Українське село – це колиска нашої нації. Воно оспіване поетами, славне своєю автентичною красою. Повномасштабна війна сколихнула села Близнюківщини, наповнивши їх людьми, серед яких молодь, що приїхала на малу батьківщину з великих міст, рятуючись під батьківським крилом від лихоліття, та внутрішні переселенці, які знайшли прихисток у нашій громаді. Втім, найдорожчим село залишається для його корінних жителів, які роблять все можливе для того, щоб воно жило, щоб діти частіше приїжджали, а заклади культури та освіти діяли.
Софіївка Перша – мальовниче село у Близнюківській громаді, про яке можна розповідати багато цікавого. Тут народились безліч талановитих людей, які прославляють рідне село своїми вміннями. У червні минулого року на роботу в Центр надання культурних послуг запросили акомпаніатора Кирила Папіна, який почав працювати саме в Софіївці Першій. Варто сказати, що з його появою життя у селі значно змінилося. Бо і один інколи у полі воїн. Тепер тричі на тиждень у місцевому будинку культури весело, гучно і багатолюдно. У понеділок, середу та п’ятницю відразу після обіду тут під керівництвом Кирила розспівується місцевий колектив «Файні пані», потім – репетиція дитячого інструментального колективу «Софія». І, якщо «Файні пані» існували і до появи Папіна у Софіївці Першій, то гурт «Софія» – його дітище та привід для гордості.
«Сталий склад «Софії» – 8 дітей. Наймолодшому учаснику колективу 11 років, найстаршому – 17. Центр культурних послуг подбав про придбання барабанної установки, мікшеру, мікрофонів зі стійками, ноутбуку, кларнету, сопілки та труби. Місцеві товаровиробники купили дві гітари. І почалося..», – розповідає Кирило. Діти вже мали декілька виступів, наступний великий концерт буде на День матері.
Власне, сам Кирило Папін має вищу музичну освіту, грає на трубі, волторні, кларнеті, гітарі, ударних та фортепіано. Він народився та виріс у багатодітній родині в Лозовій, закінчив міську школу №4 та Лозівську музичну школу. Кирило каже: «Всі мої брати та сестри навчалися музиці, а я взагалі в неї закоханий. То мій професійний шлях розпочався з Лозівського училища культури, продовжився навчанням в Харківській державній академії культури, де я навчався в класі народного співу, і роботою у Лозівському муніципальному духовому оркестрі. В цьому році закінчую магістратуру Академії і вже другий рік працюю у Близнюківській громаді. До слова, разом з друзями у 2015 році ми створили бенд «Невідомі» і вже випустили перший альбом під назвою «Лети». Ми мали змогу виступати, окрім Лозової, в Києві, Харкові, Мелітополі, Павлограді. Маю надію, що незабаром виступимо ще й в Донецьку та Луганську після нашої перемоги».
Робота у Софіївці Першій дуже подобається Папіну, адже тут він може не лише реалізовувати власний потенціал, а й вчити музиці підростаюче покоління. «З Софіївкою мене зв’язала доля завдяки знайомству з колишнім місцевим старостою Леонідом Оробченком. Саме він був ініціатором створення інструментального колективу. Не знаю чому, але я відразу зрозумів, що тут у нас все буде чудово. Інтуїція мене не відвела, бо місцеві люди дуже добрі і щирі. А керівництво оперативно закриває всі запити культурного осередку. Багато у кого з жінок, які є учасницями гурту «Файні пані», близькі люди сьогодні у війську. Коли ми збираємося на репетиціях, вони мають можливість хоча б на короткий час забути про буденне, змістити фокус уваги, поспілкуватися, розрадити одна одну».
Обожнюють Кирила і його вихованці. Антон Манзюк, учасник гурту «Софія», розповідає: «Я закінчив Близнюківську школу мистецтв, то із задоволенням приєднався до «Софії». У нас чудовий колектив і найкращий керівник. Репертуар підбираємо відповідно до теми заходу, на якому виступатимемо. Приємно, що Кирило дослухається до нашої думки і м’яко її коригує». Задоволені роботою Папіна і «Файні пані». Наталія Онишко наголошує, що Кирило дуже відповідально ставиться до роботи і репетиції проводить в іншому стилі, ніж звикли жінки, але їм подобається такий професійний підхід.
Весна буяє, село наповнюється додатковими клопотами, але попри зайнятість на власних обійстях та підсобних господарствах, софіївчани та софіївчанки, яких навчає акомпаніатор ЦНСП, поспішають на репетиції. А сам Кирило Папін наголошує: «Життя села мені близьке до душі, бо й сам утримую пасіку. А як артисти ми з підопічними наполегливо працюємо, бо нам всім ще перемогу святкувати».
Ірина ВОРОНКІНА
