Бери перо, диктую знов:
Листок – земля, чорнило – кров
Бомба – то крапка, граната – то кома,
питання знак – дзвінок додому
Три крапки – це «звістки нема від брата»
Знак оклику – постріл, наступ – цитата,
Ротація вкотре – абзац новий,
І заголовок – «Тату, вертайся живий»
Всі знаки у реченнях ставить війна
«Освічена» кажеш? Жорстока вона!
Ми – люди, що буквами склались у мову,
А мова – то зброя. Ми пишемо знову
свій твір, що напам’ять, хоч раз прочитали
В книжках, що сусіди віками топтали,
Палили і грілись до сьомого поту
Сп‘янілі нащадки нЕдонароду
Примарні прихильники сірих тиранів
У рабстві зализують все нові рани
Ілюзія правди, ілюзія цілі
Рятується дехто мотузкою в милі
й тікає з країни, де сина на «Ладу»
Свідомо обмінюють батько і мати
І плачуться, бо той не встиг передати
Украдене щастя з вкраїнської хати
Листок – земля, чорнило – кров…
Бери перо, диктую знов:
У кожній книзі мого народу
Спочатку було слово…
⁃ Яке?
⁃ Свобода
Авторка: Катя Бльостка
До відома:
Катя Бльостка популярна українська письменниця, що проживає в США. А ще Катя мама чотирьох хлопців, яка відверто розповідає у своєму блозі про багатодітне материнство.