В Україні вже декілька років діє електронна медична картка. Усі звернення пацієнта/пацієнтки лікар/лікарка фіксує в системі охорони здоров’я. Це надійно і зручно, як для лікарів, так і пацієнтів. Водночас у більшості українців є паперові аналоги, в яких дублюють «цифрову» інформацію. У багатьох близнюківців ці картки зберігаються у амбулаторіях. Про те, якими мають бути медкартки, ми дізнавалися у сімейної лікарки Близнюківської ЦРЛ Тетяни Огульцевої.
– Пані Тетяно, медичні картки мають бути електронні чи паперові. Який порядок збереження інформації про хвороби пацієнтів та пацієнток?
– Ми працюємо в електронній системі охорони здоров’я (ЄСОЗ) — це одна з вимог НСЗУ і МОЗ. Під час прийому лікар чи лікарка вносить дані про результати обстеження в базу. При чому, якщо ведеться електронна картка, то робити паперовий дублікат не обов’язково, але в нашій лікарні ми паралельно ведемо і паперові картки, бо воєнний стан та хакерські атаки, на жаль, ще мають місце в нашому житті. Мета впровадження електронних медичних карток (ЕМК) — це спрощення роботи лікарів з медичною документацією. ЕМК дозволяють формувати повноцінну та докладну історію хвороби за кілька хвилин, а решту прийому лікар може приділяти спілкуванню з пацієнтом. На відміну від паперових амбулаторних карт та історій хвороби, ЕМК зберігаються на хмарних сховищах, тому не вимагають носіїв пам’яті та можуть бути доступні кільком користувачам системи одночасно.
Поступова цифровізація медичної сфери дасть змогу сформувати єдиний простір медичних даних. Це, своєю чергою, принесе переваги як для пацієнтів, так і для медпрацівників. Зокрема, повна інформація про здоровʼя пацієнта зберігатиметься централізовано та захищено.
ЕМК надає лікарю швидкий доступ до всіх записів про пацієнтів зі стаціонарних або віддалених місць, аби надати більш скоординовану та ефективну медичну допомогу. Завдяки ЕМК лікарі менше часу витрачають на заповнення документів та обробку інформації.
– Який термін зберігання паперових карток у медичних закладах?
– Згідно з нормативними актами, якщо людина помирає, або за карткою не звертаються 5 років, то її переміщають у архів, а потім списують.
– Чи є крайній термін, до якого треба забрати картки?
– Ні, чіткої дати нема. До слова, всі дані, внесені в електронну картку пацієнта, можна переглянути і роздрукувати. У тому числі всі щеплення, які виписують для «форми 063», що необхідна для відвідування дитячого садочку, школи і різних заходів для дітей. А якщо людина має хронічні захворювання, то там вміщені всі дані.
– Через те, що перейшли на електронну форму картки, що робити з тими даними, які не були внесені в базу. Чи лікар зобов’язаний вписувати їх?
– Лікар при формуванні історії, прописує анамнез хвороби, а за необхідності вносить і висновки, які були приміром, 10 років тому. Але у кожному окремому випадку із кожним окремим пацієнтом/пацієнткою, запис може мати певну цінність і лікар може його внести. Це важливо, коли люди планують проходити МСЕК чи іншу комісію, і лікарю важливо показати динаміку хвороби, як вона розвивалася і прогресувала. У таких випадках, коли записи важливі, то сторінки сканують і прикріпляють у електронній картці. Але, наголошую, не всі записи потребують перенесення з паперу у електронний вигляд.
– Чи виникають труднощі із електронними медичними картками у лікарів?
– Історія ведення таких карток – це тема для окремого матеріалу. Багато наших пацієнтів роз’їхалися різними регіонами і навіть країнами. Але ми – сімейні лікарі -намагаємось комунікувати з ними, і не завжди пацієнти сприймають це адекватно. Шукають якісь підтексти, підводні течії, підозрюють, що лікар намагається неправомірно заробити і для цього шукає пацієнта. А все просто, лікар має раз на рік проконсультувати пацієнта/пацієнтку, дізнатися, як справи, чи є якісь скарги, нагадати про те, що треба пройти профілактичний огляд, Наші пацієнти/пацієнтки ще не зовсім обізнані у особливостях ведення електронної картки, а насправді це дуже зручний інструмент.
Електронна картка надзвичайно зручний інструмент, яка, як на мене, потребує додаткової інформаційної підтримки і роз’яснення.
– Хто має проводити цю інформаційну кампанію, окрім ЗМІ?
– Кожен медик чи медикиня на своєму рівні. Молодим людям простіше це зрозуміти, а ось людям похилого віку дещо складніше, бо цю інформацію треба донести і їм, і їхнім родичам. Старшим людям важче сприйняти, що рецепт чи призначення — це не написаний від руки папірчик з печатками.
– Хто має доступ до усіх медичних даних?
– Кожен заклад має свою інформаційну систему збереження інформації. Я, як пацієнтка, маю свій додаток у мединій системі, у якому бачу всі свої прийоми у лікаря, щеплення, процедури, які проходила, рецепти, лікарняні тощо.
– Чи може лікар через цей додаток спілкуватися з пацієнтом?
– Може, але у нас є низка зауважень, про які ми повідомляємо розробникам і листами і при зустрічах. І вони багато в чому прислухалися до наших прохань і зробили, але це не настільки зручно, як би мені хотілося.
– Чи є можливість нагадування про щеплення?
– Так, і ми це робимо. Також я б хотіла мати можливість через систему нагадувати і пацієнтам про необхідність раз у рік проходити профілактичні огляди. Зараз сімейний лікар, терапевт раз у рік має зв’язатися зі своїм пацієнтом, щоб дізнатися про стан здоров’я чи є якісь зміни, чи вживає якісь ліки, чи потрібне коригування прийому медичних препаратів. Знаю від своїх колег, що не всі пацієнти сприймають це нормально. Хоча у нас є і випадки гарної комунікації, коли люди дякують за увагу. Профілактика хвороб, щеплення – це важливо і про це треба нагадувати систематично.
До відома: Електронна медична картка – це історія звернень та захворювань пацієнта, яка зберігається не на папері, а в електронній системі охорони здоров’я. Доступ до електронної медичної картки пацієнта має його сімейний або лікуючий лікар. При цьому, всю інформацію про пацієнта бачить лише його сімейний лікар, а необхідну для призначення лікування – лікуючий лікар.
Це означає, що коли пацієнт приходить на консультацію, наприклад, до невролога за е-направленням, то цей лікар бачить тільки загальну електронну анкету пацієнта. А також електронний запис сімейного лікаря, з яким він скерував пацієнта до вузького фахівця. У разі повторного звернення саме до цього невролога, лікар побачить свої попередні записи. Записи інших лікарів, невролога чи будь-якого іншого, не побачить.
Але може бути так, що лікарю-неврологу потрібна для постановки діагнозу чи призначення лікування історія звернень пацієнта до алерголога. В такому разі він запитає у пацієнта дозвіл на доступ до конкретних даних. Пацієнт отримує на телефон смс з кодом. Тільки назвавши цей код лікареві, пацієнт підтвердить дозвіл відкрити додаткові дані.
А доступ до чутливих медичних даних пацієнта (РПП, СНІД, ВІЛ тощо) не має жоден лікар, навіть сімейний. Право на їх перегляд можна отримати виключно за спеціальною процедурою.
Наразі пацієнти вже мають доступ до власної медичної картки в електронній системі, але для цього варто зареєструватися та відкрити власний електронний кабінет пацієнта.
За необхідності лікар зможе роздрукувати консультаційний висновок, де міститиметься причина звернення, діагноз, призначення лікування або направлення на додаткове обстеження.
Оксана Грач
