Однією із найбільш заселених вулиць селища є та, що носить ім’я Віри Складнєвої. Саме тут поряд розташувалися дво, чотири, п’ятиповерхові багатоквартирні будинки та, потопаючі у зелені садків, приватні домоволодіння. Красиві дворики, облаштовані дитячі майданчики, центральний стадіон, ветеринарна аптека. А ще недалеко адмінбудівлі та будинок культури, лікарня та аптеки, ліцей та автовокзал, залізнична станція та ринок, магазини та кіоски тощо, тобто, майже центр.
Ми вирішили поспілкуватися з п’ятьма різновіковими жителями цієї славної вулиці, щоб дізнатися, які проблеми їх турбують.
Григорій Федорович ОЛЕЩЕНКО
Наша вулиця пишна та гарна. Перша її назва була Ветеринарська, а зараз носить ім’я підпільниці Віри Складнєвої. Мій будинок крайній на цій вулиці, то ми тут бачимо і знаємо все (посміхається). Ми з дружиною цю вулицю рідною називаємо, бо все життя тут пройшло, діти виросли. Чудово, що недалеко розташовані і стадіон, і до школи пішки ходити можна, та й лікарня недалеко, але дорога вщент розбита, а тротуари вже позаростали, бо побудовані у 60-х роках. Саме тоді у селищі було споруджено нові житлові будинки, баню, перукарню, новий готель, почали розсаджувати парки, клумби, заасфальтували 18 км тротуарів. Ось, мабуть, з того часу тротуари біля приватного сектору вулиці не оновлювалися. Серед проблем я б назвав і відсутність дорожнього знаку «Обмеження швидкості», бо на автомобілях просто літають. До слова, зараз погана дорога нам, жителям, і допомагає, доводиться автомобілістам знижувати швидкість. А ще води в колодязях немає, то добре б централізоване водопостачання зробити.
Ніна Миколаївна КЛИМЕНКО
Жителі багатоквартирних будинків зараз почали активніше стежити за порядком біля під’їздів і всередині. Майже біля кожного під’їзду розбито клумби. Завдяки роботі КП «Комунальник» та створеними, мабуть, першими в Україні об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, на нашій вулиці майже немає сміття. Люди теж помітно згуртувалися. Я, навіть, помітила, що й на похорон все більше сусідів приходить з живими квітами. Інфраструктура тут чудова – все поруч, зручно і молодим сім’ям, бо стадіон поруч, школа, і пенсіонерам – бо аптеки та лікарня теж недалеко. Однак, дитячого садка тут немає, хоч і побудований вже три роки тому та ніяк не задзвенить там дитячий сміх, щось все не ладиться із його відкриттям.
Добре, що почали багатоквартирки утеплювати і в цьому селищна рада дуже нам допомагає, та якось в цьому році затихла ця робота. Можливо, пов’язано це із карантинними обмеженнями. Серед поганого назву стан доріг, ну дуже розбиті під’їзні шляхи до будинків та й до комбікормового заводу, куди вантажівки курсують, теж ями та вибоїни.
Хочу ще й за комунікації сказати. У нас всі квартири вже давно переведені на індивідуальне опалення і це чудово, але труби, які проходять вулицею, неестетичні, їх треба облагородити, пофарбувати.
Також наголошу на питанні великої кількості порожніх квартир. Це проблема для сусідів, бо вони не опалюються, часто там тече дах чи вікна, то страждають ті, хто живе поруч. Бажано, щоб і на цю проблему звернули увагу.
Ой, мало не забула. На вулиці Віри Складнєвої кафе є «Калинка», а недалеко від нього комунальники розташували місце під збір сміття. З одного боку, це добре, а з іншого – страждають люди, які живуть поруч, бо є недбайливі господарі, які кидають сміття не в баки, а складують біля них.
В цілому, вулиця Віри Складнєвої одна з найкращих у Близнюках, але треба б виправити ті недоліки, про які я говорила, адже це не тільки моя особиста думка, а й тих людей, хто звертався до мене як голови ради ветеранів.
Олександр Олександрович ВОРОНКІН
Ми купували квартиру спеціально на вулиці Віри Складнєвої, бо тут чудова інфраструктура. Маємо двох синів і нам важливо, щоб поруч були ігрові майданчики. В цьому плані наша вулиця, напевно, в найбільш виграшному стані, бо майже в кожному дворі є гойдалки, гірки тощо. Крім того, зовсім поруч стадіон, де функціонує дитяча спортивна школа та є все необхідне для здорового способу життя і фізичного розвитку дітей та й дорослих. Поряд ліцей, лікарня, аптеки, ринок, вокзал. Ось з дитячим садочком складніше, бо до закладів дошкільної освіти доводилося водити дітей через залізницю. Чотири роки чекали ми відкриття нового дитсадка, що розташований поряд, та так і не дочекалися – вже й менший син цьогоріч іде до школи.
Наша вулиця доволі довга, на ній розташовані як багатоквартирні будинки, так і приватні. То й автодорожнє полотно різне: деінде нормально, а деінде зовсім погано. Наприклад, роз’їзд до комбікормового заводу та під’їзні шляхи до будинків потребують капітального ремонту.
Для нашої громади в цілому болючою проблемою є якісна вода, але місцеві підприємці пропонують її по доступних цінах. Інколи виникають проблеми з подачею води в багатоквартирні будинки, оскільки виходять з ладу водозабірні свердловини, однак комунальники якнайшвидше намагаються повернути подачу.
Щодо комунікацій, то на нашій вулиці вони змішаного типу, багато де встановлено нові пластикові труби каналізації та водогону. В принципі, нормально. Та й місцева влада дбає про жителів: на проведення робіт з утеплення будинків, ремонт дахів матеріали надає селищна рада, а вартість робіт оплачуємо вже ми – члени ОСББ, які вже давно створено в кожному багатоквартирному будинку селища. На жаль, є проблема з будівництвом індивідуальних гаражів: дуже дорого коштує технічна документація на будівництво, але все ж, це не питання до місцевої влади.
Варто додати, що місцевим комунальним підприємством організовано вивіз сміття з нашої вулиці, облаштовано й місце для його винесення, але не було б зайвим облагородити та вимостити плиткою доріжку, що веде до сміттєвих баків.
Наостанок хотів би наголосити ще на одній проблемі: біля будівлі Укрпошти немає облаштованої автостоянки, то місце, де зупиняються автомобілі відвідувачів цього закладу, в негоду перетворюється в суцільну калюжу.
Олена Володимирівна МУХІНА
Я дуже давно живу на вулиці Віри Складнєвої і люблю її. До об’єктів соціальної сфери недалеко, налагоджено вивіз сміття. Все б добре, але наш будинок розташовано, як мені сказали, в промзоні – біля діючого комбікормового заводу, що спричиняє певні незручності. Біля нас страшне перехрестя, де постійно збивають кішок та собак, тротуар в поганому стані, то дітям до школи зовсім небезпечно ходити, адже дорожніх знаків не вистачає. Навіть, знаку що починається населений пункт, немає. Та найбільша проблема – це необлаштований стік води загального користування. Так розташований наш будинок, що саме між нашим домоволодінням та сусіднім він проходить і підмиває дорогу. До всього, часто засмічується і мені доводиться його чистити. Як голова вуличного комітету неодноразово я зверталася з цією проблемою до місцевої влади, та результату немає. Одного разу виїжджали до нас працівники дорожньої служби, витягнули плити і … зробили ще гірше. То, користуючись нагодою, ще раз нагадую про це невирішене питання, яке нам дуже дошкуляє.
Лілія Вікторівна БОНДАР
Я виросла і зараз живу на вулиці Віри Складнєвої, спочатку у квартирі з батьками, а зараз маю власний будинок. Я обожнюю цю вулицю, вона – це моє життя, це приємні і болючі спогади, мрії та сподівання. Здається, що знаю тут всі доріжки, всі двори та ще й безліч людей. Чудово, що ця вулиця центральна і можна сказати – об’єднує в собі все, що необхідно для комфортного життя її мешканців. Я займаюся спортом, то мені ще й зручно бігати, адже окрім стадіону, до якого рукою подати, крайні будинки вулиці виходять в степ. Серед проблем назвала б відсутність централізованого водопостачання, адже в колодязях води залишилося дуже мало. А в іншому особисто мене все задовольняє. Я завжди хотіла жити тільки на цій вулиці та лише в цьому районі.
Від редакції: ми дякуємо нашим співрозмовникам і багатьом жителям славної вулиці Віри Складнєвої, які відгукнулися та написали в соціальних мережах про сьогодення вулиці, де вони живуть.
Далі буде.