Їдемо з колегою із Криштопівки, де знімали сюжет про роботу мобільного центру зайнятості.
Бачимо, автівка пересувної пошти. Зупинились. Поспілкувались.
Щиро дякую бригаді ПВПЗ 103, працівниці якої виділили декілька хвилин на спілкування. Адже треба ж таки внести ясність в питання : ДЕ ПОДІЛИСЬ ДЕСЯТКИ ДОСТАВОЧНИХ КАРТОК?
Спочатку про НЕПРИЄМНЕ: вже вкотре чую від листонош про те, що “люди кажуть, що газети передплатили у Воронкіної, і де ви діли доставочні картки?? Чому їх у нас немає??”.
Відповідаю
1. Передплачувати газети має право ЛИШЕ УКРПОШТА, якщо є доставка.
2.Редакція ДОПОМАГАЄ Укрпошті робити передплату, бо ми зацікавлені у збереженні газети.
3. Також редакція ДОПОМАГАЄ громадянам оформити передплатні квитанції без черг і мороки.
4. ВСІ оформлені квитанції в повному обсязі ми передаємо у Близнюківське поштове відділення
5. Листоноші за нашу роботу (заповнення квитанцій), мабуть, отримують кошти
6. Нам все одно, ми просто ДОПОМАГАЄМО і, звичайно, це БЕЗКОШТОВНО!!!!
7. Назад ми отримуємо квитанції, які й роздаємо людям.
ВСЕ!!!!
А ось ДЕ далі щезають оті доставочні карти, ціна за які включена в передплатну, – Я ТАК І НЕ ЗРОЗУМІЛА!
Бо листоноші в повному обсязі їх не отримали.
Ось і казус: газета в пересувному відділенні є, а кому віддати – поштовики не знають.
Укрпошта до 31 грудня 2023 року озвучила нам, редакції, певну цифру накладу газети на 2024 рік, згідно з якою ми й замовляємо друк. Значить, цифра є ( а це ж кількість передплатників), гроші Укрпошті надійшли, то чому деякі люди до цього часу газету так і не отримали?
Тепер про ПРИЄМНЕ: на щастя, всі працівники та працівниці Укрпошти беруть слухавки і обіцяють врегулювати ситуацію. Ми налагодили співпрацю з Харківською дирекцією Укрпошти, Лозівським відділенням, Первомайським та, звичайно, місцевим – Близнюківським.
Все, здається, нормально. Хто не працює, той не помиляється. Виправити можна будь- що, та й , дякувати Богові, передплатники вже з розумінням ставляться до невчасної доставки преси.
Ми вдячні кожному і кожній, хто доставляє «Нове життя» до осель шанувальників газети.
АЛЕ…таки до цього часу я чую те запитання, яке озвучила на початку цього допису.
Рік 2024 вже в другому місяці, але попереду їх ще десять. Давайте раз і до кінця року врегулюємо доставку ” Нового життя ” до читачів.
Наостанок дякую тим, хто вірить в справедливість, попри всю цю неврегульованість, і з нетерпінням чекає друковане ЗМІ з оптимістичною назвою “Нове життя “.
Ірина ВОРОНКІНА