У Центрі надання культурних послуг села Новоолександрівка відбулися народознавчі посиденьки під символічною назвою «Масницю зустрічаємо — весну закликаємо!».
Захід зібрав односельців, аби згадати давні українські традиції та наповнити простір теплом живого спілкування.
Під час зустрічі говорили про витоки свята Масниці, його обрядове значення та народні звичаї. Присутні пригадали, що це свято має й інші назви — Колодій, Сиропусний тиждень, Бабський тиждень. У народі Масниця символізує прощання із зимою та підготовку до Великого посту. Це час примирення, гостинності, щедрого частування й добрих побажань.
А яка ж Масниця без млинців? Господині напекли їх чимало — рум’яних, запашних, із різноманітними начинками. За столом панували щирі розмови, лунали спогади про те, як святкували Масницю раніше, як у кожній родині були свої особливі рецепти та традиції.
Організаторкою заходу стала Валентина Коломицева — організатор культурно-дозвіллєвої діяльності ЦНКП с. Новоолександрівка. Її шлях у сфері культури розпочався ще у 2000 році, коли за сумісництвом вона була прийнята до Новоолександрівського сільського клубу.
«Я була ініціаторкою створення аматорського жіночого гурту “Горлиця”. Жодне свято в селі не обходилось без наших виступів. Люди із задоволенням збирались до клубу, де вирувало життя. Ми проводили виставки робіт майстринь-вишивальниць, бо їх в селі багато. А після заходів обов’язковим було частування всіх смачною кашею, знаменитою новоолександрівською випічкою, пухкими варениками, смаженою на багатті картоплею», — згадує Валентина Коломицева.
У 2020 році бібліотека припинила свою діяльність, а пані Валентина стала організатором культурно-дозвіллєвої діяльності Центру надання культурних послуг.
З початком повномасштабного вторгнення російської федерації осередок культури змінив формат роботи. Центр став місцем волонтерської згуртованості. Тут сільчани плетуть маскувальні сітки, виготовляють окопні свічки, збирають продукти для військових.
«Осередок культури став місцем волонтерської діяльності. Сюди ми й зараз зносимо продукти харчування для захисників, тут продовжуємо плести масксітки, кікімори, в’яжемо шкарпетки та шиємо подушки військовим. Вже два роки тісно співпрацюємо з БО “БФ “Єдність Близнюківщини”. Доки триває війна, концертів я не проводжу, займаюсь декоративно-прикладним мистецтвом та з дітьми, яких, на жаль, у селі все менше», — говорить вона.
Попри складні часи, у Новоолександрівці продовжують берегти традиції, підтримувати одне одного й працювати задля спільної перемоги. Народознавчі посиденьки стали ще одним підтвердженням того, що українська культура — це жива сила, яка об’єднує.
Тож нехай прийдешня весна принесе всім тепло, злагоду та мир.
Оксана ГРАЧ