Ще одна страшна втрата на рахунку кривавої війни, що триває в сусідніх з нашим районом областях. 12 серпня Близнюківщина прощалася з героєм-захисником, жителем села Лукашівка Олегом Олександровичем Чепеленком, який загинув під час виконання бойового завдання в зоні АТО на Луганщині.
Олег Олександрович народився 29 травня 1987 року в селі Лукашівка. Зростав розумним і допитливим хлопчиком. У вересні 1993 року маленький Олег пішов до першого класу Лукашівської загальноосвітньої школи. Він був старанним і добросовісним учнем, умів дружити, завжди готовий прийти на допомогу іншим. В 2004 році після закінчення школи юнак став студентом Слов’янського державного педагогічного університету. У 2009 році закінчив вуз і отримав диплом магістра з відзнакою за спеціальністю «Педагогіка і методика середньої освіти. Трудове навчання та інформатика». З цього часу Олег Олександрович розпочав свою педагогічну діяльність в стінах рідної Лукашівської школи. Його радо зустріли всі педагоги та учні, оскільки він був не тільки професійним спеціалістом, а й щирою та доброю людиною, всім, хто до нього звертався, ніколи не відмовляв у допомозі.
Учителя дуже любили діти. Вони бачили в ньому не тільки педагога, а й старшого товариша, друга, часто зверталися за порадами. Серед колег Олег Чепеленко користувався авторитетом, був чесним і порядним, мав власну думку і міг її відстояти, а ще відрізнявся особливим патріотизмом. Події воєнного характеру, що відбуваються в нашій країні, не залишили його байдужим. Отримавши повістку з військкомату, наш земляк не задумуючись пішов захищати Батьківщину.
Чоловік змінив костюм і краватку на військову форму. Олег був призваний під час 3-ї хвилі мобілізації. Служив старшим солдатом, снайпером, а в роті ще й виконував обов’язки «писаря».
За інформацією «IT Sector», «Хакер» (це позивний героя) служив в районі с.Трьохізбенка, в зоні АТО перебував з осені 2014-го. Кілька днів тому при виконанні бойового завдання його група в результаті зіткнення потрапила в полон. При переміщенні в розташування ворога Олег прийняв рішення підірвати себе на мінному полі. У «Хакера» був вибір – просто здатися в полон або ж «піти на міни» забравши з собою ворога, що він і зробив… Разом з Олегом також загинув прапорщик з 8-ї роти 92-й ОМБр, а в полон потрапив військовослужбовець 8-ї роти.
«Олег був молодий, життєрадісний чоловік – він один в родині. Горе матері не зрозуміти нікому, та тепер у неї буде ціла рота названих синів. Ми їдемо до Близнюківського району для того, щоб вшанувати і увічнити пам’ять свого побратима», – говорить старший сержант Ракич, командир відділення 1-го взводу роти снайперів. Про Олега дуже тепло згадують всі, починаючи від рядових солдатів і закінчуючи заступником командира роти Олександром Лапатюком, який сказав: «…такий Олежка є у нас: добрий, інтелігентний, коли треба – злий. Настільки правильний, що, здавалося, таких людей не буває». Командир роти снайперів, старший лейтенант Сафонов розповідає, що Олег був його першим помічником і в роботі з документацією, і в підготовці до занять. «Він був вихованим, добрим, привітним, розумним хлопцем та ще поміркованою і талановитою людиною. На службі Олег завжди вирізнявся ентузіазмом, не боявся йти на ризик… «Хакер» був прикладом для всіх».
За рік війни, що випала на його долю, Олег Олександрович Чепеленко прожив ціле життя, знайшов нових друзів, здобув досвід. До закінчення служби залишалося декілька днів, його чекали вдома, чекали у школі, він будував плани на майбутнє мирне життя… Близнюківщина плаче і стоїть на колінах перед гробом вірного сина України. Герою слава, низький уклін-матері!
В Одесі 13 жовтня вручали волонтерський орден «Народний герой України». Ця нагорода – особлива, її започаткували волонтери. Героїв обирають українці, а сам орден виготовляють з дорогоцінного металу, який здають громадяни. 25 захисників Вітчизни і борців за свободу отримали в Одесі відзнаку. За кожною нагородою стоїть надзвичайна історія героїзму, сили духу, витривалості та мужності. Серед нагороджених – кіборги з Донецького аеропорту, герої боїв під Дебальцевим, Савур-могилою, Пєсками, горою Карачун, журналісти, а також Мустафа Джемілєв – голова Меджліса кримсько-татарського народу 1991-2013 рр. Чотири ордени знайшли своїх героїв уже посмертно.
Одним із них став наш земляк. «28-річний Олег Чепеленко був вчителем, а вчителі мають навчати дітей, а не воювати зі зброєю в руках. Вибачте, що не вберегли Вашого сина», – звернулася волонтер Віолетта Кіртока до матері загиблого снайпера 92-ї окремої механізованої бригади Любові Чепеленко. Вона з Харківщини приїхала за нагородою сина. Нагадаємо, снайпер Олег Чепеленко за позивним «Хакер» у серпні потрапив у полон до терористів і, коли його вели у розташування противників, підірвав на розтяжці себе та бойовиків, які його схопили. Вічна пам’ять герою! Низький уклін його матері!
