Не можете знайти роботу? Не впадайте у відчай. Проаналізуйте попит, власні здібності та реальні можливості, наберіться сил, терпіння і – вперед до здійснення мрії.
Сьогодні до уваги читачів історія успіху нашої землячки – Юлії Бартош, яка осилила нелегкий шлях у пошуку справи свого життя.
Коли після закінчення одинадцяти класів Близнюківського ліцею став вибір, в який вищий навчальний заклад вступати, аби отримати професію, Юля розгубилась.
Вона зізнається: «Скажу чесно, я не могла визначитись зі спеціальністю, і це було для мене душевним болем. Через відсутність конкретної мрії, зупинилась на двох варіантах. Перший – Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, – його радили добрі знайомі, переконуючи мене в престижності освіти, а другий варіант – Харківський державний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди – це філологія (українська мова та література) – те, що мені більш подобалось, і здавалось було моїм покликанням, бо в шкільні роки любила багато читати, писати твори і таке інше. То так і вийшло: отримавши дві вищі освіти в цих вишах, я все ж таки переконалась, що то все не моє, оскільки виконання професійних обов’язків з набутих спеціальностей обмежувало мене своїми рамками, і це пригнічувало й було для мене неприпустимо. В першому варіанті паперові лабіринти, а в другому – робота з дітьми мене дещо напружувала. Я більше схилялась до андрагогіки. На мій погляд з дорослими працювати значно простіше, бо вони, врешті, знають, чого хочуть».
Вкотре проаналізувавши можливі сфери діяльності, Юля зупинила свій вибір на б’юті послугах. «Оскільки я творча людина, то мені потрібен простір не лише в мріях, а і в діях, – каже Юля. – Врешті я зрозуміла, що б’юті послуги – це золота ніша: працюєш з дорослим контингентом, робиш красоту, маєш вільний графік, приємне спілкування і, врешті, непоганий заробіток.
То вирішила освоїти всі тонкощі нарощування вій. Ще з дитинства я люблю заняття на дрібну моторику (вишивання, плетіння) та й взагалі подобалось робити красиві речі. То із задоволенням опановувала нову спеціальність, і вже як результат – моє захоплення накладними віями переросло в професію, точніше, в справу мого життя».
Власне поняття «підприємець» для героїні цієї розповіді не є чимось новим. Юлина мама теж підприємиця, то вже про всі плюси та мінуси даної діяльності знає не з чуток.
Вона переконана, що кожен на власний розсуд обирає спосіб заробітку. Комусь подобається працювати на державній службі, виконувати певне коло обов’язків, бути впевненому в завтрашньому дні, маючи якусь стабільну заробітну платню. А дехто покладається лише на власні сили і дбає про свій заробіток самотужки.
«Майстринею з нарощування вій спершу працювала у Близнюках. Це був нетривалий період – з пів року,– згадує Юля Бартош. – Потім почалась війна. Довелось виїхати до Польщі. Там мені пропонували роботу за цією спеціальністю. І хоча я трішки володію польською мовою, та все ж відмовилась від працевлаштування. На той час я психологічно була дуже пригніченою, а в такому депресивному стані, погодьтесь, гарного результату від роботі годі було чекати.
По приїзді з-за кордону повернулась до тепер вже улюбленої роботи. Із задоволенням працювала зі своїми клієнтками. До всього, вже на собі відчула смак незалежності – як в часовому так і фінансовому плані. Тобто насолоджувалась всіма плюсами власної справи і роботою на себе».
Коли Юля вже досягла високого рівня майстерності, й улюблена справа почала обростати буденністю, вона відчула потребу в новому етапі розвитку. До цього її підштовхнули клієнтки, періодично цікавлячись, чи не проводить вона часом навчання з нарощування вій?
Саме тоді героїня нашої розповіді й прийняла рішення рости й розвиватись професійно далі.
Юля констатує: «Минулого літа я записала перший онлайн курс в інстаграм. Відтоді почався новий етап в моїй роботі. На сьогоднішній день це переросло в онлайн-школу. Ділюсь власним досвідом і навчаю: записую і монтую відеоуроки, робота в зум, лекції, презентації, курси базові та курси підвищення кваліфікації, комплексні курси. Вже маю відзнаки: диплом та кубок «ТОП КОУЧ 2023 року» – зайняла перше місце як викладач в Україні по нарощенню вій в жовтні 2023 року; також я є спікером та амбасадором найпотужнішого бʼюті бренду в Україні sculptor lash.
Загалом в моїй школі навчання пройшли 350 учнів. Курси проводжу приблизно раз в два місяці, а один потік складає від сорока до п’ятдесяти осіб – це жінки з усієї країни. І хоча я дуже люблю свою роботу, та на даний час з клієнтками не працюю, оскільки просто не встигаю фізично, онлайн-школа забирає весь час».
Для того, аби мати свою школу, Юля Бартош знову навчалась, і знову ж таки онлайн. Тестуючи всі методики й методи роботи на собі, випрацювала свій алгоритм дій і свою систему в роботі. І, відповідно, знову навчатиме.
Як відкрити власну онлайн школу – це нова мрія і новий проєкт, над яким зараз працює майстриня, і який стартуватиме приблизно через півтора місяця.
«Війна показала, що індустрія краси – це найживучіша галузь, – розмірковує співрозмовниця. – Як би тяжко й важко не було, жінки завжди хочуть виглядати красиво й охайно. Сумні події вкотре доводять, що життя надто коротке, то чи варто економити на собі. Ви запитували, чи були серед клієнток захисниці? Звісно, були, і досить багато. Навіть там, в окопах, вони прагнуть виглядати гарно. Жінка має нести красу скрізь, і в будь-яких умовах залишатись жінкою. І це, на мою думку, правильно».
Щодо особистого життя, то, як запевняє Юля, поки що вона повністю в творчому процесі. Нові ідеї, які виникають в її голові, просто не залишають часу на особисте. В пріоритеті самореалізація. І в цьому допомагає освіта.
Дівчина ділиться: «Так склалось, що маю дві вищі освіти. Так, я шукала себе. І в жодному разі не жалкую. Здобуті у вишах професії допомагають мені в роботі зараз. Управлінська освіта дала знання про те, як організовувати, як спілкуватись та як бути лідером. Педагогічна – не що інше, як вчити дітей. Тільки я викладаю дорослим – та основа та ж. Вважаю, що мій шлях до успіху це приклад того, що ніколи не слід зупинятись, а треба йти далі, не залишатись з тим, що не до душі. Та ніякого б успіху я б не досягла, якби не мої рідні. Їхня віра та підтримка надихали мене і спонукали до нових дій. Вони ніколи не докоряли (мовляв, вже є одна освіта, то йди працюй…), не картали мене, не злились і не обрізали крила, а навпаки, всіляко допомагали мені знайти себе, даючи безцінні поради й безумовну любов».
Життя триває. Змінюються пріоритети, тенденції, смаки. В кожного з нас свої мрії й плани на життя, шлях до здійснення яких у кожного свій.
«Не треба боятися, – запевняє Юля Бартош. – Якщо хочете змін на краще – наберіться сміливості й зробіть врешті перші кроки до втілення своєї мрії життя. Спробуйте, і все обов’язково вийде. Подолайте страх і рухайтесь вперед. Насправді, завдяки інтернету тепер все можна подолати й осилити, було б ваше бажання.
Щоб заробити, не треба кудись далеко їхати. Як показує досвід і практика, можна жити в невеличкому населеному пункті і стати самодостатньою, успішною, забезпеченою і популярною».
Наталя ТКАЧЕНКО
ДОВІДКОВО: За другий рік повномасштабної війни українці відкрили рекордну кількість ФОПів за останнє десятиліття — майже 315 тисяч, а кількість новостворених компаній приросла на 60% у порівнянні з показниками у перший рік великої війни. При цьому, найбільше нових ФОПів створили у б’юті індустрії: сфера перукарень та салонів краси приросла в чотири рази. А серед компаній значно зросла кількість підприємств, що займаються будівництвом.
Джерело: yur-gazeta.com