Заняття в Університеті золотого віку – це не лише навчання, а й щирі емоції, тепле спілкування та жива зустріч з українською культурною спадщиною, яка об’єднує покоління й зігріває серця.
Нещодавно в Університеті золотого віку відбулося заняття на тему «Українські народні свята, традиції та обряди», яке пройшло у форматі справжніх українських вечорниць. Атмосфера заходу була наповнена теплом, щирістю та відчуттям єдності.
Під час зустрічі лунали українські народні пісні, легенди й перекази, а також щирі життєві історії учасників. Не обійшлося без жартівливого ворожіння та веселих ігор, які викликали усмішки й подарували всім присутнім гарний настрій.
Особливою родзинкою заходу стала берегиня-хустка. Кожен учасник приніс свою хустку — як символ пам’яті, родинного тепла та життєвого шляху. Для багатьох вона стала справжнім оберегом і головним символом цієї зустрічі. Зворушливою була й історія Алли Бурбиги, яка поділилася хусткою з Полтавщини — родинним подарунком, що зберігає пам’ять поколінь і душу рідного краю.
«Для відвідувачок Університету золотого віку — це не просто заняття, а простір живого спілкування й підтримки. Тут люди не лише згадують традиції, а й проживають їх разом. Саме так народжується відчуття єдності та сили нашої культури», — зазначила організаторка заходу та натхненниця проєкту Ксенія Волкова.
Вона також підкреслила, що подібні зустрічі мають особливе значення сьогодні: «Українські традиції живуть доти, доки ми їх пам’ятаємо й передаємо з любов’ю. А старше покоління — це безцінний міст між минулим і майбутнім».
Такі заняття ще раз доводять: українські традиції живі, коли їх шанують, зберігають і передають від серця до серця.
Ірина ВОРОНКІНА
