Кінець року традиційно спонукає до підбиття підсумків. 2025-й був непростим, позначеним війною, втратами й випробуваннями.
Та попри все життя не зупиняється. Його найпереконливішим свідченням залишаються нові народження — маленькі українці, які з’являються на світ навіть у найважчі часи.
Від початку повномасштабного вторгнення російських військв Україну у акушерському відділенні Лозівського ТМО народилося 1658 дітей: 852 хлопчики та 806 дівчаток.
Лише за період з 8 по 15 грудня світ побачили п’ятеро немовлят — четверо хлопчиків та одна дівчинка.
Ці цифри – не просто статистика, а доказ того, що майбутнє в України є.
Про демографічну ситуацію в нашій громаді розповідає головна спеціалістка відділу ЦНАП Близнюківської селищної ради Яна Закорко: «Ми спостерігаємо зменшення кількості реєстрацій дітей та шлюбів, але ця цифра далеко не критична. Так, протягом 2025 року на весільний рушник стали 69 пар, а народження ми зареєстрували у 45 сім’ях».
За словами фахівчині, навіть у воєнний час люди створюють родини й наважуються на батьківство. Цікавою є й тенденція у виборі імен для новонароджених. «У нас побільшало Софій, Аліс, Марій, Єлизавет, Анн, Ксеній та Вікторій. Є Аглая, Соломія, Ніколь, Амєлія. Серед хлопчиків частіше реєструють імена Олександр, Роман, Тимофій, Макар. Також є Захар, Ельдар, Єгор, В’ячеслав, Данило», – додає Яна Закорко.
Народження дитини — це завжди надія. Надія для родини, для громади, для всієї країни. І поки в Україні лунає дитячий плач у пологових залах, можна бути впевненими: рік закінчується, але життя триває.
Ірина ВОРОНКІНА