П’ятниця, 29 Березня, 2024
Головна > НОВИНИ > ГРОМАДА > Воля сильніша за тіло

Воля сильніша за тіло

Наш земляк Віктор Дикий є учасником національних спортивних змагань «Ігри нескорених» (міжнародні змагання для військовослужбовців та ветеранів, які зазнали травм під час виконання службового обов’язку) та щороку виборює призові місця.

ДИТИНСТВО

У 1979 році в родині Диких Миколи та Валентини в селі Степовому Близнюківського району народився хлопчик Віктор. Він ріс слухняним та розумним на радість батькам, але щасливе дитинство закінчилося, коли від тяжкої хвороби у 1986 році померла мама Валя, а беззахисний першокласник залишився з татом.

Чотири роки без маминої любові видалися нелегкими, але так вже склалася доля, що материнське тепло хлопчик отримав від Лідії Захарівни Іщенко з Садового – мами трьох дітей. У 1990 році Микола та Лідія вже виховували чотирьох дітей. Герой нашої розповіді почав навчатися у Садовській школі і завдяки легкому та доброму характеру швидко влився в колектив однолітків. Фізично розвинений хлопець з дитинства був закоханий у футбол та хокей, то його із задоволенням брали до команд з цих видів спорту.

ДОРОСЛЕ ЖИТТЯ

Після закінченні школи Віктор вступив до Слов’янського авіаційно-технічного училища, але через деякий час його призвали на строкову службу. Вже після армії юнак закінчив Слов’янський технікум залізничного транспорту, одружився, став татком, бо в молодій родині народилися Максим та Денис. Віктор Миколайович працював диспетчером на залізниці у м.Лиман Донецької області і одночасно навчався в Харківському Українському державному університеті залізничного транспорту. Так би і котилося життя своїм протореним шляхом, якби не страшні події 2014 року, які сколихнули всю Україну.

СЛУЖУ НАРОДУ УКРАЇНИ!

Як справжній патріот, небайдужа, чесна людина – Віктор Дикий не міг відсиджуватися вдома, коли ворог захопив частину рідної держави. Після невдалих спроб стати на захист Батьківщини через військкомат, Віктор покинув роботу і пішов служити добровольцем в батальйон «Артемівськ». У лютому 2015 року під час виходу з оточеного Дебальцево наш земляк отримав поранення, лікувався в госпіталі і ще довго не міг налаштуватися на мирне життя. Повернутися до повсякдення змусило народження донечки Вікторії.

СПОРТ – ЦЕ ЖИТТЯ

Спокійне життя не для Віктора Дикого. То, приїжджаючи у Садове провідати батьків, він завжди бере активну участь у змаганнях з футболу та хокею, не відмовляється від участі в різноманітних турнірах районного рівня, відстоюючи честь малої батьківщини. А також активно щороку змагається за перемогу в «Іграх нескорених». Слід зазначити, що в цих змаганнях наш земляк показує дуже високі результати. 

За інформацією Міністерства у справах ветеранів України, 30 грудня 2020 року на Донеччині нагородили найкращих спортсменів та тренерів області з різних видів спорту, серед яких особливо відзначили  переможця «Ігор Нескорених 2:0» ветерана АТО/ООС Віктора Дикого, який отримав подяку та сертифікат від Донецької ОДА.

Перші онлайн ( через пандемію коронавірусу) мультиспортивні змагання «Ігри Нескорених 2.0» стартували в Україні у листопаді. Шістдесят ветеранів з 15 областей України долучилися до змагань з шести видів спорту: плавання, легкої атлетики, стрільби з луку, велоспорту, веслування та паверліфтингу. Проведення ветеранських онлайн змагань стало кроком вперед в розбудові системи реабілітації та відкрило широкі можливості щодо залучення до спорту ветеранів з різних куточків України.

На перших онлайн-змаганнях для ветеранів Віктор Дикий виборов найвищі нагороди – дві золоті медалі у забігу на 400 метрів і півтора кілометра та друге місце – за дистанцію у 100 метрів. «Реабілітація ветеранів через спорт — найдієвіша. Вона повертає їх до звичайного життя, підвищує самооцінку, дає інший погляд на життя. Часто ветерани стверджують, що захоплюються спортом настільки, що досягають значно більших результатів, ніж мали до поранення. І медалі Віктора – яскравий тому приклад, адже його результати в Іграх – покращуються з кожним роком. Для успішної реабілітації учасникам бойових дій потрібна «висока мета», а спорт — саме та сфера, де можна ставити конкретні цілі і досягати їх», – зазначила начальник Донецького відділу Мінветеранів Анна Адам.

СЬОГОДЕННЯ

Сьогодні герой цієї розповіді працює енергодиспетчером на Лиманській дистанції електропостачання Донецької залізниці. Він очолює громадську організацію «Спілка воїнів АТО та десантників Лиманщини» і щоденно вдосконалює свою фізичну форму, готуючись вже до наступних «Ігор нескорених», в яких мріє вибороти перемогу. Адже інакше і бути не може!

Ірина ВОРОНКІНА

Фото: офіційні сайти Лиманської міської ради
та Управління фізкультури та спорту Донецької обласної державної адміністрації.

Один коментар до “Воля сильніша за тіло

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *