Журналісти України, серед яких відповідальний секретар медіа «Нове життя» Сергій Попов, в рамках програми DOBRE відвідали громади Дніпропетровської області – Зеленодольську та Царичанську. Про Царичанську тергромаду – читайте нижче.
«Царичанська громада – це громада зі своїми традиціями та великими амбіціями» – наголошує селищний голова Геннадій Сумський. Власне Царичанська тергромада утворилась у 2016 році, об’єднавши 4 сільські та селищну раду. Селище Царичанка – один із найстаріших населених пунктів степової України 1604 року заснування – є центром громади. Тут проживає 16,4 тисяч жителів та жительок, в тому числі 900 внутрішньо переміщених осіб.
Царичанська громада має компактний територіальний устрій, уклад доріг дозволяє організувати громадське транспортне сполучення між селами. Вигідні природні умови для альтернативних джерел електроенергії, є сировина для переробки с/г продукції, фруктів, овочів. Промисловість представлена виробництвом молочної продукції, алкогольно-безалкогольної продукції, є завод мінеральної води та асфальтобетонний комбінат. Бюджетна сфера та комунальні заклади громади – 6 ліцеїв, 7 закладів дошкільної освіти, 2 заклади охорони здоров’я та один центр соціального обслуговування населення, публічна бібліотека та Дитяча юнацько-спортивна школа, Дитяча мистецька школа та Комплексний музей історії.
З програмою «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність (DOBRE)» за минулі сім років Царичанська громада реалізувала більше 10 проєктів, і всі вони про покращення сфери послуг, про згуртованість та розвиток.
Журналісти мали змогу відвідати об’єкти, які за підтримки програми DOBRE успішно розвиваються та служать місцевим жителям.
Клініко-діагностична лабораторія на базі Царичанської центральної лікарні
За словами очільника громади, Царичанська селищна територіальна громада Дніпропетровської області об’єднавшись у 2016 році, отримала на баланс усі комунальні установи бувшого Царичанського району, у тому числі медичну установу вторинної ланки та її структурні підрозділи. Але, якщо Царичанська ТГ була одна із лідерів впровадження моделі первинної медичної допомоги, то вторинна медична допомога стала непідйомним тягарем для її бюджету, бо мала обслуговувати більш як 26 тисяч мешканців та мешканок усіх громад колишнього району. Тому запровадили механізм спільного утримання установи шляхом мобілізації фінансових ресурсів усіх ТГ колишнього району, виходячи з наявного населення, яке проживає на території кожної тергромади – Царичанської, Китайгородської, Могилівської та Ляшківської. Загалом до фінансування закладу Національною службою здоров’я України це були кошти на заробітну плату, оплату енергоносіїв та інших комунальних послуг. Заміни потребувало більшість обладнання клініко-діагностичної лабораторії, бо це були прилади минулого століття, які вже давно використали свій ресурс і працювали тільки тому, що знаходилися в обслуговуванні досвідченого персоналу лабораторії. У рамках заявки із міжмуніципального співробітництва по облаштуванню сучасним обладнанням приміщення клініко-діагностичної лабораторії КП “Царичанська центральна лікарня” Царичанської селищної ради – як донором проекту (програмою DOBRE), так і КП “Царичанська центральна лікарня” Царичанської селищної ради закуплено медичне обладнання і комп’ютерна техніка (кошти DOBRE – 710,744 тис. грн, кошти з місцевого бюджету – 727,129 тис. гривень).
Наразі у лабораторії виконують 74 дослідження, які допомагають лікарям вчасно поставити пацієнту точний діагноз і призначити максимально доцільне лікування. Наявність комп’ютерної техніки для робочих кімнат клініко-діагностичної лабораторії КП “Царичанська ЦЛ” забезпечило можливість передачі результатів лабораторних досліджень на електронну пошту пацієнтів. А в минулому році завершено ремонт лабораторії за кошти місцевого бюджету – 541,6 тис.грн.
Діловий та культурний центр Царичанської громади
Початком цього проєкту слугувала співпраця тергромади з програмою USAID DOBRE. Було впроваджено три проєкти в різних напрямках, якими передбачалось закупити обладнання для молодіжного центру, музею та бібліотеки, а громада мала виготовити проєктно-кошторисну документацію. Всі три об’єкти знаходилися в різних будівлях, при цьому були пов’язані ідеєю місцевого розвитку. Рішення було однозначним – об’єднати їх, а також ЦНАП в єдиний простір на базі публічної бібліотеки. За час ремонту було улагоджено юридичні питання, розроблено статути та структури установ. Також створено концепцію, яка об’єднує ці заклади під брендом “Діловий та культурний центр громади”. У центру є власний логотип, розроблено айдентику чотирьох зон та соціальних мереж. Цікавими є функціональні зони:
- “Молодь” (playstation, настільні ігри, курси англійської, групи за інтересами, english club, програмування, м’які навички, оренда кімнати);
- “Історія” (туристичні маршрути, інтерактивна зона, відео контент, сувенірна зона);
- “Знання” (відкритий простір, кінопокази, вільні комп’ютери, читальний зал, творчі події, масові заходи, цифрова бібліотека, тренінги, семінари);
- “Сучасна та креативна бібліотека для освіти та відпочинку” – проведено внутрішні роботи, придбано меблі і мультимедійна техніка – приведено бібліотеку у смт. Царичанка у відповідність сучасним запитам і вимогам користувачів XXI століття, перетворено її в технічно-досконалий, інформаційно-просунутий, цікавий і комфортний заклад;
- “Бізнес” (ЦНАП – “дозвільний центр для бізнесу”, адміністративні послуги громадянам та ВПО). До слова, наразі Центром надається 458 адміністративні послуги , з них 100 послуг в рамках комплексної послуги «Я-ветеран», а також послуги в сфері господарської діяльності, адмінпослуги соціального характеру, в сфері земельних відносин, екології, водного та лісового господарства, будівництва та нерухомого майна, реєстрації місця проживання, держреєстрації майна та бізнесу.
Загалом основним функціоналом Ділового та культурного центру громади є проведення заходів, які б об’єднували жителів громади в різних сферах. Кожна зона працює в своєму напрямку та зі своєю аудиторією, але основний меседж завжди направлений на розвиток та згуртованість.
Природна пам’ятка національного значення
«Українська укріплена лінія».
Урочище «Лелія»
Етапом формування ландшафту та подальшого розвитку природних умов «Урочища «Лелія»» можна вважати період рухів та танення льодовика Дніпровського зледеніння, яке відбувалося 230-100 тисяч років тому. Більша частина пам’ятки природи представлена високим схилом гори-останця кінцевих льодовикових морен. Тобто, ця гора є скупченням різних уламків порід, які «приніс» на собі льодовик. У періоди потепління льодовик танув, утворюючи струмки та озера, на дні яких відкладалися уламки тих порід, що несли за собою води льодовика. Крім цього, рухаючись, льодовик нагортав грунт, утворюючи пагорби. Усі ці явища, які пов’язані з діяльністю льодовиків, призвели до виникнення земляних гір серед рівнин. На території Царичанського ТГ, крім гори Калитва, є Турова гора, де розташоване «Урочище «Лелія». Через тисячі років після утворення цієї гори тут з’явилися перші поселення. Топонімія цих селищ та природних об’єктів поряд з ними свідчить про ті давні часи. Наприклад, назва гори, Турова, розповідає про те, що, можливо, тут жили давні слов’яни, які поклонялися богу Туру. Його ім’я означає «бик». Від назви гори отримало назву і село — Турове. Поряд з селом протікає річка Оріль, яка отримала свою назву від тюркомовних кочівників. Урочище являє собою своєрідний мальовничий ландшафт із дубовим гаєм, який простягнувся вздовж озерець наче острів посеред широких просторів Орельської долини, де зберігаються рідкісні види рослин і тварин, занесені до Червоної книги України.
Приватна садиба село Турове
Ландшафтний парк, як зона відпочинку на березі р. Оріль, є приватним обійстям де можна ознайомитися із рідкісним рослинним і тваринним світом та помилуватися чудовою природою у її первозданному виді, подихати свіжим повітрям і зробити неповторні яскраві світлини на згадку.
Також журналістам провели майстер клас по приготуванню брендової страви Царичанської громади «Товченики», адже майже в кожній родині місцевих жителів існує свій сімейний рецепт товчеників. Як зазначає очільник громади, одним із основних завдань царичанців є популяризація товчеників як особливої гастрономічної родзинки громади.
Мальовнича територія Царичанської тергромади приваблює туристів своєю історією та природними ландшафтами, а завдяки співпраці у Програмі DOBRE царичанці мають можливість будувати і реалізувати ефективну й надзвичайно успішну стратегію місцевого економічного розвитку рідної громади.
Сергій ПОПОВ
