Бомбардування та обстріли, евакуація та протистояння, посівна та жнива 2022, волонтерський рух та незламна віра в перемогу. Як прожили воєнний рік жителі Лозівського району, до складу якого входять п’ять територіальних громад.
24 лютого о 5:50 був авіаудар по військовій частині А3010, що розташовувалась у Лозовій. Вибухи почули всі громадяни району. «Жителів району просять підготувати речі першої необхідності та документи і бути готовими до подальших вказівок. Список укриттів та рекомендації щодо «тривожної валізки» є за посиланнями. Станом на ранок 24 лютого підвали у багатоквартирних будинках Лозової, Близнюків, Первомайського відкриті. У разі звучання сирен треба ввімкнути телебачення UA: Харків або радіомовлення і далі діяти відповідно до отриманої інформації», – такі повідомлення сипалися із засобів масової інформації кожної територіальної громади Лозівського району.
Лозова: життя під обстрілами
Найбільше постраждала від обстрілів Лозівська громада. Так, 1 березня близько 18.40 Лозова вдруге піддалася авіаудару в районі колишнього арсеналу. Були пошкоджені вікна у будинках по вулицях Гетьманська, Краснодонців, Гаркавенка. А вже 10 березня до Лозової прибули автобуси з евакуйованими ізюмчанами. Внутрішньо переміщених осіб розселили і надали необхідну допомогу.
Втретє чотири ракетних удари по Лозовій росіяни нанесли 22 березня. Було пошкоджено залізничну станцію, школи, дитсадок та житлові будинки, загинула одна людина і дев’ятеро постраждало.
Тільки-но лозівчани почали оговтуватися, а комунальники – наводити лад, як вже 2 квітня у місті близько 12 години пролунало кілька вибухів. Третього квітня очільник Лозівської ТГ Сергій Зеленський у своєму зверненні рекомендував людям тимчасово виїхати з міста. До слова, на той час в Харківській області подібні рекомендації надали лише двом громадам: Барвінківській та Лозівській. Фактично за два дні після цього Лозову залишили 10 тисяч людей, евакуювавшись у безпечні області.
Ввечері 6 квітня Лозівська громада зазнала чергових ракетних обстрілів. У результаті чотири людини отримали поранення, було пошкоджено 200 домоволодінь, а шість будинків взагалі зруйновано. Місцеві жителі сповна відчули всі «радощі руського міра». А 17 квітня Лозову рашисти обстріляли ракетами знову.
Травень приніс чергові обстріли та руйнування. Так, 5 числа піддалося ракетному обстрілу село у Надеждівському старостинському окрузі Лозівської громади, під час якого загинула літня жінка. 11 травня ворог зруйнував склад сільгосппродукції у Краснопавлівці, де загинув працівник підприємства. 13 травня був обстріл одного із старостинських округів Лозівської громади, через який постраждали з десяток приватних домоволодінь, об’єкт критичної інфраструктури, культурний центр, у кількох багатоквартирних будинках вибило вікна та були постраждалі серед цивільних.
Двадцятого травня рашисти влучили в культурне серце Лозової – районний Будинок культури, тільки-но капітально відремонтований в межах проєкту «Велике будівництво», і вже наступного дня від обстрілу постраждала Лозівська філія Харківського автомобільно-дорожнього коледжу.
Знову було чутно вибухи на території Лозівської громади 11 серпня. А через менше ніж місяць, 13 вересня, близько третьої ночі російська ракета вщент знищила середню школу № 8 та дитячий садок.
«Без навчальних класів залишилися півтисячі школярів та 80 вихованців садочка. Це найстарший навчальний заклад Лозової та єдиний на Авилівському боці. Окрім школи, пошкоджені заклади соціальної та медичної сфери, кілька десятків житлових будинків», – повідомив очільник Лозівської тергромади Сергій Зеленський.
Створення резервного фонду на Близнюківщині
Очільник Близнюківської громади Геннадій Король 25 лютого пішов до лав ЗСУ і повернувся до своїх обов’язків лише 8 грудня. То керівництво громадою лягло на плечі Сергія Володченка.
Стрімко розвивалися події на фронті і, відповідно до цього, жила Близнюківська територіальна громада. Комунальники разом з активістами укріпляли підступи до населених пунктів, а безліч бажаючих – їм допомагали. Мисливці та інші чоловіки, які не потрапили під першу хвилю мобілізації, створили загони самооборони і разом з поліцією цілодобово чергували вулицями селища та сіл. Через перебої з постачанням хліба було налагоджено його випікання у ФОП Гринько. Старости приїжджали до селища і забирали хліб, щоб забезпечити своїх земляків. Наталія Кузнєцова безкоштовно видавала борошно та олію, щоб бажаючі теж пекли хліб, який возили в Харків для людей, що жили в метро. Продуктами харчування допомагали сільгосптоваровиробники, вони давали м’ясо та молоко. Жодного дня не припиняла свою роботу аптека «Магнолія Фарм». Один раз на тиждень тут давали «зелені коридори» старостам, щоб вони мали змогу забезпечити необхідними ліками сільських жителів.
16 березня аграрії та представники бізнесу Близнюківщини зібрались разом та вирішили створити резервний фонд для розв’язання нагальних проблем, викликаних війною, і звернутися до всіх власників землі з проханням терміново сплатити податки для наповнення бюджету Близнюківської громади.
Наразі Близнюківщина працює на повну, допомагаючи військовим, забезпечуючи переселенців та завершуючи розпочаті перед війною реформи, як-то створення та осучаснення Центру надання культурних послуг, розвиток Молодіжного простору тощо.
«Впевнений, що з Божою допомогою, вправністю ЗСУ та мужністю всієї української спільноти, – 2023 рік буде переможним. Саме це і змушує нас діяти, не зациклюючись на воєнних діях, а наполегливо працюючи на мирному фронті», – наголошує Геннадій Король.
Російські танки на околицях Первомайщини
Первомайський район у свій час розділився на три територіальні громади: Первомайську міську, Біляївську та Олексіївську – сільські.
Кожна з громад жила своїм життям, вибудовуючи стратегії розвитку. Повномасштабне вторгнення армії рф відчули жителі Первомайщини чи не відразу, адже танки росіян на початку березня підійшли впритул до території Олексіївської громади.
На той час голова Первомайської громади Микола Бакшеєв щодня робив відеозвернення до громадян. Ось цитата із одного виступу: «Ніч з 2 на 3 березня для Первомайщини пройшла спокійно, але по Ізюму було завдано авіаудари, які забрали життя восьми цивільних осіб, у тому числі двох дітей. Щоб упередити рух техніки ворога у бік нашого міста, о 4 ранку українськими військовими в Олексіївці підірвано міст»…
З часом рашистами було завдано ракетного удару по Киселівському старостинському округу Олексіївської громади 18 травня. А ось 19 серпня ракета потрапила на відкриту ділянку неподалік населених пунктів Отрадове та Михайлівка цієї ж громади, 21серпня – горіли лани та лісосмуга.
Жителі Біляївської громади, як і Близнюківської, не постраждали, хоча поля навколо так само усіяні уламками снарядів та величезними вирвами.
Наприкінці квітня дві ворожі ракети прилетіли в район села Петрівка. За словами Біляївського сільського голови Олександра Різника, одна з ракет влучила у фермерське господарство.
Щодо міста Первомайського, то там було декілька вибухів, внаслідок яких пошкоджено об’єкти інфраструктури та декілька житлових будинків.
Наразі всі три громади Первомайщини продовжують працювати в сталому режимі. В них, як і скрізь по Україні, розвивається волонтерський рух та триває активна робота з внутрішньо переміщеними особами.
Власне місто Первомайський планують найближчим часом перейменувати. Як зазначають фахівці, з топонімічної точки зору логічним би було повернутися до джерел, пошукати історичні назви, як-то: Лихачеве та Сиваш, але це геть не означає, що мусить бути саме так.
Громада саме зараз визначається з назвою, яка б пасувала місту. Зрештою за Верховною Радою буде останнє слово, але посадовці традиційно дослухаються до пропозицій, які надійдуть від жителів Первомайської громади.
Посівна та жнива 2022
Проводити цикл весняно-польових робіт в умовах ведення бойових дій аграріям Лозівського району довелось важко.
Питання пального стало проблемним для всієї України, а весна вимагала уваги до себе. Втім, жодного клаптика необроблених земельних площ не залишилось. Більше того, працівники ТОВ «Колос» допомагали засіювати земельні площі там, де через небезпеку обстрілів відмовлялися це робити місцеві землевласники.
Директор підприємства Андрій Воронкін наголошував: «Хліб треба сіяти на якомога більших площах, адже через тотальне мінування полів врожай в Україні буде набагато меншим. А людей годувати треба. Тому ми й поспішали засіяти не тільки власну землю, а й навіть ті поля, де була небезпека як обстрілів, так і мінування. Звичайно, перед тим, як механізатори починали обробіток ґрунту, сапери виконували свою роботу. На жаль, мали місце і підриви трактора та комбайна, але все обійшлося, і люди живі».
Напруженими, але не критичними були і жнива 2022 року. Хоча дуже багато полів порито вибухами та усіяно скалками від снарядів, рятувальники не фіксували надзвичайних ситуацій, визваних бойовими діями, тож аграріям вдалося зібрати весь врожай чи не першими в області. «Попри усі складнощі, пов’язані з війною, хлібороби зробили все можливе і навіть неможливе, щоб наш район був з хлібом. Бо в час жорстокої війни, хліб – це теж зброя!», – переконаний голова Лозівської РВА Володимир Ромах.
Життя громад в умовах війни
Жителі Лозівського району зуміли налаштуватися на життя в онлайн режимі. Школярі продовжили дистанційне навчання, успішно закінчили навчальний рік та почали новий, а заклади соціальної сфери перейшли на відповідний режим роботи.
До громад Лозівського району потягнулися мешканці Барвінкового, Ізюма, Харкова, Донецької та Луганської областей тощо, і кількість внутрішньо переміщених осіб зросла в рази.
Так, Біляївська громада прийняла 2562 ВПО, Близнюківська – 5436 осіб, Лозівська – 10157, Олексіївська – 2975, Первомайська – 8040.
У травні налагодився автобусний рух, відновилися фактично всі маршрути, а з часом і залізниця з’єднала Близнюківщину з Харковом.
Всі організації, заклади та підприємства відновили свою роботу, а небайдужі люди в єдиному подиху взялися допомагати армії та тим, хто залишився без даху над головою.
І зараз не припиняється діяльність волонтерів, які самовіддано працюють кожен і кожна на своєму фронті. Жителі старостинських округів всіх п’яти громад об’єднуються і виготовляють окопні свічки, плетуть маскувальні сітки, в’яжуть теплі шкарпетки, випікають смаколики, збирають продукти харчування та донатять на потреби армії.
Найстрашнішим, найпекучішим болем для кожної громади є загибель вірних синів та дочок, які, на жаль, чи не щодня поповнюють небесне військо захисників. За цей рік громади Лозівського району поховали вже багато героїв. Пам’ять про них ніколи не зітреться в наших серцях, адже вони відстоювали свободу та волю України.
Зараз ми переживаємо важкі для України часи, але, незважаючи на те, що російські нелюди сіють смерть та руйнують людські долі, укладаються шлюби та народжуються діти.
За воєнний рік набагато більше закоханих вирішили зареєструвати свій шлюб офіційно. Так, за статистичними даними Близнюківського, Первомайського та Лозівського відділень ДРАЦС, на весільний рушник стали понад 975 пар. Наприклад, у Близнюківській громаді у 2021 було зареєстровано всього 33 шлюби, а в 2022 – аж 136. Лише за останній тиждень ще п’ять пар одружилися.
В акушерському відділенні Лозівського ТМО за час повномасштабного вторгнення росіян народилося 225 хлопчиків та 196 дівчаток, з них одна двійня.
Сьогодні всі жителі Лозівського району живуть в очікуванні перемоги над ворогом і все роблять для того, щоб цей день якнайшвидше прийшов.
Ірина Воронкіна