Фішингові повідомлення залишаються одним із поширених способів, за допомогою яких шахраї намагаються отримати доступ до персональних даних, банківських рахунків та облікових записів громадян. Зловмисники можуть маскувати такі повідомлення під звернення від банку, державної установи, поштової чи кур’єрської служби, технічної підтримки або навіть знайомої людини.
Основне завдання шахраїв — змусити отримувача виконати певну дію: перейти за посиланням, ввести конфіденційні дані, відкрити файл, встановити програму або переказати кошти.
Щоб не потрапити у пастку, варто знати основні ознаки, які можуть свідчити про фішингову атаку.
Що має насторожити?
Вас кваплять або навмисно лякають.
Повідомлення містить вимогу діяти негайно: «рахунок буде заблоковано», «потрібно терміново підтвердити дані», «залишилося 10 хвилин» тощо. Шахраї розраховують на те, що людина через поспіх не встигне перевірити отриману інформацію.
У вас запитують конфіденційні дані.
Справжні представники банків та інших установ не повинні вимагати повідомляти PIN-код, CVV/CVC, пароль від інтернет-банкінгу чи одноразові коди підтвердження. Якщо такі дані запитують у повідомленні або телефонній розмові, це серйозна причина припинити спілкування та самостійно звернутися до установи через офіційні канали.
Посилання виглядає підозріло.
Адреса сайту може бути схожою на справжню, однак містити зайву літеру, символ, незвичне написання або інший домен. Саме тому перед переходом важливо уважно перевірити адресу, а краще — взагалі не використовувати посилання з підозрілого повідомлення.
Вас перенаправляють до «офіційного» бота або сторінки входу.
Шахраї можуть створювати копії сайтів, сторінок авторизації чи ботів, які зовні нагадують справжні сервіси. Після введення даних вони можуть потрапити до зловмисників.
Вам обіцяють виплату, компенсацію або бонус.
Повідомлення про нібито державну виплату, компенсацію, повернення коштів чи виграш можуть використовуватися для виманювання банківських реквізитів. Особливо підозріло, якщо для «отримання коштів» необхідно терміново перейти за посиланням та ввести дані картки чи іншу конфіденційну інформацію.
Надходить несподіваний файл.
Невідомий відправник може надіслати «рахунок», «квитанцію», «документ» або інший файл. Не варто відкривати вкладення, якщо ви його не очікували або не можете підтвердити, хто саме його надіслав.
Вас просять встановити програму віддаленого доступу.
Пропозиція встановити програму для нібито допомоги з банківським рахунком, технічними проблемами чи налаштуваннями пристрою може бути шахрайською. Надання сторонній особі віддаленого доступу до смартфона або комп’ютера створює ризик втрати контролю над пристроєм і даними.
Повідомлення надходить від «знайомого» з нового акаунта.
Якщо людина, з якою ви раніше спілкувалися, раптом пише з іншого профілю, просить позичити гроші або надсилає підозріле посилання, не поспішайте виконувати прохання. Зв’яжіться із нею іншим відомим вам способом і переконайтеся, що повідомлення справді надіслала ця людина.
Як захиститися?
Головне правило — не переходити за посиланнями з підозрілих повідомлень. Якщо йдеться про банківський рахунок, доставку, державну послугу чи інший сервіс, самостійно відкрийте його офіційний сайт або застосунок та перевірте інформацію там.
Не повідомляйте стороннім особам паролі, PIN-коди, CVV/CVC та одноразові коди підтвердження. Не встановлюйте програми за рекомендацією невідомих людей та не відкривайте несподівані файли.
«Навіть одна підозріла ознака — достатня причина зупинитися та перевірити отриману інформацію. Кілька секунд обережності можуть допомогти зберегти кошти, персональні дані та доступ до важливих облікових записів», – наголошує оперуповноважений 1-го сектору Управління протидії кіберзлочинам в Харківській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України Софія Комочкіна.
Якщо ви вже перейшли за підозрілим посиланням
Якщо ви ввели банківські дані або є ризик, що їх могли отримати шахраї, якнайшвидше заблокуйте картку через мобільний застосунок або зверніться до банку за офіційним номером.
Також змініть паролі до інтернет-банкінгу, електронної пошти та соціальних мереж, якщо вони могли бути скомпрометовані.
Про випадок шахрайства можна повідомити кіберполіцію за номером 0 800 505 170 або скористатися електронною формою звернення: ticket.cyberpolice.gov.ua.
Не видаляйте листування та інші матеріали, пов’язані з інцидентом. Збережіть скріншоти повідомлень, профілів, електронних листів і посилань — ця інформація може бути корисною для подальшої перевірки.
Будьте уважними до повідомлень, не дійте під тиском і завжди перевіряйте інформацію через офіційні джерела.
Якщо ви стали жертвою шахрайства або зіткнулися з підозрілим контентом, повідомте про це через «BRAMA»: t.me/brama_support.
