«Ми одружилися — побажайте нам щастя!», «Ці брати стали на захист України, але ніхто їм не подякував», «Сьогодні день мого народження, але мене ніхто не привітав» — фотографії з такими заголовками й щасливими обличчями заполонили сторінки в соціальних мережах, зокрема у Facebook.
Світлини викликають емоції, бо на них ви можете побачити як дітей, так і українських військових. Користувачів закликають лайкати, коментувати та поширювати фото. Але справа в тому, що вони несправжні. Дуже часто ці ілюстрації згенеровані штучним інтелектом.
На перший погляд безневинні зображення насправді можуть нести небезпеку. Адже за допомогою таких публікацій автори поширюють дезінформацію, рекламують сторінки шахраїв або збирають ваші персональні дані.
Фахівці проєкту Dovidka.info Центру стратегічних комунікацій розповідають, як не стати жертвою такого вкидання.
Як визначити неправдиве фото?
На обох фото нібито щаслива пара щойно одружених людей. От тільки, якщо уважно придивитися, то легко можна помітити ознаки того, що одна світлина є несправжньою. 👇
Аномалії обличчя та рук. Неприродні деталі, асиметрія обличчя, надлишок чи нестача пальців. Тут, наприклад, у нареченої бракує мізинця.
Деформація. Частини тіла можуть бути непропорційними, як у нареченого на фото, де мізинець такої ж довжини, як інші пальці.
Розмиті деталі. Дивні тіні, деформовані або «розтягнені» елементи на фоні.
Надмірна деталізація або кольори. Занадто яскраві або незвичні кольори, а також занадто ідеальна картинка з блиском шкіри.
Нереалістична фізика. Неприродне положення об’єктів, чи, наприклад, волосся.
Неправдивий камуфляж. У згенерованих світлинах з військовими камуфляж часто не того кольору чи забарвлення.
Незрозумілі надписи. Їх може не бути там, де вони мали б бути, як тут на справжньому фото, де є резус-фактор крові та позивний, або вони можуть бути геть нерозбірливі.
А в чому ж небезпека?👇
Уже невдовзі після того, як допис отримує реакції та коментарі, його можуть відредагувати до невпізнаваності. Наприклад, світлину, де зображена дитина і є напис «Привіт, сьогодні день мого народження, і мене ніхто не привітав», можуть потім замінити на публікацію зі словами «Влада здає країну». А там уже стоятиме ваша вподобайка і коментарів буде більше сотні.
Метою такого допису може бути розхитування суспільних настроїв в Україні, підбурювання людей, загравання з проросійськи налаштованими українцями, поширення паніки… Усе це грає на руку ворогу.
Ще один ризик: ці штучно створені картинки бачить весь світ. В іноземних партнерів може виникнути питання: навіщо ми штучно генеруємо фото військових чи постраждалих дітей, якщо наше горе реальне? А росіяни неодмінно використають це, щоб звинувачувати нас у перебільшенні трагедій та підробці фактів.
То що робити?👇
Існує ціла низка способів перевірити фото на справжність. І найпростіший із них — це пошук за зображенням Google. Спочатку вам потрібно зберегти світлину з Facebook. Далі встановити застосунок Google і натиснути на іконку фотокамери в рядку пошуку. Програма запропонує вам завантажити картинку чи фото. Зробіть це та натисніть пошук. Подивіться на джерело цього фото: якщо це невідомі сторінки, що складаються переважно зі схожих світлин, тоді задумайтеся, чи не згенероване фото штучно?
Ще одним важливим індикатором є надмірна емоційність публікації: вона є і в таких дописах, і в інших фейкових публікаціях. Зокрема, ідеться й про підпис. Зазвичай він маніпулятивний, містить заклик вподобати, прокоментувати чи поширити світлину. Наприклад: «Шкода, що цей хлопець збере менше лайків, ніж якийсь там співак». Фейкові дописи завжди тиснутимуть на емоцію і саме так стимулюватимуть вас взаємодіяти. Це дуже грубі маніпуляції, але вони, на жаль, працюють.
Якщо ж ви не можете зорієнтуватися в інфополі, тоді найкращим рішенням буде ігнорування: не коментуйте, не ставте вподобайок, не поширюйте контенту, у якому не впевнені.
Щоб перевірити, чи легко вам вдається відрізняти фейк від правди, проходьте тест від Dovidka.info за QR-кодом.
