“Ти три дні був моїм законним чоловіком.
І цілу вічність ти – моє кохання.
Мій рідний, мій турботливий, мій мужній…
Ти був і є найкращий.
Мені лишилося твоє прізвище, твоя любляча родина і спогади про щасливий час разом.
Ти був таким хоробрим і позитивним, ти був сталевим і справжнім сином своєї країни. Прикордонником і в цей важкий час – азовцем у великій родині “Азовсталі”, завжди вірний своїм побратимам і боротьбі за Україну.
Ти писав вірші, ти цікавився всім, ти любив подорожі і ніколи не сидіти на місці. Кожен день з тобою був яскравим.
Ти так любив людей і був завжди відкритим та позитивним!
Ти втілював мої і свої мрії. Ти сприймав мене такою, як я є і дуже любив. І я тебе любила і люблю.
Я не можу цього зрозуміти і прийняти.
В останню зустріч ти просив мене вибратися, а я просила тебе вижити.
Та звідси вибралася твоя душа, а я все ще жива і тут…
І маю ще якось боротися.
Кохаю всім серцем, мій Андрій – мій Борода.
Слава моєму Герою!”
