Триває війна і, на жаль, все більше українців вимушені залишати свої домівки. Добре, коли вони знаходять прихисток у громадах, де можуть швидко адаптуватися, знайти роботу та отримати підтримку від місцевої влади. Серед ВПО, які не лише працевлаштувались у Близнюківській громаді, а й отримали житло та фінансову підтримку, – лікар-травматолог Олексій Слободенюк. Про свою роботу та життя переселенця в чужій громаді читайте в розмові Олексія з журналістами «Нового життя».
- Розкажіть, будь ласка, звідки Ви переїхали до Близнюків та яким було Ваше професійне життя до початку повномасштабного вторгнення московитів?
- Я приїхав із Запоріжжя. Жив там з п’ятнадцяти років. На ІІІ курсі медичного університету обрав професію травматолога. Працював у відділенні політравми спочатку гіпсовим техніком, а потім перейшов на свою вузьку спеціалізацію. Тому всі важкості професії бачив вже давно. До війни було багато пацієнтів, яким необхідна допомога саме лікаря-травматолога, то наше відділення працювало, надаючи швидку медичну допомогу на всю Запорізьку область.
Зараз я маю статус внутрішньо переміщеної особи. То був вимушений шукати варіанти роботи. Опублікував свою анкету на сайтах з пошуку роботи. Мені зателефонували з Близнюківської центральної районної лікарні, розповіли про цей медичний заклад, і я вирішив поїхати у невідомі мені до цього Близнюки. Приїхав, мені сподобалось, залишився. - Чи отримали Ви якусь дієву допомогу від місцевої влади?
- Так, я дуже вдячний селищній раді за значну підтримку. По-перше, мені як молодому спеціалісту виділили житло. Тепер я маю квартиру біля лікарні, що дуже зручно для моєї спеціалізації, особливо, коли треба надати невідкладну допомогу. По-друге, я щомісяця отримую доплату до заробітної плати – це дуже важливо і є стимулом для роботи саме в цій громаді. По-третє, попри досить потужну матеріально-технічну базу лікарні, протягом першого ж місяця моєї роботи, кабінет травматолога оснастили додатковими медапаратами, необхідними для роботи. То в майбутньому не планую щось змінювати у своєму професійному житті. Мені подобається у Близнюківській громаді все. Своїм знайомим лікарям, які бояться їхати в невеликі селища, розповідаю, що у Близнюках є все, що потрібно людині для нормального життя, коли ти маєш роботу.
- То давайте поговоримо про Вашу роботу. Чим займається лікар- травматолог?
- Травматолог лікує травми вроджені або здобуті протягом життя людини, надає невідкладну медичну допомогу при свіжих ургентних травмах. Це може бути і консервативне лікування, і оперативне, а ще я веду амбулаторний прийом та реабілітацію посттравматичних станів своїх пацієнтів.
- Що може отримати пацієнт, прийшовши до Вас зі своєю проблемою?
- Лікарня працює за програмою медичних гарантій по контракту з НСЗУ, тому вся вузькопрофільна допомога за направленням спеціаліста є безкоштовною як і консультації лікаря. Якщо людину треба дообстежити, то ми проводимо повний спектр аналізів, які має здати пацієнт, рентгенографію. До слова, в нашому закладі є два цифрових рентгена, що дуже зручно, адже це основний метод обстеження, який потрібен мені для діагностування та обрання подальшого лікування хворого. Якщо не вистачає даних методів, то маємо в арсеналі ще й новий комп’ютерний томограф дуже високого рівня.
До всього, надаємо амбулаторну допомогу при зверненні – це може бути невідкладна допомога при свіжих травмах, консервативне лікування, госпіталізація, оперативна допомога при будь-яких пораненнях, іноді доводиться ставити металоконструкції.
Хочу наголосити, що металоконструкції для переломів не входять до пакету гарантій, то за них треба платити, але ми намагаємось надати якісні медичні послуги з найменшими витратами для пацієнта. Загалом, все залежить від важкості травми.
Додам, що потрапити на прийом до травматолога можна за направленням від сімейного лікаря; якщо у вас травма, якій не більше доби, то можна звернутися за ургентною допомогою або ж викликати бригаду ЕМД, тоді електронного направлення сімейного лікаря не потрібно. - Олексію, а Ви займаєтесь лише травматологією?
- Ні, ще я відповідальний за лікування сказу. Ця проблема наразі є актуальною, і вона, на жаль, стрімко прогресує. Близнюківська громада займає велику територію, де багато покинутих будинків. Все це сприяє збільшенню популяції диких тварин, які часто є носіями сказу. У минулому році випадків сказу по статистиці було більше, ніж за два попередні роки разом.
- Що треба робити людям, якщо їх укусила тварина зі сказом?
- Якомога швидше звернутися до лікарні. Вдома можна обробити поранення розчином мила та антисептиками, але йод повинен бути обов’язково неспиртовим. Тварину варто зачинити в окремому помешканні і протягом 10 днів спостерігати за нею. Якщо тварина помирає протягом цього часу, тоді її обстежують у ветлікарні, а ми вже починаємо лікувати людину за спеціальною програмою, розпочавши курс безконтактної вакцинації. Якщо тварина дика і втекла, тоді курс вакцинації призначається відразу. Варто знати, що максимальний строк, з якого можна почати лікування – це 13-14 днів, але бажано якомога швидше повідомити лікаря про проблему.
- У грудні та січні Харківська область потерпала від ожеледці. Чи збільшилась кількість Ваших пацієнтів у ці дні?
- Та ні, в цілому близько десяти осіб звернулися із травмами, пов’язаними із складними погодними умовами. Загалом, люди достатньо свідомі, без потреби не виходили з дому, або ж одягали снігоступи, щоб почуватися впевненіше.
- Дякую за вичерпні відповіді.
Записала Наталя ТКАЧЕНКО
