З 1 січня 2025 року у Близнюківській громаді працює фахівець з супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб Близнюківської селищної ради.
Це Андрій Ткач – колишній боєць 92-ї штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка. Він отримав важке поранення у 2014 році в місті Щастя Луганської області. Має військовий досвід та стаж адміністративної роботи. Останні роки працював інспектором з кадрів КП «Комунальник».
Фото надала Олена Шаріпова
То чим займатиметься фахівець та які послуги можна отримати ветеранам, – читайте в розмові з Андрієм Ткачем.
–Пане Андрію, розкажіть, будь ласка, читачам/читачкам «Нового життя», що входить у Ваші посадові обов’язки?
– Фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб проводить послідовну взаємодію із ветеранами, демобілізованими військовими після їхнього повернення з фронту; забезпечує їм індивідуальний супровід, первинне консультування та підтримку для інтеграції у цивільне життя. Опікуюсь я ветеранами війни; демобілізованими військовими; членами сімей загиблого (померлого) ветерана війни; членами сім’ї загиблого (померлого) військового та загиблої (померлої) військової; постраждалими учасниками Революції Гідності, членами сім’ї; людьми, які мають особливі заслуги. Варто розрізняти, що я лише надаю супровід за напрямами можливої допомоги та послуг, які належать ветеранам відповідно до законодавства. Також інформую щодо отримання статусів, послуг та соціальних гарантій, отримання житла, реабілітації, працевлаштування, спрямовую до фахівців для юридичної чи психологічної підтримки тощо.
– Фактично робите те саме, що й соціальний працівник. То в чому різниця між цими професіями: фахівцем із супроводу та соціальним працівником?
– Фахівець має завдання роботи із конкретною аудиторією та їхніми потребами і питаннями, що виникають після повернення з війни. Соціальні працівники, зазвичай, надають загальні послуги соціальної підтримки, але не завжди мають глибоке розуміння специфіки потреб ветеранів та демобілізованих осіб. Особисто я, повернувшись з пораненням додому, сам пройшов весь шлях реабілітації та адаптації, то маю розуміння, як працювати з людьми, які приходять до мене на прийом.
– Де Ви проводите прийом та чи вже звертались за допомогою ветерани?
– Протягом робочого тижня я працюю у кабінеті №112, що на першому поверсі Будинку громад. Прийом проводжу з 9.00 до 14.00. Якщо є потреба, в особисті повідомлення можу надати свій номер телефону. Протягом січня вже звернулись п’ять осіб із питаннями щодо надання санаторно-курортного лікування, зубопротезування та отримання грошової допомоги.
– Чи є у Вас реєстр ветеранів війни та демобілізованих осіб Близнюківської селищної ради?
– Якраз зараз я і працюю над його створенням разом з керівницею відділу інформаційного забезпечення Оленою Шаріповою. У старостинських округах відповідні списки збирають старости, а ось про осіб, які проживають на території селища Близнюки, у селах Садове та Батюшки – ми знаємо лише з неофіційних джерел. Тому, користуючись нагодою, прошу всіх ветеранів війни, демобілізованих осіб, військових з інвалідністю, військових пенсіонерів з вище вказаних населених пунктів звернутись до мене як фахівця.
Наголошу, що в рамках своїх обов’язків я надаю супровід, тобто скеровую та інформую, а не розв’язую всі проблеми з будь-яких питань. Є норми Закону, яких варто дотримуватись, а я вже мав досвід спілкування, коли людина хотіла, щоб їй виділили гроші при тому, що всі виплати вже отримано, а мета допомоги: «хтось казав, що надають матеріальну допомогу», хоча в дійсності вона йому не дуже і потрібна. На щастя, такі випадки поодинокі, а на території нашої громади є дійсно люди із числа моїх підопічних, в яких скрутне становище.
– Чи будете Ви працювати за межами селища, адже не всі, хто пройшов пекло війни, наважаться їхати до Будинку громад?
– Звісно, працюватимемо в кожному старостинському окрузі. Адже буде створена мобільна група із фахівців тих напрямків, які надають соціальну підтримку ветеранам. У лютому плануємо зібрати всіх, ким я опікуюсь в рамках посадової діяльності, задля ознайомлення з презентацією тих допомог, які надаються державою і про які, на жаль, багато з моїх побратимів просто не знають.
На мою думку, державна реалізація щодо створення посади фахівця з супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб чудова і в собі несе принцип: рівний – рівному, але я хвилююсь, щоб завал в паперових справах щоб не був більшим за реальну потребу і допомогу. Втім, наразі посилюємо команду та працюємо, щоб Близнюківська громада була максимально дружньою до ветеранів.
Записала Ірина Воронкіна
