водосховище є одним з найбільших в Україні місць концентрації прісноводних промислових видів риб. Лише тут нараховувалось не менше 43 видів риб, з яких 20 видів мають промислове значення. Усі місця нересту і основний обсяг води, що є середовищем існування риб, знищено. На відновлення запасів знадобиться мінімум 7-10 років.
Вплив на птахів. На цій території зникне низка видів птахів, які гніздяться в цих місцях (зокрема, мартини, крячки тощо). Оцінити вплив осушення водосховища на популяцію до кінця наразі не можливо.
Вплив на придонну фауну. Велика кількість живих організмів, що населяють водойми, живуть в придонному мулі в прибережній зоні. У лічені години ця зона оголилась. Це означає загибель більшості всіх придонних організмів колишнього водосховища.
Вплив на рослинний світ. Зникнуть водні та прибережно-водні рослини. Їх місце займуть інвазійні чужорідні рослини – злинка канадська, амброзія полинолиста, золотарник пізній та ін.
Вплив на території природно-заповідного фонду. Вище греблі Каховської ГЕС, у результаті осущення, постраждає мінімум 11 об’єктів природно-заповідного фонду.
Вплив на наземну фауну. Масштаби цієї катастрофи важко зрівняти з відомими раніше подіями в Україні. Практично миттєве підняття рівня води на знижених ділянках і, тим більше, на островах не залишає шансів більшості наземних тварин та колоніям більшості видів птахів. Популяціям деяких видів за один день 6 червня було нанесено можливо більший удар, ніж за останні 100 років.
Вплив на гніздові колонії птахів. В зоні затоплення будуть знищені важливі місця гніздування різних птахів. Це десятки тисяч особин. Слід зазначити, що катастрофічний вплив застав птахів в період гніздування, зокрема наявності пташенят. Часу на створення нових колоній і повторні виводки вже немає.
Вплив на рослинний світ. Територія затоплення є місцем поширення специфічної флори, серед якої багато видів, що мають дуже локальне поширення саме у цьому регіоні. Унаслідок підтоплення скоріш за все загине частина березових та дубових лісів, в тому числі і одні з найбільших дубів-велетнів Херсонщини, що розташовані в 3бурʼївському лісництві неподалік від берега Дніпра.
Вплив на території Смарагдової мережі. Затоплена територія повністю або частково включає 7 обʼєктів Смарагдової мережі Європи. Втрата природних особливостей цих територій ставить під загрозу виконання Україною взятих нею зобов’язань щодо збереження цих територій для всієї Європи.
Вплив на водно-болотні угіддя міжнародного значення. Дельта Дніпра площею 33630 га входить до переліку охоронних територій міжнародного значення згідно з Рамсарською конвенцією. Крім того, опріснення північної частини Чорного моря може негативно вплинути на ще 4 Рамсарські угіддя регіону.
Затоплення річок. У результаті катастрофічного паводку постраждає не лише річка Дніпро, але й її притоки, такі як Інгулець та Вірьовчина. На ранок 7 червня у цих річках спостерігається зворотна течія. Як наслідок постраждають природні екосистеми по берегах цих річок.Також перемішування вод Дніпра і Інгульця принесе у фауну останнього додаткові види, які погіршать умови існування місцевого рибного комплексу. Крім того, через зворотну течію до цих річок потраплять забрудники, підняті течією з дна водосховища.
Опріснення моря. Вихід такої великої кількості річкової води тимчасово може опріснити окремі ділянки Чорного моря.
Забруднення моря. Руйнування греблі Каховської ГЕС призвело до потрапляння у воду великої кількості паливно-мастильних матеріалів, які можуть утворювати плівку на поверхні води. Крім того, затоплення населених пунктів, включно з розміщеними в них вигрібними ямами, сільськогосподарськими землями, автозаправками і т.д. означає потрапляння у море нетипово великого обсягу забрудників, що може вплинути на різні групи живих організмів.
: Donbas Frontliner
: Українська природоохоронна група
