«Шахраї в мережі постійно вдосконалюють свої методи обману, використовуючи новітні технології. З появою штучного інтелекту викривати такі схеми стає дедалі складніше. Втім, більшість шахрайств усе ще здійснюються за старими перевіреними сценаріями — наприклад, дзвінки нібито від «представника банку» або фальшиві інтернет-магазини. Тому власникам банківських карток важливо знати, як діяти, якщо з ними зв’язується шахрай телефоном чи через соціальні мережі», – розповідає начальник 6-го відділу Управління протидії кіберзлочинам в Харківській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України Тетяна Білик.
Які ж є схеми онлайн-шахрайств?
- Недоставлення оплачених товарів. Шахрай створює фейкову сторінку або оголошення на маркетплейсі, пропонує товар за привабливою ціною, вимагає передоплату — і зникає після отримання грошей. Товар, звісно, не надсилається.
- Телефонують зі «служби безпеки банку». Зловмисник представляється співробітником банку й повідомляє про нібито підозрілу операцію або спробу зламу акаунта. Потім просить «підтвердити» особу, назвавши:
– номер картки,
– CVV-код,
– PIN-код,
– SMS-коди.
Усе це використовується для викрадення коштів. - Фішинг – це вид шахрайства, коли злочинці під виглядом офіційних організацій (банків, держорганів, сервісів) виманюють у жертв:
- логіни та паролі,
- банківські реквізити,
- персональні дані (паспорт, РНОКПП),
- коди доступу/SMS.
Найпоширеніші схеми:
- Фальшиві листи/СМС від “банку”
- Фейкові сайти держорганів : ПФУ, Дія, податкова
- Підроблені повідомлення в месенджерах :Viber, Telegram; листи від “служби доставки” (Нова пошта, Укрпошта) з посиланням на “сплатити доставку”
- Фішинг через соцмережі : фейкові сторінки підтримки (наприклад, “служба безпеки Facebook”), що вимагають “підтвердити акаунт”; пропозиції “швидкого заробітку” з вимаганням передоплати
- Надсилають фейкові повідомлення начебто від офіційних установ із закликом збирати кошти на ЗСУ, щоб виманити гроші. Людей змушують терміново переказувати гроші на підроблені рахунки, використовуючи довіру і емоційний тиск.
🔐 Як захиститися від онлайн-шахрайств:
- Ніколи не повідомляйте банківські дані:
- Номер картки, CVV, PIN, SMS-коди — це особиста інформація.
- Жоден банк чи держорган не вимагає телефоном або в месенджерах.
- Не переходьте за підозрілими посиланнями:
- Завжди перевіряйте адреси сайтів. Навіть одна зайва літера в домені — це вже шахрайський сайт.
- Не клікайте на сумнівні повідомлення з “акціями”, “виплатами”, “виграшами”.
- Не надсилайте передоплату незнайомцям:
- Перевіряйте продавців, читайте відгуки, використовуйте платформи з гарантіями.
- Якщо товар дуже дешевий — це майже напевно шахрайство.
- Завжди перевіряйте інформацію через офіційні джерела:
- Сайти державних установ, офіційні акаунти банків або сервісів.
- Якщо просили про допомогу на ЗСУ — перевірте, чи збір справжній (через офіційний сайт або платформу типу United24).
- Увімкніть двофакторну автентифікацію (2FA):
- Для банків, соцмереж, пошти — це значно ускладнить злам.
- Не ведіться на тиск і поспіх:
- Шахраї часто лякають або змушують “діяти терміново”. Завжди зупинись і обміркуй.
«Якщо ви стали жертвою онлайн-шахрайства — не зволікайте. Чим швидше ви відреагуєте, тим більше шансів зменшити втрати та запобігти подальшим злочинам. Повідомте про інцидент до кіберполіції за посиланням: https://ticket.cyberpolice.gov.ua/» – наголошує поліцейська.
Більше інформації про сучасні шахрайські схеми та методи захисту ви знайдете на офіційному сайті: stopfraud.gov.ua.
Джерело: Управління протидії кіберзлочинам в Харківській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України
