Близнюківщина знову в жалобі. Ще одне молоде життя обірвала війна, що триває вже четвертий рік. Під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку загинув наш земляк — старший солдат Владислав Вікторович Скрипник.
Владислав народився 24 липня 1995 року у селі Вишневому. Ще у 2014 році підписав контракт, і став морським піхотинцем. Служив у Херсоні на острові Зміїному та під Донецьком.
З початком повномасштабного вторгнення знову став до лав захисників і воював у складі 108-ї бригади ЗСУ.
18 травня 2024 року загинув його брат Олександр, якого змогли поховати лише через рік і три місяці.
З 28 квітня 2025 року Владислав служив номером обслуги другого міномета другого мінометного взводу мінометної батареї 5 батальйону військової частини А7036.
12 лютого 2026 року поблизу населеного пункту Червоний Яр Пологівському району Запорізької області, під час виконання бойового завдання, він загинув, залишаючись вірним військовій присязі на вірність українському народові. Йому було лише 30 років.
Війна безжальна. Вона забирає найкращих — мужніх, відповідальних, тих, хто не ховався за чужими спинами, а став на захист держави. Владислав обрав шлях воїна, прийнявши рішення боронити Україну у найтяжчий для неї час.
Ми схиляємо голови у глибокій скорботі. Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким Владислава Скрипника. Світла пам’ять Герою. Вічна слава і шана Захиснику України..
