Дороги, військові та ветерани, відновлення пошкодженого житла — три напрямки, які мешканці Близнюківської громади вважають найважливішими. Та чи збігаються громадські пріоритети з тим, на що сьогодні реально спрямовуються бюджетні кошти? «Нове життя» провело власне опитування і спробувало розібратися.
Уявімо, що у кожного мешканця є 100 гривень із бюджету громади, і він особисто може вирішити, на що їх витратити. Саме таке завдання ми поставили читачам «Нового життя». Учасникам запропонували розподілити кошти між одинадцятьма напрямами — від ремонту доріг і медицини до підтримки Сил оборони до людей, чиє житло постраждало внаслідок війни. Результат виявився доволі промовистим.
Найбільшу частку — 33% — мешканці віддали ремонту доріг. Фактично кожна третя гривня в уявному бюджеті громади мала б піти саме на дороги. Це не дивно. Для великої за територією Близнюківщини стан доріг — це можливість дістатися до лікарні, школи, роботи, магазину, адміністративних послуг. В умовах війни якість дорожньої мережі має ще й безпекове значення. При цьому варто розуміти: ремонт доріг — одна з найбільш фінансово містких статей, і вирішити проблему всієї громади лише коштами місцевого бюджету практично неможливо. Тут потрібні співфінансування, державні та обласні програми, а також чітке визначення найбільш проблемних ділянок.
Другий за популярністю напрям — підтримка військових, ветеранів та їхніх родин. На нього близнюківці віддали 24% умовного бюджету. Тобто майже чверть 100 гривень. Цей результат особливо показовий для громади, яка живе в умовах війни. І це не лише абстрактна підтримка армії. За нею стоять конкретні родини, земляки, які служать, ветерани, сім’ї загиблих, зниклих безвісти та полонених. Варто зазначити, що підтримка Сил оборони є і в реальних бюджетних рішеннях громади. У 2026 році Близнюківська селищна рада продовжує вносити зміни до відповідної програми підтримки військових частин Збройних сил України та інших складових Сил оборони. Отже, тут маємо один із найпомітніших збігів між громадською думкою та бюджетною політикою.
Третє місце — допомога людям, чиє житло постраждало від війни — 21%. І це теж дуже характерний для Близнюківщини результат. Для мешканця громади пошкоджений будинок — не статистика, а необхідність починати життя практично заново. Тому кожна п’ята умовна гривня в опитуванні, що спрямована на відновлення житла, демонструє, наскільки війна змінила саме розуміння пріоритетів місцевого бюджету.
Після трьох головних напрямів — дороги, підтримка військових і відновлення житла — у мешканців залишилося 22 гривні. Їх вони розподілили так:
• 4 грн — цивільний захист і безпека;
• 3 грн — благоустрій та утримання населених пунктів;
• 3 грн — медицина;
• 3 грн — соціальна підтримка населення;
• 3 грн — підтримка місцевого бізнесу та створення робочих місць;
• 2 грн — освіта;
• 2 грн — культура;
• 2 грн — спорт і молодіжні програми.
Цікаво, що в умовному громадському бюджеті жоден із цих напрямів не отримав більше чотирьох гривень. Це не означає, що людям вони не потрібні. Просто на тлі війни та щоденних проблем близнюківці змушені розставляти жорсткі пріоритети.
Реальний бюджет громади значно складніший за умовні 100 гривень. Бюджет Близнюківської селищної територіальної громади є частиною системи місцевих бюджетів України, а його код — 2052800000. У структурі фактичного використання коштів селищної ради за 2026 рік у відкритих даних значну частку становлять заробітна плата та компенсації — 29,8%, обслуговування і ремонт — 17,4%, капітальні видатки та інвестиції — 14,8%. Окремо відображені ЄСВ, податки, субвенції, комунальні платежі та інші видатки. Загалом у зазначеному масиві даних використано близько 49,9 млн грн. І саме тут виникає важливе питання для громади: люди розподіляють у своїй уяві 100 гривень зовсім не так, як це виглядає у бухгалтерській структурі бюджету. Чому? Тому що мешканець мислить результатом: «відремонтована дорога», «допомогли військовим», «відновили будинок», «лікар прийняв пацієнта», «дитина навчається в нормальних умовах». А бюджет — це ще й зарплати працівників бюджетної сфери, енергоносії, утримання будівель, транспорт, обладнання, послуги, податки, трансферти та інші обов’язкові витрати. Тому громадська думка не замінює бюджетного планування, але показує, заради яких результатів люди готові спрямовувати кошти.
Якщо подивитися виключно на результати опитування, можна зрозуміти, що майже чотири з кожних п’яти гривень мешканці готові спрямувати лише на три проблеми. Це дуже чіткий сигнал. Люди хочуть одночасно підтримувати тих, хто захищає країну, відновлювати те, що зруйнувала війна, і розв’язувати проблему, яка роками залишається однією з найболючіших для громади,— поганий стан доріг.
Медицина отримала лише 3%, освіта — 2%. На перший погляд, цифри можуть здатися несподівано низькими. Але тут не варто робити висновок, що ці сфери стали для людей неважливими. Швидше, близнюківці сприймають медицину та освіту як базові послуги, які мають працювати незалежно від рейтингу пріоритетів. Інша причина — війна. Коли поруч постійно існує загроза обстрілів, пошкоджуються оселі, служать земляки, а питання безпеки залишається щоденним, довгострокові сфери розвитку відходять на другий план.
Показовим є коментар під опитуванням. Катя Приліпко написала: «Звичайно, що підтримка військовим». Ця коротка фраза фактично пояснює одну з головних особливостей результатів: для частини людей підтримка оборони — вже не окремий напрям бюджету, а природна відповідальність громади під час війни.
Опитування громадської думки від «Нового життя» — не соціологічне дослідження у строгому академічному розумінні й не може претендувати на репрезентативність усіх мешканців громади. Це зріз думок наших читачів і користувачів медіа, який дозволяє побачити суспільні настрої. Але навіть такий зріз дає владі важливу інформацію. Головний висновок цього опитування не в конкретних відсотках. Він у тому, що під час війни люди хочуть бачити у бюджеті не просто витрачені кошти, а зрозумілий результат — безпечнішу громаду, кращі дороги, підтриманих захисників і відновлені домівки. Саме за такими результатами мешканці й оцінюватимуть, наскільки ефективно громада розпоряджається кожною своєю бюджетною гривнею.
Ірина ВОРОНКІНА
«Цей матеріал створено в межах проєкту Інститутом масової інформації за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів. Зміст публікації не відображає офіційну позицію ІМІ та Королівства Нідерланди».
