Четвер, 28 Березня, 2024
Головна > ГАЗЕТА > Чорнобильська трагедія. Пам’ятаємо!

Чорнобильська трагедія. Пам’ятаємо!

Самовіддана праця ліквідаторів, зокрема, близнюківців, не раз відзначалась керівництвом по боротьбі з наслідками аварії на ЧАЕС, командирами військових підрозділів. Про це писали газети, розповідали по радіо та телебаченню. Численні листи-подяки за сумлінну працю ліквідаторів надходили на адресу керівників господарств і організацій, підприємств та установ. Багато мешканців району повернулися додому з похвальними листами командування військових частин, з державними подяками, а Микола Шевчук із Близнюків був удостоєний честі сфотографуватися на тлі Червоного прапора своєї частини. У Чорнобилі не було фронту, хоча солдатами виявилися всі, хто знаходився в зоні відчуження: пожежник чи міліціонер, медик чи зв’язківець, будівельник чи водій, вчений чи дозиметрист. Всі разом та кожен окремо виконували свій обов’язок.
За 35 років Близнюківська земля стала останнім притулком для багатьох громадян, постраждалих від чорнобильського атома. Скорботний перелік не завершено. Хто буде наступний? Хто втратить свого рідного: батька чи матір, брата чи сестру, сина чи доньку? Так хочеться зупинити час, щоб цей список не зростав, щоб відгуки атомної катастрофи не залишали дітей сиротами, щоб народжувалися тільки здорові діти.
Слід зазначити, що підтримка здоров’я ліквідаторів та потерпілих завжди в пріоритеті як у місцевої, так і обласної влади. За потребичорнобильці Близнюківщини тісніше згуртовують свої ряди, відстоюючи свої права на рівні держави, області, району. Вони б’ють у дзвони, щоб людство не втратило пильності, аби не допустити нової біди.
Багато з постраждалих, особливо ліквідаторів, стали інвалідами. Дехто не витримав психологічного перевантаження, – це разюче вплинуло на їхню поведінку та життя. Але значна частина продовжує працювати по мірі своїх сил та здоров’я. І це зрозуміло. Здебільшого ліквідатори – люди великого морального духу та обов’язку. Відзначилися на ліквідації наслідків аварії мешканці селища Близнюки Олександр Романович Диняк, Олександр Анатолійович Бондаренко та Ольга Вікторівна Степанець, Володимир Михайлович Артюшенко та Михайло Володимирович Петрусевич з села Садове.
З дня катастрофи на ЧАЕС минуло 35 років. Для історії – це мить, крихітний період, а для людини – величезний і значний проміжок часу. Ціною свого здоров’я та життя ліквідатори наслідків аварії відвернули біду від мешканців Земної кулі. Вони здебільшого не знали, що їх чекає. Але, ризикуючи собою, не думали про це, а тим більше про те, що йдуть на подвиг. Чорнобильці заслужили повагу і турботу як переможці.
Все далі і далі відходять від нас події тих страшних хвилин, як відходять у вічність рік за роком герої невидимого фронту. Але ми повинні пам’ятати про них, це наш найперший обов’язок.
На одній із центральних вулиць Близнюків встановлений Пам’ятний знак землякам-чорнобильцям. На чорному граніті викарбовано дзвони. Це дзвони пам’яті, скорботи та застереження.
Чорнобиль.
Книга пам’яті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *