Спадщина не живе лише у музейних вітринах чи на сторінках архівних документів. Вона залишається живою доти, доки є люди, які прагнуть її досліджувати, берегти й переосмислювати. Саме таких людей об’єднав проєкт «(Не)зрима спадщина. Близнюківщина», що продовжує реалізовуватися у нашій громаді.
Важливим етапом цієї роботи став пітчинг (презентація) проєктів, який відбувся 1 липня у Центрі спільнототворення «Аптека». Він підсумував цикл освітніх заходів «Три точки», що протягом червня збирав активних жителів громади для спільного пошуку нових сенсів у знайомих, але часто непомітних складових нашої культурної спадщини.
Організатори поставили перед учасниками непросте, але надзвичайно важливе завдання: змінити саме ставлення до поняття спадщини. Адже це не лише старовинні будівлі чи пам’ятники. Це родинні історії, місцеві традиції, народні звичаї, звичні краєвиди, назви вулиць, пам’ятні місця, ремесла, кухня і навіть повсякденні речі, що формують спільну ідентичність громади.
Тому навчання не обмежувалося лекціями чи дискусіями. Учасники працювали в командах, досліджували історію Близнюківщини, спілкувалися з краєзнавцями та старожилами, шукали теми, які заслуговують на нове життя, та крок за кроком перетворювали свої ідеї на повноцінні проєкти.
Фінальний пітчинг продемонстрував, наскільки різними можуть бути підходи до збереження культурної спадщини. Одні команди зосередилися на історичній пам’яті, інші – на мистецькому переосмисленні знайомих просторів, ще інші – на популяризації традицій і створенні сучасних інформаційних ресурсів.
Особливо приємно, що активну участь у проєкті взяла молодь, яка не лише навчалася, а й запропонувала власні ідеї розвитку громади. Так, Карина Завгородня та Сніжана Ярцева представили проєкт «Скарби кулінарії», присвячений кулінарній спадщині Близнюківщини. Його мета – зберегти автентичні рецепти, традиції приготування страв і гастрономічні історії, які є невід’ємною частиною культурного коду нашого краю.
Олександр Ткаченко презентував проєкт «Код ДБ», що пропонує по-новому осмислити пам’ять про героїв Другої світової війни. Його задум полягає у збиранні та меморіалізації людських історій, аби вони не залишилися лише сторінками підручників, а стали частиною живої пам’яті громади.
Нове звучання добре знайомим місцям може надати проєкт «Візитівка села», авторкою якого є Анна Калашник. Він передбачає художнє переосмислення постаментів у Добровіллі, перетворюючи їх на сучасні мистецькі об’єкти, що розповідатимуть про історію та самобутність села.
Ще одну цікаву ідею запропонувала Світлана Ткаченко. Її проєкт «Вулиці» покликаний зібрати та розповісти історії вулиць Добровілля через інформаційні таблички, встановлені безпосередньо на локаціях. Такі своєрідні «відкриті сторінки історії» допоможуть мешканцям і гостям села дізнатися більше про людей, події та походження назв, пов’язаних із кожною вулицею.
Та головне навіть не тематика представлених ініціатив. Кожна команда шукала відповідь на запитання: що ми можемо залишити після себе? Як не просто зберегти пам’ять про минуле, а зробити її ресурсом для розвитку громади в майбутньому? Комунікаційна менеджерка проєкту «(Не)зрима спадщина. Близнюківщина» Дарина Косиченко каже: “За один місяць спільної роботи народилися чотири повноцінні проєкти. Попереду пошук партнерів, ресурсів і фінансування. Водночас автори та авторки отримали реальну можливість залучити кошти на реалізацію своїх задумів завдяки Молодіжному простору «Шанс об’єднання». Втім, найбільший результат проєкту «Три точки» вимірюється не кількістю презентацій чи підготовлених слайдів. Його справжня цінність полягає у зміні погляду людей на власну громаду. Учасники почали уважніше придивлятися до того, що ще вчора здавалося звичним і непомітним. Вони спілкуються зі старожилами, досліджують історію своїх сіл і родин, шукають нові способи розповісти про неї іншим”.
Саме так народжується жива спадщина – не в архівах і не в кабінетах, а у спільній праці небайдужих людей. І хоча цикл «Три точки» вже завершився, проєкт «(Не)зрима спадщина. Близнюківщина» триває. Попереду нові дослідження, нові зустрічі та нові ініціативи, покликані допомогти громаді краще пізнати себе, зберегти свою самобутність і передати її наступним поколінням. Адже справжня спадщина – це фундамент, на якому будується майбутнє Близнюківщини.
Ірина ВОРОНКІНА
