27 жовтня о 4-тій ранку українці переведуть годинники на 1 годину назад. І ймовірно, більше не крутитимуть стрілки на циферблаті двічі на рік.
Дискусії про шкоду і користь сезонної зміни часу точилися в Україні багато років. Здавалося, цього літа Верховна Рада поставила крапку в цьому питанні, ухваливши закон, який скасовує літній час і залишає країну на зимовому.
Та чи справді востаннє переводимо годинники — з’ясовував Центр громадського моніторингу та контролю.
Що таке літній час і звідки він взявся👇
З розвитком технічного прогресу людство почало шукати способи заощадити. Зокрема, зекономити на використанні свічок, а згодом — на електроенергії. Так, наприкінці 19 століття виникла ідея переводити годинники — аби збільшити робочий час при денному світлі. Запроваджувати ініціативу в європейських країнах почали у 1916 році. Цю ідею згодом просували і в СРСР — на його територіях у 1930 почали використовувати зміщений на годину час, він отримав назву “декретний”. Саме ж сезонне переведення годинників в Україні вперше запровадили у 1981 році. У 1990-му наша держава відмовилася від навʼязаного нам “декретного” часу, і повернула географічний. Але дискусія про те, чи варто відмовитися ще й від сезонних переведень, затягнулася на роки.
Чи справді літній час економить електрику👇
Останніми роками вчені почали сумніватися в економічній вигоді, яку нібито приносить сезонне переведення годинників. Так, у Стенфордському університеті проаналізували 44 дослідження і дійшли висновку: споживання електроенергії через переведення годинників зменшується лише на 0,34%. Водночас, інші дослідження демонструють, що літній час може навіть збільшити енергоспоживання, бо у додану світлову годину люди можуть використовувати кондиціонери для охолодження приміщень.
Крім того, вчені пов’язують сезонне переведення часу з загостренням деяких хвороб. “Сама процедура “смикання стрілок” щопівроку вже давно визнана хронобіологами (фахівцями з біологічної ритміки) та дослідниками сну некорисною, а для деяких категорій людей навіть шкідливою”, — зауважує біологиня Оксана Маслова.
Насамперед, йдеться про порушення сну, зниження працездатності і загострення хронічних захворювань. Зокрема, нещодавнє дослідження Школи громадського здоров’я імені Джона Гопкінса свідчить про ризик інфаркту та інсульту, а ще про вищу небезпеку стрибків настрою, як відповідь на завданий організму стрес від переведення годинників.
Відмовлятися від щорічного переведення годинників кілька років тому вирішили і в Європі: ще у 2019 році Європейський парламент скасував цю практику. Утім, впровадження рішення у життя затягнулося на роки. Адже кожна країна мала визначитися, хоче лишитися на зимовому чи літньому часі. Поки процес триває, європейські держави продовжують переводити годинники.
За і проти👇
Законопроєкт, який регулює переведення часу, в українському парламенті розглядали більше трьох років. Зрештою, народні обранці ухвалили: попри те, що наша країна фактично розташована у трьох часових поясах, на всій її території діятиме найбільш поширений, київський час. Відтак, сталий для України зимовий час залишиться без змін. А перехід на літній час — не робитимуть.
На рішення Верховної Ради реакція була різною. Його підтримала, наприклад, Національна академія наук. А от Академія наук вищої школи закликає Президента ветувати документ.
Переведень більше не буде?👇
Наразі ухвалений Верховною Радою законопроєкт очікує на підписання Президентом України. Водночас, на сайті глави держави розмістили петицію про скасування цієї ініціативи. Автором документу є народний депутат від партії “Європейська солідарність” Олексій Гончаренко. Він називає скасування переходу на літній час шкідливим для країни в умовах російських атак на нашу енергетичну галузь. Відповідь на цю петицію Президенту доведеться надати — адже вона набрала більше 25 тисяч підписів.
Джерело: Центр громадського моніторингу та контролю