П’ятниця, 27 Січня, 2023
Головна > ВІЙНА > ЗАЛИШАЙСЯ ЖИВИМ > Перевозили «гуманітарку» човнами: життя Зміївської громади під час війни

Перевозили «гуманітарку» човнами: життя Зміївської громади під час війни

Повномасштабне російське вторгнення докорінно змінило плани всіх громад на 2022 рік. З перших днів, як війна прийшла на територію Харківщини, завданням Зміївської громади було зберегти роботу критичної інфраструктури, забезпечити місцевих жителів найнеобхіднішим та надати базові послуги.

Пережили кілька ракетних обстрілів

За час повномасштабного вторгнення територія Зміївської громади декілька разів була під ракетними обстрілами. Руйнувань зазнали заклади освіти, охорони здоров’я, комунальні підприємства, сільгосппідприємства та приватні домоволодіння. На щастя, постраждалих не було.

Найбільш небезпечний обстріл Зміївщини відбувся 7 вересня. Близько першої години ночі окупанти завдали ракетного удару поблизу медичної установи у місті Зміїв, і вже близько четвертої ранку на територію міста прилетіла ще одна ракета, однак не вибухнула. Тоді було пошкоджено багато комунального майна, а також три будинки місцевих жителів. Серед пошкоджень були зафіксовані розбиті вікна та дахи у будівлях.

Також унаслідок вибуху вилетіли шибки в котельні, яка розташована поруч з лікарнею. Там не залишилося жодного вцілілого вікна.

– Котельня працювала і працює повним ходом, оскільки обладнання не було пошкоджене. Тому ми повністю забезпечуємо теплом населення мікрорайону і лікарню, – каже міський голова Змієва Павло Голодніков.

Роботи з відновлення лікарні розпочалися 26 жовтня. 4 листопада будівлю повністю відновили. Усього вибуховою хвилею було пошкоджено 50 вікон. Крім вибитих шибок, лікарня не зазнала жодних пошкоджень.

За три тижні до цього обстрілу російськими ракетами було пошкоджено сільськогосподарське підприємство й дорожнє полотно, яке було прокладене до нього.

– Завдяки підтримці обласної військової адміністрації, коштом міського бюджету після виконання певних процедур, оформлення документів нам оперативно вдалося замінити вікна, полагодити дахи, тобто ліквідувати всі наслідки, – зазначає Павло Голодніков.

Фото: Андрій Марієнко, УНІАН

Хліб на вагу золота

Одним з головних завдань, особливо в перші дні вторгнення, як говорить міський голова Змієва, було забезпечення харчовими продуктами місцевих жителів. Адже навіть хліб був відсутній, бо мережа торговельних точок, які його поставляли, була повністю закрита: запасів борошна не залишилося.

Понад 10 пекарень не змогли доставляти свою продукцію у магазини Зміївської громади, тому розв’язання проблеми забезпечення хлібом лягло на плечі двох місцевих підприємств – пекарні Олени Гомон та кондитерського цеху Щолокових. Спільними з міською радою зусиллями вони змогли знайти постачальників борошна та дріжджів у місті Первомайський і додаткові форми для випікання у Дніпрі, а також транспорт, щоб створити безперебійне виготовлення хлібобулочної продукції.

– Наш хліб доставляли навіть до сусідньої Слобожанської громади та дітям-сиротам у санаторій «Ялинка». І не помилюсь, якщо скажу, що хліб у ті дні був дійсно на вагу золота, – зазначає міський голова Змієва.

Також з перших днів березня запрацював гуманітарний штаб при Зміївській міській раді, керівника якого було призначено Чугуївською районною військовою адміністрацією. Міська влада надала приміщення для штабу, і вони спільно з волонтерами почали шукати благодійні фонди та організації, які могли б допомогти громаді

Щоб справедливо розподіляти гуманітарну допомогу, разом з волонтерами, старостами, працівниками соціальних служб була створена відповідна комісія. Здебільшого рішення про розподіл залежить від наявної кількості. Спершу «гуманітарку» видавали особливо вразливим категоріям населення: одиноким, багатодітним родинам, особам з інвалідністю. Свого часу Зміївська громада отримала значну кількість продуктів харчування за сприяння Харківської обласної військової адміністрації. Це борошно, рис, цукор, олія тощо. Такі набори мали змогу отримати практично всі мешканці громади. За словами Зміївського голови, допомогу передавали і мешканцям сусідніх населених пунктів, які були постійно під обстрілами.

Першочергово гуманітарну допомогу намагалися доставляти у віддалені населені пункти. Також це стосувалося села Задінецьке, яке розташоване за декілька кілометрів від Змієва, однак з перших днів повномасштабного вторгнення воно було відрізаним від центру громади, що унеможливлювало доставку їжі туди взагалі. Так стало через те, що військові прибрали пішохідний міст, який був чи не єдиним шляхом із села до Змієва. Це було зроблено для безпеки, аби ворожі диверсійно-розвідувальні групи не могли перетнути річку Сіверський Донець у цьому місці.

Для сполучення із селом через річку була організована робота переправи на човнах. Займався човновим сполученням місцевий приватний підприємець Артем Аверін. Перевізниками були місцеві жителі, які жили поблизу річки. До 18 людей працювали в чотири зміни по три-чотири особи.

– Я збирав людей, своїх знайомих, складав графік роботи. Інколи також долучався до перевезень, коли хтось не міг вийти на свою зміну, – розповідає Артем Аверін.

Човнове сполучення працювало безкоштовно щодня з 7:00 до 17:00, але пасажири все одно залишали хоч якісь гроші на знак подяки. Цими ж човнами перевозили не тільки людей. На інший берег річки майже кожен день доставляли хліб, борошно та інші харчові продукти.

Міжнародна допомога

З початку повномасштабного російського вторгнення Зміївська громада співпрацює з десятками благодійних фондів та громадських організацій. Так, у квітні до громади надійшов гуманітарний вантаж з дитячим харчуванням та засобами гігієни від чеської громадської організації SOKOLOVE і громади міста Влчнов Злінського краю. Це стало можливим завдяки тому, що Зміївську громаду та Чеську Республіку поєднує багаторічна дружба, яка зародилася у березні 1943 року в селі Соколове, за яке героїчно билися військові першого чехословацького окремого піхотного батальйону.

Разом з «гуманітаркою» від чехів ліки до Змієва надіслав ХАБ «Вокзал», а Червоний Хрест передав набори для молодих мам. Уся отримана гуманітарна допомога розподілялася між вразливими верствами населення.

Великий гуманітарний вантаж Міжнародний комітет Червоного Хреста доставив до Зміївщини в травні. Це була велика вантажівка з 1000 продуктовими наборами та 1000 засобами гігієни. Продуктовий пакунок і гігієнічний набір розраховані на місяць проживання для однієї людини.

Допомога від Червоного Хреста надійшла до громади вчасно, оскільки у той час видача продуктових наборів «Пакунок кожному громадянину» була тимчасово призупинена.

– Ми написали листа Міжнародному комітету Червоного Хреста. Велика подяка за те, що швидко відреагували і привезли до нас цінний гуманітарний вантаж, – зазначає Павло Голодніков.

Гуманітарну допомогу від Червоного Хреста отримали багатодітні родини і родини вимушених переселенців, в яких виховується три і більше дітей.

У червні до Змієва завітали представники гуманітарної місії «Проліска», щоб надати допомогу внутрішньо переміщеним особам, які проживають у комунальних закладах міста. Вони доставили комплекти постільної білизни, матраци та ковдри від Управління верховного комісара ООН у справах біженців.

У грудні Зміївщина отримала у вигляді допомоги від ООН 32 генератори потужністю від 3 до 12 кіловатів. За словами очільника Зміївської громади, отримані агрегати розподілили між організаціями та установами міста за принципом актуальності. Зокрема, у відділах державних структур, прокуратурі, міській раді, дев’яти старостатах та більшості пунктів обігріву.

Наприкінці 2022 року благодійний фонд «We Help Ukrainians» безкоштовно передав місту Зміїв генератор на 200 кіловатів, що має забезпечити повну роботу Зміївської центральної районної лікарні.

– На жаль, навіть ураховуючи те, що нам вдалося забезпечити громаду потужними генераторами, ми не зможемо підтримувати цілодобову їх роботу. У разі довготривалої відсутності електропостачання робота одного лише генератора потужністю 200 кіловатів буде коштувати на місяць близько мільйона гривень. Тож у випадках аварійних довготривалих відключень електроенергії ми розробили погодинний графік запуску генераторів, – зауважує очільник громади.

«Війну ми переживаємо кожен по-своєму»

Ще одним викликом для Зміївської громади під час повномасштабного російського вторгнення став прийом внутрішньо переміщених осіб. До 24 лютого в громаді проживало близько 42 тисяч осіб, і за 2022 рік Зміївщина прийняла 22 640 переселенців, з них 12 599 призначено допомогу на проживання. Найбільша кількість переселенців з інших громад Харківської, а також Донецької та Луганської областей.

– Одного разу в центрі міста зупинилась машина, з неї вийшла жінка, яка чи то плакала, чи сміялась – у неї була істерика. З’ясувалося, що вони нарешті вирвались з окупованої Балаклії, приїхали до нас і були вражені неймовірним контрастом у житті двох сусідніх міст: там обстріли, знущання, відсутність необхідного, страх за близьких, а тут ніби мирне життя. І зараз це обличчя у мене перед очима. Тоді я зрозумів, що війну ми переживаємо кожен по-своєму. Але й кожен по можливості повинен робити все, щоб якнайскоріше вона закінчилася, та допомагати, насамперед тим, кому найтяжче, – розповідає Павло Голодніков.

Найскладнішими місяцями міський голова називає квітень та травень, після того, як Кабінет Міністрів України прийняв постанови про облік внутрішньо переміщених осіб, і місцева влада займалася реєстрацією цих людей. Щоб зняти напругу, в громаді вирішено було організувати реєстрацію не тільки в управлінні соціального захисту населення, а й у міській раді, Центрі надання адміністративних послуг та у всіх старостатах.

Внутрішньо переміщені особи знайшли прихисток у місцевих мешканців або в комунальних підприємствах Зміївської громади, де є належні умови та забезпечення харчуванням. 940 власників житла, які безоплатно розмістили вимушених переселенців, отримали компенсацію витрат на житлово-комунальні послуги.

Для організації харчування внутрішньо переміщених осіб громада використовує можливості місцевого бюджету і надає переселенцям повноцінне триразове харчування, яке організовано у місцях масового проживання ВПО. Для цих притулків міська влада придбала бойлери, пральні машини та холодильники. Також переселенців технікою забезпечують і благодійні фонди.

– Крім того, за позабюджетні кошти ми, особливо у перші місяці війни, харчували бійців тероборони. Виключно за власною ініціативою та позабюджетні кошти, – ділиться Зміївський міський голова.

Тепер у громади з’явилося багато друзів серед військових.

– Нещодавно звернувся командир одного з батальйонів і попросив організувати хлопцям екскурсію в наш краєзнавчий музей. Уявляєте – у період війни! Хлопці побували у музеї, а потім ми їм підготували сюрприз – домашній обід з борщем. Емоції зашкалювали. Ми також щасливі, що вдалося хоч на декілька годин занурити хлопців у мирне життя, – згадує очільник Зміївської громади.

Найбільша субвенція на Харківщині

За словами Павла Голоднікова, місцеве управління соціального захисту населення в умовах війни ні на день не припиняло свою роботу, а отже, субсидії, соціальні допомоги та пільги мешканці громади отримували і отримують вчасно. Однак міський голова Змієва зазначає, що багато людей наразі не знають про реформування цієї галузі.

– Є одна особливість, яка деколи впливає на комунікацію між управлінням та його клієнтами. Річ у тому, що управління соціального захисту міської ради за результатами реформування займається тільки належною підготовкою пакетів документів громадян. А власне самі нарахування здійснює управління соцзахисту районних адміністрацій. Тому наші працівники не завжди мають змогу дати відповідь, на якій стадії перебувають документи, які нарахування тощо. Вся база набувачів у власності держави. А ті ж внутрішньо переміщені особи часто телефонують нам, щоб дізнатися, коли будуть виплати. І важко пояснити, що це різні структури. Але сподіваюсь, що незабаром ми і це подолаємо, – зауважує керівник Зміївської громади.

Усього за 2022 рік Зміївське управління соцзахисту прийняло та обробило 1400 заяв на різні види соціальних допомог, зокрема було призначено 500 субсидій.

Також Зміївська громада отримала найбільшу в Харківській області субвенцію у 3,9 мільйона гривень на забезпечення місцевих жителів дровами для опалення будинків. За три тижні громада завезла дрова в 390 дворів.

Підготовка до опалювального сезону

Підготовка до опалювального сезону в громаді проходила, як і раніше, за планом, оскільки вона починається відразу після закінчення попереднього сезону. Однак усе ж таки війна внесла свої корективи. Тепер громаді, зокрема, необхідно забезпечити критичну інфраструктуру альтернативними джерелами електроживлення, а також відновлювати деякі об’єкти після ракетних обстрілів.

Очільник Зміївської ТГ говорить, що було непросто отримати ліміти на газ та почати роботу в умовах заборгованості населення за газопостачання. Однак уся робота з підготовки до зимового періоду проведена: котельні працюють, пелетами забезпечені, тепло є, розподіл виконавців робіт з очистки доріг від снігу виконаний.

Крім того, почалася заміна вікон у місцевому гуртожитку.

– Там десятки років не виконувалися жодні ремонтні роботи, енергозбереження взагалі на нулі. Вже замінено 17 віконних блоків на суму 300 тисяч гривень, і сподіваюся, що роботи будуть продовжені, – каже Павло Голодніков.

Обмежуватися тільки гуртожитком у громаді не збираються, у планах заміна вікон у школах, лікарнях, закладах культури та інших приміщеннях, що перебувають у комунальній власності.

Допомога лікарні на 11 мільйонів гривень

У Зміївській громаді працюють одна лікарня, 14 амбулаторій та вісім фельдшерських пунктів. Під час повномасштабного вторгнення до Зміївської громади перемістили Борівську амбулаторію, а також відкрили приміщення Чемужівської амбулаторії та провели ремонтні роботи в гінекологічному і приймальному відділеннях Центральної районної лікарні.

Крім бюджетного фінансування, Центральна лікарня отримала благодійну допомогу на понад 11 мільйонів гривень. Це лікарські засоби, операційний стіл, апарат штучної вентиляції легень, дефібрилятори, апарати УЗД, холодильники, аналізатори крові, функціональні ліжка тощо.

– Ще до війни лікарня була забезпечена центральним обладнанням та обладнанням для постачання потокового кисню, – розповідає міський голова.

Завдяки отриманій гуманітарній допомозі від партнерів вартістю близько 1 мільйон гривень сімейні лікарі доволі тривалий термін змогли забезпечувати мешканців ліками, предметами гігієни, дитячим харчуванням тощо.

Усього за рік було укладено 33 147 декларацій, а також зміївські лікарі надали первинну медичну допомогу 3369 вимушеним переселенцям. Зміївська громада активно проводила заготівлю донорської крові. Загалом 1275 осіб здали 654 літри крові, що втричі більше, ніж минулого року.

Недовиконання бюджету

Станом на кінець грудня бюджет Зміївської громади був виконаний на 87,3 %. Недовиконання бюджету, порівняно з таким самим періодом минулого року, складає 12 мільйонів 91 тисячу гривень. У міській раді пояснюють це умовами воєнного стану, оскільки згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року не нараховуються та не сплачуються плата за землю і податок на майно.

Крім того, для економії коштів у першому півріччі у міській раді провели скорочення, зокрема і керівного складу, на 30 %, що збалансувало бюджет.

Також проблемним виявився промисловий сектор громади. Через російську агресію зменшилися обсяги виробництва: комендантська година, відключення електроенергії через пошкодження критичної інфраструктури, дефіцит палива у підприємств та відсутність необхідних матеріалів для виробництва товарів, проблеми з транспортною доступністю у працівників підприємств на початку бойових дій, порушення логічних ланцюгів з доставки сировини та реалізації готової продукції, вимушене переміщення працівників підприємств до безпечних місць під час активних бойових дій у Чугуївському районі і не лише – зробили свою справу.

Однак бюджетоутворюючим у Зміївській громаді був та залишається аграрний сектор.

– Аграрії – наші герої. Не тільки війна, а й погодні умови були настільки несприятливі, що деякі види зернових досі чекають збирання. Те, що аграрії навіть у цьому році придбали п’ять одиниць техніки, говорить про те, що ніхто не збирається лишати землю, – зазначає міський голова Змієва Павло Голодніков.

Однак через війну наразі значно зменшені площі посіяних озимих культур. Цьогоріч удалося засіяти лише 32 % полів від минулорічного результату.

Автор: Олександр Манченко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *