П’ятниця, 29 Березня, 2024
Головна > ВІЙНА > ЗАЛИШАЙСЯ ЖИВИМ > Мешканці прифронтової Великобурлуцької громади допомагають одне одному і ЗСУ

Мешканці прифронтової Великобурлуцької громади допомагають одне одному і ЗСУ

Переживши тяжкі місяці окупації (вона тривала з першого дня війни 24 лютого й до визволення 10 вересня 2022 року), жителі багатьох населених пунктів Великобурлуцької громади Харківської області допомагають ЗСУ. 

Мешканці сіл Шипувате і Середній Бурлук, приміром, здавали кров. Інших – Великого Бурлука, Гнилиці Першої – плетуть сітки, збирають гроші, в’яжуть спеціальні шкарпетки на замовлення госпіталю, плетуть килимки, виготовляють окопні свічки. Є серед наших односельців і ті, хто волонтерить.

Шанс на життя

Адміністрація Великобурлуцького центру первинної медико-санітарної допомоги зверталася до мешканців Великобурлуцької та Вільхуватської територіальних громад з проханням здати кров для лікування захисників ЗСУ та постраждалого від ворожих обстрілів цивільного населення.

Відгукнулися мешканці сіл Шипувате і Середній Бурлук. Понад двадцять людей організовано безоплатно були підвезені до обласного центру служби крові, де здали кров для українських захисників. Донори з Великобурлуцької ТГ переконані, що такі ініціативи дають комусь шанс на життя або дарують ще один день народження.

Працюємо на Перемогу

Дівчата, жінки з Великого Бурлука організували центр допомоги захисникам. За час його існування за підтримки свідомих і небайдужих жителів громади тут виготовили 32 маскувальні сітки, які передали захисникам, і майже 700 окопних свічок. Жінки плетуть сітки та в’яжуть шкарпетки на замовлення Харківського шпиталю і для тих, хто на «нулі».

Серед жителів Великобурлуччини є й ті, хто допомагав вивозити людей з окупації, хто надавав житло захисникам і всіляко їм допомагає сьогодні, хто донатить для якнайшвидшої Перемоги.

– Та я не вважаю себе волонтеркою і посвідчення такого у мене немає, – скромно розповідає про свою діяльність Євгенія Плужник. – Просто болить душа за Україну, за нашу малу батьківщину, за людей, і я намагаюся допомагати, чим можу. У мене є контакти волонтерів, і я відгукуюся на їхні прохання. Наприклад, нещодавно було замовлення на передову – потрібні були в’язані шапки чорного та кольору «хакі». Тут оперативно відгукнулися небайдужі мешканці села Гнилиця Перша. На їхньому рахунку немало добрих справ – вони плетуть сітки, роблять окопні свічки, в’яжуть шкарпетки, килимки, і все це вже передано захисникам…

За словами Євгенії, до підтримки захисників залучаються й діти – відправляють на передову свої малюнки. Для військових така увага дуже важлива, ці малюнки вони зберігають у нагрудних карманах як обереги.

– До мене особисто звертався наш великобурлуцький захисник Євген Науменко. Його я знаю добре, він, можна сказати, виріс на моїх очах. Наразі Євген служить у 203-й авіаційній бригаді (НАБр) і працює з п’ятьма службовими собаками, які навчені затримувати правопорушників, мають сертифікати, що це справжні службові побратими, – говорить Євгенія Плужник. – Наразі тренують їх шукати людей під завалами та вибухові пристрої. «Чотирилапі бійці» потребували корму, нашийників, повідків та іграшок. Для цієї мети відкрила «банку» на суму 10 тисяч гривень. І необхідну суму зібрали швидко. Думаю, що не зайвою буде допомога підопічним і наразі. Тож номер картки Євгена Науменка оприлюдню ще раз 4149 4991 4988 2837.

Підтримка і захисників, і односельців

А мешканці села Манцівка обрали свій спосіб допомоги – печуть пиріжки для захисників на «нулі». Об’єдналися заради доброї справи Ірина Саламатіна (село Манцівка), Ольга Гієнко (село Катеринівка), Любов Андрієнко і Наталя Дорошева (ХНАУ Докучаєва). Також жінки збирають продукти, консервацію, теплий одяг, ковдри. Ще всіляко намагаються підтримати людей старшого віку. А для дітей, які живуть поруч, влаштовують святкові заходи, пригощають смаколиками. Нещодавно раділи появі нового члена громади. Село оживає.

– Ми стараємося для всіх, – говорить мешканка Манцівки Ірина Саламатіна. – Підтримка потрібна і захисникам, і самотнім жителям громади. Великий Бурлук одним із перших в області був окупований ворогом. Тож ми знаємо, як було нелегко нашим односельцям. Особливо людям старшого віку. Підтримували їх тоді, не обходимо їх увагою і після деокупації.

Медикаменти до Великобурлуцької громади

Знайшовши однодумців, організував доставку гуманітарних медикаментів та адресних посилок до рідної Великобурлуцької громади, яка була окупована понад півроку, голова громадської організації «Дієва спільнота» Геннадій Вєтров.

– Мій гуманітарний рух почався в березні та тривав до середини липня, поки орки не перекрили нам коридор. За цей час було організовано більше 10 виїздів на дамбу, щоб прості мешканці рідної громади змогли отримати гуманітарні медикаменти та адресні посилки, – розповідає Вєтров.

Він зазначає, що в гуманітарному коридорі було задіяно дуже багато людей. Завдяки Карену Оганесяну та Миколі Іванову посилки з медикаментами доїжджали з дамби до Великого Бурлука. А допомагали їх збирати і вивозити на дамбу Ярослав Калітєєвський, подружжя Анна і Дмитро Клістови, Юрій Скляров та ще багато небайдужих людей.

Адміністрація Великобурлуцького центру ПМСД Тетяна Доля та Олена Скидан, перебуваючи в окупації, продовжували виконувати свої обов’язки – лікувати. Вони завжди надавали листи-потреби на препарати та своєчасно передавали акти прийому-передачі на гуманітарні медикаменти.

Нещодавно разом із волонтерами благодійного фонду «Харківське коріння» Геннадій Вєтров привіз до Великого Бурлука для потреб цивільного населення гуманітарну допомогу – 5 тонн овочів. Також після деокупації Великобурлуцької громади Геннадій декілька разів привозив гуманітарну допомогу для сіл Плоске та Гнилиця Перша.

Окрім цього, чоловік допомагає і землякам, які зараз боронять Україну.

– До мене раніше звертався наш земляк Євгеній Сорокін із проханням допомогти його бойовому підрозділу. Вдалося зібрати та передати нашим воїнам 5 тактичних аптечок, 23 пари хімічних обігрівачів для рук та 23 пари обігрівачів для ніг, 1 коробку самоклеючих пов’язок (12 шт.) та пакет різних протизастудних препаратів, – розповідає Вєтров. – А нещодавно звернувся наш земляк Андрій Сіренко з проханням допомогти в екіпіровці. Придбано тактичний рюкзак на 85 л, турнікети САТ – 2 штуки, комплект наколінників та налокітників, балаклаву.

Раніше Геннадій надав допомогу ще 7 воїнам, які зверталися до нього по допомогу в придбанні екіпіровки: сонячна панель для заряджання радіостанцій, матраци, каремати, розвантажувальний жилет, глушник для зброї, тактичні рюкзаки тощо. У січні 2023 року Вєтров передав 100 штикових лопат військовим, які боронять державний кордон на Великобурлуччині.

У грудні минулого року разом з волонтерською командою «Нові будинки» Геннадій доставив 6 сім’ям, в яких виховуються діти з обмеженими можливостями, необхідні медичні засоби та препарати.

Під час окупації рідної громади Вєтров організував пошиття розпізнавальних пов’язок на руки для наших воїнів.

– Звертаюся до наших земляків – воїнів, кому необхідна допомога в екіпіровці, звертайтеся до мене, будемо докладати всіх можливих та неможливих зусиль, щоб допомогти вам, – наголосив волонтер.

  • Наразі Геннадій Вєтров продовжує шукати шляхи, як надалі допомагати землякам із Великобурлуцької громади. Зв’язатися з волонтером можна через його сторінку у Фейсбуці: https://www.facebook.com/vetrov.gg

Автор: Лідія Лукашова

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *