11 липня волонтери польової кухні «Борщ» провели чергову зустріч із нашими захисниками. Цього разу вона відбулася у вечірньому форматі й мала особливу, по-справжньому родинну атмосферу.
Захисників було трохи менше, ніж зазвичай, однак тепла, щирих посмішок і душевного спілкування вистачило на всіх.
Для військових підготували справжній домашній стіл: плов, молоду картоплю, окрошку, котлети, м’ясні страви, вареники, пиріжки та безліч інших смаколиків. А справжньою окрасою частування традиційно стали фірмові торти, які вже давно є візитівкою польової кухні.
Цього дня до волонтерів завітало чимало гостей. Люди приїхали з Олександрівки, Лозової та Барвінкового, щоб підтримати добру справу й поспілкуватися із захисниками. Особливо зворушливою стала зустріч із волонтерами з Краматорська. Щирі розмови, обійми та теплі слова вкотре нагадали, наскільки важливою є людська підтримка у непрості часи.
Не обійшлося й без постійних улюбленців польової кухні — чотирилапих друзів, які вже стали невід’ємною частиною таких зустрічей і завжди дарують присутнім гарний настрій.
Польова кухня «Борщ» давно відома серед військових не лише смачними стравами. Її заснували сестри-волонтерки Таїсія та Ангеліна Плішан, які від самого початку прагнули створити для захисників місце, де можна хоча б на кілька годин забути про війну й відчути себе вдома.
— Ми ніколи не хотіли, щоб це була просто роздача їжі. Нам важливо, щоб хлопці відчували: на них чекають, про них пам’ятають, їх люблять. Кожна страва, кожен пиріжок чи шматочок торта — це частинка домашнього тепла, яке ми привозимо нашим захисникам, — говорить Таїсія Плішан.
Її сестра Ангеліна додає, що саме атмосфера є головною особливістю польової кухні.
— Коли бачиш усмішки військових, коли вони хоча б ненадовго розслабляються, жартують, згадують дім — розумієш, що все це недаремно. Ми всі стаємо однією великою родиною, і саме це дає сили продовжувати нашу справу, — зазначає Ангеліна Плішан.
Організаторки наголошують: такі зустрічі були б неможливими без допомоги небайдужих людей. Постійно підтримують польову кухню Євгенія та Віктор Трофименки, які завжди відгукуються на прохання про допомогу. Велику подяку волонтери висловлюють родині їхнього друга Івана Сірого за смачні пиріжки та улюблений серед військових салат «Олів’є».
За кекси та молоко для захисників щиро дякують Марчук Надії Сергіївні. Своїми знаменитими пиріжками вкотре порадували Ткач Світлана Миколаївна та Миколенко Світлана Володимирівна. Не вперше підтримала польову кухню й мама захисника Ігоря Ситника.
Справжньою новинкою цього разу стала домашня копчена риба від Світлани та Олександра Город, яка отримала чимало схвальних відгуків від військових. А неймовірні торти Катерини Огар традиційно стали солодким завершенням вечора.
Волонтери також висловлюють вдячність жителям Новонадеждинського та Самійлівського старостатів, а також Воронкіну Андрію Вікторовичу за підтримку та допомогу. Саме завдяки таким людям польова кухня продовжує працювати, підтримувати військових і дарувати їм частинку домашнього тепла.
Додому волонтери повернулися лише близько 23-ї години — втомлені, але щасливі. Адже найкращою винагородою для них залишаються усмішки захисників і впевненість у тому, що їхня праця потрібна.
— Цього разу ми прощалися словами “До вересня”. Втім, можливо, зустрінемося і раніше. Бо поки є ті, хто готовий допомагати, і ті, кому потрібне наше тепло, польова кухня житиме, — говорить Таїсія Плішан.
Бо разом ми — велика родина. І саме в єдності, взаємній підтримці та небайдужості народжується сила, яка наближає нашу Перемогу.
Ірина ВОРОНКІНА
Фото Таїсії ПЛІШАН
