У нашій громаді знову біда. На фронті загинув ще один близнюківець, Роман Іванішин.
Страшні новини, біль від усвідомлення того, що молоде життя обірвалося у самому розквіті.
Солдат Роман Іванішин ніс службу з грудня минулого року. Він був кулеметником. Загинув 10 серпня біля Кліщіївки Бахмутського району, що на Донеччині.
Романа Іванішина односельці згадують як веселого, товариського та щирого чоловіка. Він любив життя, свою родину, мав дітей, які тепер залишилися без батька.
Йому назавжди буде 41 рік. Спочивай з миром, воїне!
Шановний Василь Петрович, брат Олексій, дружина Ірина та діти! Прийміть найщиріші співчуття від першої вчительки Тетяни Яківни.
Біль, сум, сльози! Велика втрата для нас всіх. Рятуючи наше життя, Рома віддав своє життя.
Дуже важко писати. Про Рому можна говорити дуже багато. Він був привітний, уважний , добродушний, веселий! Пам’ятаю , як він прийшов до 1 класу! Дуже сором’язливий , але веселий,жвавий. В нього було багато друзів. Рома був спортсменом. Любив грати в футбол.
Завжди при зустрічах сяяла усмішка. Як можна забути його слова : “Як справи?”, ” Як здоров’я?”, ” Чим допомогти?”, “Бережіть себе”, Я Вас люблю”, “Я дуже вдячний Вам”. Не всі можуть так казати .
Шановний Василь Петрович, дякую Вам за Сина, за Героя!
З великим болем я переживаю смерть Вашого сина, брата,чоловіка, батька. Для мене Рома – рідна дитина. В душі пустота і біль.
Дорогий мій синку! Пам’ять про тебе завжди залишиться в моїм серці, бо ти – частинка моєї душі.
ТИ НАЗАВЖДИ ЗАЛИШИШСЯ ДЛЯ МЕНЕ МАЛЕНЬКИМ ХЛОПЧИКОМ,СПРАВЖНІМ ГЕРОЄМ, ПАТРІОТОМ СВОЄЇ УКРАЇНИ!
НИЗЬКИЙ ЗЕМНИЙ УКЛІН ТОБІ, РОМОЧКА!
СХИЛЯЮ ГОЛОВУ ПЕРЕД ВАМИ, ВАСИЛЬ ПЕТРОВИЧ!
З великою повагою і вдячністю Тетяна Яківна!
